Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, May. 20, 2019

Євстратій Зоря: «Об’єднавшись, українські Церкви чисельно стануть, як весь Московський патріархат»

Автор:

|

Липень 31, 2014

|

Рубрика:

Євстратій Зоря: «Об’єднавшись, українські Церкви чисельно стануть, як весь Московський патріархат»

Євстратій (Зоря)

Події на Майдані, а потім боротьба з агресією сусідньої держави засвідчили, наскільки людям України потрібна своя віра й власна Церква. Війна Росії проти України знімає питання ексклюзивності Благодаті, яке нам так успішно нав’язувала Московська патріархія. Але питання невизнання автокефальних православних Церков України залишається відкритим. І це не може не турбувати віруючих. Невизнана Церква – це як невизнана держава. Про те, які є шляхи визнання українських Церков, розповів архієпископ Євстратій Зоря, речник Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП).
— Владико, чи вимальовуються зараз шляхи до здобуття визнання автокефальних Церков України?
— Існує дуже промовистий історичний прецедент із Православною церквою в Польщі. До 1924-го в Російській імперії існувала єдина з Польщею церковна імперська структура. Після Першої світової війни до Польщі відійшла велика частина території, заселена православними, — це західна Білорусь і західна Україна.
У колишньому Польському королівстві залишилися православні кафедри, були православні єпископи. І тоді церковні ієрархи та керівники польської держави один одному сказали, що не можна, щоб у незалежній, відновленій польській державі Церква підпорядковувалася більшовицькій Росії. Вони звернулися до Константинопольського патріарха Василя, котрий 1924 року видав Томос про визнання автокефалії Православної церкви в Польщі. Підставою для визнання автокефалії Польської православної церкви було те, що «Київська митрополія була передана під владу Московського патріарха не за приписами церковних канонів». За цією ж підставою може бути визнана автокефалія Української православної церкви.
— Пригадаймо, як українську Церкву віддали Москві…
— 1685-го в Москві було вирішено, що Київську митрополію слід підпорядкувати Московському патріарху. І тоді Московським патріархом було видано відповідні розпорядження.
— Тобто, Московський патріарх сам собі видав розпорядження про приєднання Київської митрополії?
— Майже так. Влада інспірувала собор у Києві, який подав прохання на тій підставі, що оскільки Київ перебуває під владою московського царя, то Київську митрополію слід підпорядкувати Московському патріарху.
— А повернути назад Київську митрополію не змогли?
— Ні. У Церкві є така традиція: підкорення непереборним обставинам без визнання їхньої легітимності. Наприклад, ми юридично не визнаємо, що Крим у нас забрали. Але фактично повернути його зараз не можемо. Тому будуємо своє життя виходячи з того, що в Криму є російська влада, але ми не визнаємо, що це – законно.
За тими даними, які маємо про умови передачі Київської митрополії, що були викладені в грамоті патріарха Діонісія, ця митрополія повинна була зберігати всі права та привілеї, які вона мала під владою Константинополя. Митрополит мав носити титул екзарха, тобто повноправного представника Константинопольського патріарха. Його мали обирати собором митрополії, у нього була вища влада над єпархіями, що входили до її складу, мав право остаточного суду. Ніщо із цих умов виконано не було.
— То Константинополь не визнає юридичних прав Московської патріархії?
— Ні. Про це свідчить і рішення синоду, який позбавив патріаршого достоїнства згаданого вище Діонісія. А також згаданий православний Томос 1924 року. Там чітко прописано, що Київська митрополія була передана під владу Москви неканонічно. Є лист від 1990 року Константинопольського патріарха Димітрія (попередника патріарха Варфоломія) до Московського патріарха Алексія, де написано: ми визнаємо канонічну територію Російської православної церкви так, як вона була визначена при встановленні патріаршества. Тобто, станом на 1589 рік, без території Київської митрополії. Востаннє про це було сказано 2005 року, коли архієпископ Всеволод від імені Константинопольського патріарха на зустрічі з Президентом Ющенком заявив, що Україна є канонічною територією Константинопольського патріархату.
— Чому ж тоді УПЦ КП програє боротьбу за своє визнання?
— Якщо зараз увесь світ став на бік України, то 1992-го, коли створювалася УПЦ КП, світове православ’я було на боці Москви. Тут позначилася й пропаганда, і використання спецслужб, і переворот у церковному керівництві та насадження певних ідеологічних схем: «Легітимне тільки те, що підтримує Москва». А чи не так нам кажуть зараз: київська «хунта» — нелегітимна, Аксьонов та «Донецька народна республіка» — легітимні. Але православний світ уже починає дізнаватися правду про Україну.
Не маючи змоги переконувати людей на основі богослов’я, чому Київський патріархат — «неправильна» Церква, московські пропагандисти на початку 1990-х рр. вигадали концепцію, яка, по суті, руйнує православне розуміння Церкви. Вони ввели поняття «неканонічна церква». Слово «канон» означає закон. Як може бути Церква законна чи незаконна? Якщо наша віра — православна, наше богослужіння є православним, то чому ви кажете: ми не можемо вас визнавати як Церкву?
Насправді, усе просто. Половина структури Московського патріархату, це — церкви в Україні. Зараз у всій Російській православній церкві без України — приблизно 19 тис. парафій. В Україні — 13 тис. парафій УПЦ і 5 тис. парафій УПЦ КП. Об’єднавшись, УПЦ КП і УПЦ МП стануть, як увесь Московський патріархат – без України. І це є одна з тих причин, чому вони не хочуть нас відпускати.
Розмовляла Лана Самохвалова, «Укрінформ»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...