Новини для українців всього свту

Saturday, Dec. 7, 2019

Хатія Деканоїдзе: «Головний замовник реформи освіти — суспільство»

Автор:

|

Січень 15, 2015

|

Рубрика:

Хатія Деканоїдзе: «Головний замовник реформи освіти — суспільство»

Хатія Деканоїдзе

Хатії Деканоїдзе було всього 24 роки, коли вона почала працювати керівником адміністрації міністерства державної безпеки Грузії. У 31-річному віці вона стала ректором Академії поліції Грузії. А через чотири роки очолила Національний екзаменаційний центр міносвіти. На посаді міністра освіти Грузії Хатія Деканоїдзе пропрацювала всього чотири місяці, тим не менш, до реформ у системі освіти вона мала безпосередній стосунок. У Києві Хатія Деканоїдзе запускає освітній проект, орієнтований на підготовку нового покоління українських політиків.

У сфері освіти треба інвестувати скрізь і завжди
— Освітня галузь в Україні — одна з небагатьох, які справді реформуються. Можете сказати, чого не бракує цій реформі?
— Освіта — це дуже важка сфера скрізь. Адже сюди залучені діти, батьки, дідусі-бабусі, студенти, викладачі, професори. Тому, коли уряд проводить якісь реформи в освіті, з’являється багато критиків. Та саме завдяки реформам Грузія тепер відома не тільки винами й хачапурі, але насамперед тим, що уряд такої маленької країни багато чого домігся. Однак незважаючи на те, що ми зробили дуже багато, Михайло Саакашвілі якось сказав, що шкодує, що не зробив більше саме в галузі освіти.
— Чи ви зустрічалися вже з українськими колегами?
— Так, я мала зустріч з міністром освіти Сергієм Квітом. Він дуже добре розуміє проблеми освіти. Попри те, що крім зовнішнього ворога на сході у вас є ще внутрішній — корупція та нереформовані держструктури, — він сказав дуже важливу річ: в освітню галузь треба інвестувати скрізь і завжди.
— У нас мало добрих викладачів, і у них — дуже низькі зарплати…
— Ми запровадили систему сертифікації викладачів, внесли зміни в законодавчу базу: ті викладачі, котрі успішно пройдуть іспити за спеціальністю, із комп’ютерних навичок і англійської мови, отримуватимуть підвищену зарплату. Якщо складали на «відмінно», вони отримували дуже добрі зарплати — 400-800 USD. Ті, хто не пройшов сертифікації, отримували близько 230 USD.
— Скільки вчителів пройшло сертифікацію?
— Десь 30 %. У нас середній вік викладача — 50-55 років. Також ми робили ставку на нові технології. Кожен першокласник отримував у подарунок лептоп. Ось він заходить у клас, а у нього на парті лежить комп’ютер Bookie (він так називався). У ньому — дуже багато програм з іграми: з математики, грузинської, англійської мов.
Потім ми вигадали атестаційні іспити після школи — коли дитина закінчує школу, вона здає Computer Adapted Test. Атестат отримує тільки після складання цього іспиту. Нас багато критикували стосовно того, що технології витісняють книги. Але побоювання виявилися безпідставними, бо з раннього віку дитина сама шукає інформацію в комп’ютері. Це ж — ХХІ ст., ера нових технологій.
— Що ви закладали в нові книги?
— Методологію. Передусім ми зробили акцент на логіку, бо аналітичне мислення — найголовніше. Й англійська мова. Були критики, які говорили: навіщо дітям із першого класу вчити англійську, коли вони ще не знають добре грузинської? Але одне іншому не заважає. Англійська стала дуже популярною в Грузії. Десь 80 % абітурієнтів здають англійську під час вступних іспитів. Дуже багато хлопців їде продовжувати навчання за кордоном.
— Чи вони потім повертаються?
— Звісно. І це — найголовніше. Адже спокусливо повернутися в країну, де йде розвиток, проведено реформу держструктур, де в чиновників нормальні зарплати, не кажу вже про роботу в банку або бізнесі. Наприклад, начальник департаменту міністерства внутрішніх справ отримує близько 2 тис. USD. Люди знають, що гарна освіта — це ключ до майбутнього. Ми скасували корупцію у вищій освіті і в школах, і грузини зрозуміли, що більше не зможуть купити собі диплом.

Благодійні внески називають хабарами
— Яка відповідність державних і приватних шкіл у Грузії?
— 80 % — це безкоштовні, державні школи. Але й кількість платних шкіл зросла на 70-80 %. Держава має давати людям вибір: платна освіта чи безкоштовна.
— Чи у вас безкоштовні школи – зовсім безкоштовні? У нас школи ніби й безкоштовні, але є практика благодійних внесків, коли батьки повинні фінансувати ті чи інші речі…
— Ми це скасували. Благодійні внески в нас називають хабарами. У нас також давали подарунки вчителю, робили ремонт в класі, купували фіранки, білили стіни. Ми вважали, що це — корупція. Адже є сім’ї, які не можуть собі дозволити оплачувати оцінки своїх дітей. Тепер оцінки не треба заробляти подарунками.
— Як це вдалося?
— Ми призначили директорів, котрі були гарними менеджерами, знали, що потрібно робити, і вважали, що в школах така методика є абсолютно неприйнятна. Ми створили інститут мандатури — систему шкільних приставів, які підпорядковувалися міністерству освіти та науки (МОН). Вони стежили за правопорядком, безпекою, саме вони виявляли факти фарбування стін батьками і розбиралися із цим.
— У нас у школі вирішили ввести уроки патріотичного виховання. Чи у вас існувала подібна практика?
— У нас була програма патріотичного виховання, вона входила у викладання історії. Була тема «Історія окупації Грузії», і під час моєї роботи в міністерстві в Грузії у нас була ініціатива зробити окремий підручник «Окупація Грузії». Але ми не встигли. Після виборів новий уряд вирішив налагодити відносини з Росією, і цей підручник так і не вийшов.
— У вас були в школах уроки військової підготовки?
— Ні, тільки фізкультура.
— А чи була практика, наприклад, надання першої медичної допомоги в школах?
— Ми взагалі скасували інститут лікарів у школах. Мандатури навчалися першої допомоги. У школах були абсолютно некваліфіковані лікарі — добрі в школах не сиділи б.
— А психологи?
— І їх скасували. У мене є 16-річний син, це — досить важкий вік. Коли мені необхідно порадитися з дитячим психологом із якихось питань виховання, знайти такого дуже важко, особливо дитячого. У Грузії — 3 080 шкіл. Де знайти психологів, котрі би працювали з дітьми?
— У вас є безкоштовне харчування?
— Ні. У державних школах харчування — небезкоштовне. Безкоштовне харчування, безкоштовні книжки, психолог і лікар — це комуністичний підхід, витрати уряду, які треба скорочувати. У багатьох школах поставили автомати із сендвічами, з’явилися кафе з нормальними цінами. Таким чином, діти, яким усе одно не подобається шкільна їжа, змогли купити собі повноцінний обід за невелику ціну.
— Але є незахищені категорії населення. Держава виділяє на них додаткові гроші?
— У МОН є база таких сімей, ми давали їм безкоштовно книги. Наприклад, діти, чиї батьки загинули 2008 року. Потім новий уряд повернув усе назад: тепер книги видають безкоштовно всім учням. Я із цим не згодна — це є радянський підхід, коли ти взагалі не повинен витрачатися на навчання.

Покоління без корупції
— Скільки років тривало реформування? За що ви взялися в першу чергу, і коли стали помітні перші результати?
— Перший крок — це покоління без корупції, котрі здали вступні іспити без хабарів. 2006 року був створений Єдиний екзаменаційний центр. А в шкільній освіті ми зробили ставку на технології. За десять років виросло покоління, яке добре знає англійську й технології. Тепер у Грузії популярні не тільки правовий і медичний факультети, а й такі напрямки, як IT-технології, хімія, біологія, авіація. Крім того, держава підтримувала технологічні факультети. У нас було розуміння того, що рівень розвитку економіки країни залежить від рівня технологій. Тому ми побудували американський технологічний інститут в Батумі.
— Хто, на ваш погляд, виступає замовником реформи освіти — держава чи батьки?
— Треба будувати мости між суспільством, урядом і бізнесом. Тому що суспільство зацікавлене в отриманні якісної освіти, уряд допомагає поколінню здобути гарну освіту, а бізнес може, наприклад, фінансувати проект або стажування. Але це має бути так, щоб інтереси всіх сторін були прозорі.
— Як ви налагоджували мости з бізнесом? Давали якісь преференції?
— Ні. Просто бізнес дуже добре відчуває на собі підготовку кадрів. У багатьох сферах професіонали — ключовий ресурс. Де взяти гарні кадри? Відповідь – очевидна: в університетах. Якщо в Грузії молода людина отримує добру освіту, у неї немає проблем з пошуком гарної роботи. Я працюю в приватному Кавказькому університеті у Тбілісі, декан факультету соціальних наук. 98-100 % студентів, котрі закінчують наш університет, — працевлаштовані.
Розмовляли Галина Титиш, Оксана Макаренко, УП

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply