Новини для українців всього свту

Tuesday, Nov. 24, 2020

Ганна Гопко: «В Європі вже є чітке розуміння того, що маскарад добігає кінця»

Автор:

|

Листопад 10, 2016

|

Рубрика:

Ганна Гопко: «В Європі вже є чітке розуміння того, що маскарад добігає кінця»

Ганна Гопко

Голова Комітету Верховної Ради (ВРУ) у закордонних справах Ганна Гопко бачить позитив останньої зустрічі «нормандської четвірки» в Берліні у тому, що вдалося зрушити мінський процес із мертвої точки. А ось терміни отримання Україною довгоочікуваного безвізу називати остерігається.

Через Сирію не можна забувати про Україну
— З ким ви зустрічалися в німецькій столиці й які питання обговорювали?
— Українська делегація зустрілася з радником зі зовнішньополітичних питань канцлера Крістофом Хойсґеном та начальником відділу країн Східної Європи у відомстві федерального канцлера Кнутом Абрахамом, державним секретарем Міністерства закордонних справ Маркусом Эдерором, а у Фонді Кербера — з експертами аналітичних центрів, депутатами бундестагу, тими, хто займається гуманітарною допомогою. Вони зібрали кращих експертів, зацікавлених в українсько-німецьких відносинах. Дуже важливо працювати з громадською думкою, розповідати, пояснювати ситуацію в Україні. Політики зараз фокусуються на Сирії, й український парламент висловив свою солідарність, прийнявши резолюцію по Сирії, в якій ми закликали зупинити Путіна. Але ми маємо постійно заявляти, що компонент безпеки в мирному врегулюванні ситуації на сході — один із ключових. Часто питають: як змусити Путіна виконувати свої зобов’язання? Крім санкцій, які мають бути посилені, є такі речі, як зменшення споживання російських енергоносіїв. Адже Європа фінансує російську аґресію в Сирії й Україні саме через споживання енергоносіїв. Є ж Іран, Казахстан, Туркменістан, Азербайджан, інші країни. Для безпеки ж Європейського Союзу (ЄС) необхідно розвивати енергетичну дипломатію. Те ж із «Північним потоком-2». І має бути рішення Європейської комісії щодо антимонопольного розслідування проти «Газпрому». Зі свого боку, що український парламент готує резолюцію, в якій констатуються ті позитивні зрушення, які здійснюються в Україні в реформуванні енергетичного сектора.
— Основним підсумком зустрічі «нормандської четвірки» стала домовленість розробити Дорожню карту виконання Мінських угод…
— Особливо нас цікавить, як це бачать німці, які зараз головують в Організації з безпеки та співпраці в Європі (ОБСЄ). Як вони бачать поліційну місію.
— І як же вони її бачать?
— Україна ще півроку тому подала наше бачення: від 2 тис. поліціянтів до контингенту в 12 тис. осіб, котрі мають організувати безпеку і під час виведення військ, і при підготовці на місці локалізації цієї зброї. Зараз триває дискусія, чи не зістрибне Путін зі своїх обіцянок. Та й ОБСЄ — це 57 країн, які приймають рішення лише консенсусом. Але треба готувати мандат цієї поліційної місії, адже ОБСЄ не має досвіду таких місій, бо не було таких викликів від непередбачуваної Російської Федерації (РФ).
— Президент Порошенко сказав, що ми чекаємо саме від головуючої в ОБСЄ Федеративній Республіці Німеччина (ФРН), що вона подасть свою пропозицію…
— Тепер німецькі аналітичні експерти мають сідати та розробляти їх. І так, щоб погодилися усі.
— Тобто у них зараз немає ніякого бачення?
— Зараз триває обговорення. Наш візит — це черговий крок у доведенні важливості такого кроку. Оскільки без такої місії у нас виникають проблеми. Тому ми озвучили проблеми людей, котрі живуть і на окупованих територіях, і на звільнених. Нам кажуть: слухайте, якщо буде розведення військ, хто буде гарантувати нам безпеку? Спеціальна моніторингова місія — цивільні, у них немає військового мандата. Тому має бути Дорожня карта щодо безпеки. Розмови на рівні політичних радників президентів уже заплановані. Також є сильна прив’язка до результати виборів у США.

Потрібне перемир’я хоча б на два місяці
— Тобто, ми висуваємо умови та наполягаємо на визначенні рамок. А на нас чиниться тиск?
— Останні півтора місяці тиск був надзвичайно потужний. Але ми проартикулювали, що зустріч можлива лише за умови пріоритетності питань безпеки та гуманітарного блоку…
— Про безпеку якраз і балакали найбільше…
— Тому можна сказати, що ми виграли цю зустріч. Питання, які обговорювалися, були нав’язані українською стороною. Бо це — єдиний шлях до реального миру, а не до гібридного миру. Адже гібридний мир буде навіть гіршим, ніж ця гібридна війна, яка триває вже 2,5 року.
— Підсумки берлінського саміту наближають або ще більше віддаляють перспективу прийняття ВРУ законодавства з виборів на тимчасово окупованих територіях?
— Поки не буде розроблена Дорожня карта, поки не побачимо на місцях реального прогресу, який мав би починатися з припинення вогню хоча б на 60 днів, не буде в парламенті довіри до російської сторони.
На щастя, в Європі вже є чітке розуміння того, що маскарад добігає кінця. Захід починає розуміти, що два роки безкарності ведуть до нових жертв, нових трагічних сторінок, таких, як бомбардування в Сирії.
— Тобто ви позитивно оцінюєте берлінський саміт?
— Була мертва точка. У Путіна була повна відмова та невизнання. Згадаймо давніші його заяви про те, що в «нормандській четвірці» він участі не бере, про бажання перед самітом G-20 у Китаї провести зустріч за спиною України, звинувачення України у підготовці якогось «терористичного акту» в Криму. У Путіна було бажання вийти з перемовин і, як Пилат, умити руки. Але його змусили їхати, змусили дивитися у вічі лідерам, відповідати на жорсткі питання, реагувати на дані ОБСЄ щодо обстрілів.
— То є певна наша перемога?
— Перемога буде, коли буде мир в Україні. А до цього моменту ми повинні набратися терпіння, бо врегулювання проблеми на сході України може зайняти три-п’ять років… І, можливо, цим буде займатися вже український парламент наступного скликання. Треба посилювати антипутінську коаліцію, незважаючи на те, що нас очікують певні виклики — вибори в США, ФРН і Франції. Але хто б там не переміг на виборах, має зберігатися позиція держав і зобов’язання. Санкції повинні тривати до того часу, поки не буде відновлений суверенітет і територіальна цілісність України. Ми чекаємо, що ЄС на рівні офіційних документів визнає факт російської аґресії в Україні, як це зробила Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ).
— Які шанси того, що ЄС визнає РФ аґресором?
— Якщо це зробили ПАРЄ, Норвегія, Литва після виборів, то чому б решта мали пручатися.

Безвіз — це не тільки питання подорожей
— У ФРН, яка є однією з найпослідовніших країн ЄС у питанні санкцій, також, тим не менше, нерідко звучать різні думки…
— Та що ви… Ми хотіли б подякувати німецькій стороні, особисто Анґелі Меркель за її тверду, незмінну позицію в питанні санкцій, які вона особисто прив’язує до відновлення територіальної цілісності та суверенітету України, не піддаючись на спроби прив’язати все до пропорційного виконання. Це для неї абсолютно неприйнятно.
— Питання безвізового режиму ви, звісно, також обговорювали з німецькими колегами. А в цьому питанні саме ФРН зайняла, мабуть, найжорсткішу позицію, що й гальмує отримання Києвом такого режиму. Берлін хоче отримати від України якісь гарантії того, що після позитивного рішення про безвіз держава не заморозить процес реформ…
— Ми дуже сподіваємося, що політичне рішення буде до кінця року. І в цьому важливу роль грає саме ФРН. Безвіз — це не тільки питання подорожей, це — елемент внутрішньої політичної стабільності в державі. Безвізовий режим, до якого ми так довго йшли (до слова, Україна виконала всі вимоги для нього), — це ще один сигнал, в т. ч. і для Путіна, що ЄС як спільнота — з українським народом, він допомагає нам. Це ще один спосіб вираження протидії російській аґресії.
— Чи буде безвіз до кінця року?
— Боюся називати дати… Ми повинні працювати, продовжувати реформи і залучати інвестиції.
Розмовляла Ольга Танасійчук, Укрінформ

 

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply