Новини для українців всього свту

Tuesday, Sep. 29, 2020

Гюндуз Мамедов: «Відповідальність за збиття літака рейсу МН17 невідворотна»

Автор:

|

Липень 15, 2020

|

Рубрика:

Гюндуз Мамедов: «Відповідальність за збиття літака рейсу МН17 невідворотна»
Гюндуз Мамедов

Шість років тому в небі над Донбасом збили малайзійський пасажирський літак рейсу MH17. Міжнародне розслідування дійшло висновку, що літак знищили з російського зенітно-ракетного комплексу «Бук». Схоже, без РФ не обійшлося й у іншій авіакатастрофі. Зображення уламків зенітної ракети «Тор» російського виробництва поширилися Інтернетом майже одразу після збиття літака «Міжнародних авіаліній України» (МАУ) рейсу PS752 в Ірані 8 січня 2020 року. Тоді загинуло 11 українців: дев’ятеро членів екіпажу та двоє пасажирів. Що спільного та відмінного між знищенням рейсів МН17 і PS752, розповів Гюндуз Мамедов, заступник генерального прокурора України, котрий очолює Міжнародну спільну слідчу групу (JIT) від України у справі MH17, а також увійшов до групи прокурорів і до складу делегації, створеної для участі в перемовинах із Іраном у справі про катастрофу літака МАУ.

Ключовий етап у суді
— У Нідерландах триває судовий процес у справі МН17. Нідерландські прокурори оприлюднили деталі розслідування, але захист наполягає, що розслідування не завершено, бо, мовляв, не всі версії розглянули. Що ви думаєте про таку позицію?
— Професійна етика прокурора не дозволяє мені обговорювати судовий процес. Вважаю, що нідерландські прокурори в суді зробили докладну та доступну презентацію розслідування авіакатастрофи літака рейсу МН17. Держави-учасниці спільної слідчої групи за шість років слідства ґрунтовно проаналізували всі можливі версії. І точність сценарію, що лежить в основі обвинувачення, перевіряли, зокрема, й шляхом пошуку доказів «альтернативних» версій. Усі ми пам’ятаємо, хто ці інші версії надавав, коментував, залучав до цього «експертів». Слідство встановило та підтвердило роль у вчиненні цього злочину чотирьох осіб — трьох громадян Російської Федерації (РФ) та одного — України.
— Коли суд може перейти до розгляду справи по суті?
— Це ключовий етап у суді. Точний прогноз дати складно, адже все залежить від рішення суду щодо запитів про додаткове розслідування з боку представників потерпілих, захисту й обвинувачення, а також інших обставин.
— Чи відомо вам щось про Леоніда Харченка, котрого начебто у березні ц. р. взяли під варту в непідконтрольному Донецьку?
— Знаємо, що він перебуває на тимчасово окупованій території. Більше нічого сказати не можу.
— Терористи бояться, що фігуранта справи МН17 можуть вивезти українські спецслужби, як було з Цемахом?
— Скажу лише одне: відповідальність невідворотна.

Право на захист і допит свідків
— Чи з’явиться хтось із обвинувачених у суді?
— Їм повідомили про судовий процес, отже, мають можливість безпосередньо скористатися своїм правом на захист перед нідерландським правосуддям. Зазвичай допит свідків, котрим надали захист, не можна проводити у відкритому судовому засіданні. Навіть оприлюднення інформації про час і місце допиту свідків може становити ризик для їхньої безпеки.
— Що спільного між траґедіями рейсів MH17 і PS752?
— В обох випадках відбулися злочинні дії, тобто йдеться про зумисний злочин щодо цивільних повітряних лайнерів, на облавках яких перебували сотні невинних людей. В обох траґедіях можна говорити про використання озброєння протиповітряної оборони, призначеного для ураження повітряних військових цілей. Тому й методика розслідування таких проваджень схожа.
— Чи має Україна правові підстави розслідувати авіатрощу над Тегераном?
— Ми користуємося нормами міжнародного права та національного законодавства. По-перше, було цілком знищений літак української авіакомпанії. Саме про такі злочини йдеться в Конвенції 1973 року про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації. Всі розуміють, що для світової авіабезпеки польотів дуже важливо встановити справжні мотиви та причини вчинення такого злочину. Причетних до нього треба покарати.
— Під час катастрофи загинули громадяни семи країн — України, Ірану, Канади, Швеції, Афганістану, Німеччини та Великої Британії. Чи створять міжнародну слідчу групу, як у випадку літаком рейсу МН17?
— Вже наступного після траґедії дня ми звернулися до Ісламської Республіки Іран з першим запитом про надання міжнародної правової допомоги. У ньому, серед іншого, порушили й питання про утворення міжнародної слідчої групи. У слідчих органів та прокуратури є величезний досвід роботи в такому форматі, і, що важливо, він дає результат. Така група суттєво б підвищила якість розслідування. З цим питанням Україна звернулася до кожної країни, чиї громадяни перебували на облавку літака. На жаль, за пів року слідства позитивної відповіді ми не отримали.

Багатостраждальні «чорні скриньки»
— На відміну від Росії, Іран узяв на себе відповідальність за траґедію. Спершу він так само, як і РФ, усе заперечував. Що змусило Іран зізнатися?
— Наразі поведінка Ірану не до кінця зрозуміла. На жоден зі запитів української сторони ми не отримали відповідей по суті: щодо передачі «чорних скриньок» для безпечного вилучення з них інформації, надання інформації іранською стороною про стан їхнього кримінального розслідування та встановлення причетних осіб до вчиненого злочину, кваліфікації їхніх дій, проведення разом із Україною спільного кримінального розслідування. Проте від журналістів ми дізнаємося, що Іран начебто кримінальне розслідування майже завершив. Це викликає запитання, адже як можна фіналізувати розслідування без розшифровування «чорних скриньок»? Вони публічно заявляли, що не мають технічних можливостей для розшифрування. Посилаючись на карантинні обмеження, іранська сторона останні кілька місяців не надсилала бортові самописці до країн, що мають такі технічні можливості. А минулого місяця заявили, що готові передати «чорні скриньки» Франції.
— Чому дані з них мають таке важливе значення?
— Після їхнього розшифрування слідство може отримати відповіді на ключові запитання цієї траґедії. Приміром, чому країна, територія якої підпадає під ознаки конфлікту й веде активні воєнні дії, не вживає достатніх заходів для безпечного авіасполучення цивільних літаків? Або чому не прийняли рішення закрити повітряний простір над зоною конфлікту чи бодай не обмежили польоти на певній висоті або місцевості? Адже таке право чітко передбачене ст. 9 Чиказької конвенції і, можливо, таких страшних наслідків можна було б уникнути. Викликає сумніви версія ненавмисної людської помилки під час операції протиракетної оборони, яку озвучив та дотримується Іран.
— А які висновки експертів?
— Відповіді на ці запитання отримаємо в ході слідства. Версій кілька. Призначили першу комплексну комісійну криміналістичну експертизу. Це непростий і довготривалий процес, адже експертиза надзвичайно складна й одночасно цікава. Вона полягає в тому, щоб деталізувати причини авіакатастрофи, з’ясувати обставини влучення ракети Тор-М1 і, власне, її вплив на падіння літака. Крім цього, аналізують інформацію про попередні рейси, які передували вильоту Boeing-737 із летовища Тегерана, а також останні вильоти літаків МАУ. Вивчають дані з космічних апаратів, які могли зафіксувати обставини трощі.

«Тор» та обмежений доступ
— Майже одразу після падіння літака в Мережі почали з’являтися зображення уламків зенітної ракети «Тор». Іран закуповує їх у РФ. Тож, схоже, без Росії у катастрофі з літаком МАУ, як і з МН17, не обійшлося. РФ співпрацює в цій справі?
— Світовим виробником ракет «Тор» є РФ. Ми фактично ведемо розслідування за браку доступу до місця вчинення злочину та його наслідків, без доступу до свідків траґедії та навіть за мовчазної тиші щодо утворення міжнародної слідчої групи з боку Ірану. Тобто в таких же умовах, як щодо окупованих територій Криму та Донбасу. Тому знаємо, як координувати слідство в таких провадженнях.
— До якого суду може звернутися Україна, щоб покарати винних та отримати компенсації?
— Передусім ідеться про національний суд України. Якщо розглядати притягнення до відповідальності в Гаазі (Нідерланди), то там є кілька судових інстанцій. Один із них — Міжнародний суд Організації Об’єднаних Націй або третейський суд Ad hoc, утворений для розгляду конкретної суперечки. Такий суд встановлює відповідальність певної держави, також може вирішити й питання компенсаційних виплат. Щодо притягнення до кримінальної відповідальності конкретних осіб, розглядаємо варіант передавання справи до Міжнародного кримінального суду. Процесуальний керівник у провадженні стосовно збиття українського літака вбачає також і порушення норм протоколу І до Женевських конвенцій 1949 року щодо захисту жертв міжнародних збройних конфліктів. І хоча Іран не ратифікував цей документ, його учасниками є країни, чиї громадяни загинули в авіатрощі — Україна, Велика Британія, Канада та Швеція.
Розмовляла Ірина Драбок, «Укрінформ»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply