Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Jun. 23, 2018

Ганна Улюра: «Наша популярна література — не конкурентноспроможна»

Автор:

|

Травень 31, 2018

|

Рубрика:

Ганна Улюра: «Наша популярна література — не конкурентноспроможна»

Ганна Улюра — відомий український літературознавець і літературний критик.
— Хто з письменників української масової літератури зараз найпопулярніший?
— Щоб відповісти на це запитання, треба знати наклади книжок, а ця інформація зазвичай закрита. Але масова література і популярна — це різні речі. У випадку масової літератури говоримо про певні видавничі стратегії, у випадку популярної — про текст та аудиторію, на яку вони орієнтовані. Зараз популярний Макс Кідрук. У нього справді великі наклади й їх розкуповують, видавець озвучує таку інформацію. Якщо ж звернемо увагу на кількість людей, котрі відвідують презентацію, то це очевидна популярність. Макс Кідрук використовує формули масового кіно, масової літератури, він цього не приховує. Очевидно популярні Андрій Коктюха, Галина Вдовиченко, Дара Корній. Остання дуже активна в інфопросторі, люди пишуть свої відгуки на її книжки у соціальних мережах. Це показник, що книжка популярна.
— А як можна відрізнити популярну літературу від масової?
— Ці поняття начебто близькі, але в жодному разі не використовуються як синоніми. Навіть інтуїтивно ми це відчуваємо. Коли говоримо про масову літературу, то не оцінюємо автора і тим більше не оцінюємо читацьку аудиторію, її інтелектуальний чи споживацький рівень. Єдине, що в масовій літературі можемо говорити про читача — це те, чи може він собі дозволити купити цю книжку. Масову літературу дуже легко визначити за обкладинками, за серіями: коли будемо чітко знати, що це страшилка, а це — детектив. Популярна література — це та, що працює з формулами і від них не відхиляється, вона шаблонна. Говорити про наявність популярної літератури в Україні дуже складно, бо в нас мало хто з авторів працює з формулою.
— Які особливості цієї формули?
— Поняття формульної літератури вивели, коли почали вивчати популярну літературу. Найпростіша формула — в детективу, хоча це найскладніший жанр. Там буде злочин, буде розслідування, покарання або хоча б викриття злочинця. Головний в цій книжці — детектив-слідчий і сам процес розслідування. Інші характеристики залежать від того, як він буде розслідувати: чи буде усіх направо і наліво гамселити і це буде кривавий трилер, чи це буде глибока аналітична робота — психологічний детектив. Але має бути труп, злочинець і слідчий. Ці три персонажі і будуть формулою. Якщо ми говоримо про формулу любовного роману, то там мають бути два персонажі, зацікавлених одне одним, але перший поцілунок буде на 20-й сторінці, перший секс на 150-й, а перша сварка — на 200-й. Все закінчиться успішно, бо любовний роман має так закінчитися.
— Як популярна література, на яку зазвичай не пишуть рецензії, огляди, немає рекламних кампаній, без промоції потрапляє до читача?
— Перше — кіно. Екранізацію популярної літератури легше зробити. Часто вона під фільми і серіали й пишеться. Є показова історія з романами Володимира Лиса. Свого часу, їх не помітили, а після того, як їх екранізували і зробили серіал, то повернулися. Чим легше написаний роман, тим легше його екранізувати і тим краще книжка буде після того купуватися. Телебачення та кіно — це шикарна промоція популярної і масової літератури, чого позбавлена елітарна. Ще є така штука, як фан-клуби. Не певна, що в Україні є фан-клуб Любки чи Андруховича. Але є прихильники, котрі ходять на презентації книжок і читають їх.
— У масовому кіно, що закономірно, часто показують світ і життя такими, як вони є, без літературної мови та глибоких описів. Чи масова література таки «тримає» свою художність чи вона може жертвувати цим?
— Мені здається, що у випадку кіно та популярної літератури ми не можемо говорити про якусь естетичну нестачу. Мені здається, що це естетичний надлишок: там не чогось бракує, там усього забагато. Чим простіший текст — тим більше він дає можливостей для інтерпретацій, говорити про те, чого в ньому насправді немає, але дуже хочеться бачити. Момент літературної мови в масовій літературі страшенно важливий, бо вона там живіша, природніша. Так масова література оновлює художню мову, показує, як можна зі сленгом працювати, з жаргоном, як можна писати книжки суржиком. Це все оновлення і взаємодія. Масова література може дозволити собі ігнорувати все, допоки вона відповідає очікуванням читача. Автор високої літератури часто не бачить, для кого її пише. Автор масової літератури дуже добре знає свого читача і має з ним зворотний зв’язок.
— Хочуть екранізувати роман Софії Андрухович «Фелікс Австрія». Що важливо залишити з цього твору як літературного твору в його фільмовій версії?
— Сюжет візуально цього роману дуже сильний, провокативний, навіть у дечому хуліганський. У ньому сильні смакові й інші відчуття, що передати у фільмі може бути складно. І мені не так цікаво, як роман знімуть, як те, як його в сценарій перероблять. Я б не хотіла бачити кальку з роману, щоб його отак перенесли один в один. Нащо мені дивитись ілюстрацію до роману? Мені було б цікаво подивитися рефлексії, прочитання режисера, навіть, якщо вони будуть розбігатися з книжкою. Хоча дуже сумніваюсь, що це буде масовим кіно. А те, що знімають «Фелікс Австрія» — прекрасно, що «Ворошиловград» зняли — також прекрасно. Я ще чула, що «Інтернат» Жадана зніматимуть, а він взагалі написаний як кіносценарій. Зняли «Золоту мушку» Богдана Волошина і це якраз є варіант популярного тексту, з якого зробили популярне кіно. Це було цікаво і гарно.
— Як змінився сегмент української популярної літератури за останні чотири роки, впродовж яких український книжковий ринок закритий від російського?
— Я не побачила особливих змін, хіба що письменники стали писати більше і, мабуть, якісніше. Вони отримують більше уваги читача, і це стимулює до роботи. Це хороша конкуренція. Наприклад, в останні чотири роки «вистрелив» Владислав Івченко, котрий створив серію ретро-романів про харизматичного детектива, яку також взялись екранізувати. Макс Кідрук від книжки до книжки пише все якісніше і цікавіше.
— Чи наша популярна література може йти на експорт?
— Наша популярна література — не конкурентноспроможна. Добре і вигідно продавати екзотизми. Наприклад, книжку, яка піде на експорт, уявляю собі так: містичний трилер чи фентезі про Карпати. Це чудовий і мало опрацьований пласт. Але наша масова література орієнтована на урбаністику: автори пишуть соціальне фентезі. Уся дія відбувається в містах. Треба продавати віночки, плахти й інших мавок. Незабаром вийде мультик про Мавку. Вибір не випадковий — це те, чого немає в міфологіях інших країн. Треба продавати те, чим ми відрізняємося.
Розмовляла Марічка Цигилик, ЛітАкцент

About Author

Meest-Online

Loading...