Новини для українців всього свту

Monday, Feb. 24, 2020

Євгенія Закревська: «Якщо кожну справу Майдану розглядати за звичними стандартами, знадобиться 100 років»

Автор:

|

Грудень 12, 2019

|

Рубрика:

Євгенія Закревська: «Якщо кожну справу Майдану розглядати за звичними стандартами, знадобиться 100 років»
Євгенія Закревська

Євгенія Закревська — адвокат сімей «Небесної сотні», котра оголосила голодування з вимогою ухвалити закон, що дозволяє перевести слідчих Генеральної прокуратури (ГПУ) до новоствореного управління Державного бюро розслідувань (ДБР).

Є вплив Портнова на Трубу і його зацікавленість справами Майдану
— При створенні ДБР справи Майдану передали туди, але механізм переведення туди слідчих ГПУ не створили, позаяк переведення потребувало законодавчої поправки. Така затримка — бажання піддати ревізії цінності Майдану?
— Ви кажете про логічні дії та причини, а насправді їм просто байдуже. Коли йшлося про передавання справ до ДБР, ми пропонували створити управління і зробити для нього специфічний конкурс, до умов якого додати як перевагу знання справ Майдану. Можна було б створити управління й оголосити конкурс. Туди б пішли слідчі, котрі займалися цими справами. Але цього не сталося.
— Процес передачі тисячі томів може тривати вічно…
— Мене він дуже бентежить, тим більше, якщо не буде людей, готових боротися за ці справи, в т. ч. проти «незаконних вказівок». Роман Труба — зацікавлена особа, він свого часу опротестовував дії місцевих рад на підтримку Євромайдану. Також на п. Трубу і його зацікавленість справами Майдану має вплив Андрій Портнов, соратник Януковича. Боюся, що можуть бути знищені докази, розкрита інформація фігурантам провадження.
— Віктор Чумак (головний військовий прокурор України. — Ред.) заявляв, що вас запрошували до ГПУ, але ви відмовилися…
— Була така пропозиція. Але я не можу бути одночасно на посаді в прокуратурі й адвокатом потерпілих. Якщо я піду, то мої майже сто потерпілих залишаться без адвоката. Природно, з позицією керівника департаменту (а це навіть не прокурор), не зможу увійти в жодну зі справ. Я одразу ж втрачаю багато повноважень, не зможу брати участь у судових засіданнях, не зможу підписати жодного документа, не зможу завернути жоден документ. Голова департаменту — це просто організаційно-розпорядчі функції.

У голові була абсолютно альтернативна історія
— Якщо подивитися на ситуацію очима Авакова (міністр внутрішніх справ України. — Ред.), вона, мабуть, така: головні розпорядники і винуватці втекли, залишилися рядові співробітники. Може, це його спроба зберегти умовних професіоналів?
— Рядові співробітники, котрі брали участь у протистоянні «на тому боці», також поводилися дуже по-різному. Не всі звірі, не всім це подобалося. Були ті, хто був готовий давати свідчення і дехто свідчили. Були ті, хто засуджував такі звірства. І вони професіонали не менші, хоча б тому, що у них здоровіший світогляд. Таких людей просто вижили тоді ще з міліції, вони в поліцію навіть не потрапили. Мені здається, що Аваков хоче зберегти не професіоналів, а тих, хто беззастережно буде виконувати такі самі накази в такій самій ситуації. Ось у суді по розстрілу 20 лютого 2014-го прослизає позиція обвинувачених: вони мали право стріляти.
— Йдеться про «беркутовців» так званої чорної роти?
— Атож. Захист подає ситуацію так, що вони мали право стріляти і це святе право поліції. І вони вважають людей, котрі ігнорують смертельну небезпеку, тих, хто йде і збирає поранених, — ненормальними, наркоманами, бойовиками. Вони воювали, були на одному боці, а протестувальники були на іншому. Їхня філософія: вони мали перемогти і мали право мстити.
— Не бачите навіть крихти каяття?
— Про каяття не йдеться. Коли давав свідчення контрснайпер, він давав оцінку по відео. Каже, що навіть якщо вони вважали, що хтось там серед натовпу зі зброєю й є загрозою, то потенційно це може бути точкова стрілянина. Але навіть точкова стрілянина в такій ситуації більше шкодить, ніж може запобігти. Адже там було дуже багато людей, і кулі можуть летіти, ранити й убивати абсолютно не причетних ні до чого громадян. Так і відбувалося. Пам’ятаєте історію з медсестрою Олесею Жуковською? Її поранили кулею, що відбилася від бетонної барикади. Вона, дяка Богу, вижила, а поруч із нею загинув хлопець, у котрого кулю вилучили й ідентифікували, що вона з автомата одного з беркутівців «чорної роти», котрий втік. І вона також відбилася від бетонної барикади. А заступник командира «Беркута» розповідав цілком серйозно й упевнено, що їм «розвідники» з Майдану принесли методичку. У ній нібито арабською з перекладом російською розказано, як треба організовувати протести — співати гімн щогодини, як протистояти співробітникам поліції, як робити пікети тощо. Він вірив, що протестувальники діяли саме за такими методичками. І, вочевидь, і його підлеглі вірили. Ба більше, я потім знайшла підтвердження, що такі методички справді існували.
— Мені здається, що їх привезли на Майдан разом із російською зброєю…
— Запитання. які «розвідники» принесли цю «методичку», у мене виникло одразу. Чиї? Цю дурню, ймовірно культивувався, починаючи з 30 листопада, — про те, що там якісь провокатори, окрема третя, умовно, сила, що спровокувала «беркутів». У них — абсолютно альтернативна історія в голові. І вони справді в неї вірять. Не знаю, на якому етапі вони повірили — для того, щоб себе виправдати, також можна багато у що повірити — але це ніби зумисне вклали дуже глибоко і структурно в їхні голови. І це вкрай небезпечно! Вважаю, що вони професійно непридатні. Тому для мене відставка Авакова і була критерієм того, що можна буде нормально розслідувати справи.

Святошинський суд демонструє найефективнішу роботу
— У справах про вбивства на Майдані усі винуватці визначені?
— По 20 лютого — так. Є обвинувачення п’ятьох осіб, плюс ще 21 беркутівця, котрі втекли, оголосили в розшук. За результатами експертизи, які отримало слідство торік, ідентифікували кулю, випущену зі зброї одного омегівця — йому також висунули підозру. Святошинський суд демонструє найефективнішу роботу з усіх майданівських справ. Зовсім інша ситуація у Шевченківському суді — там розглядають обвинувачення колишнього начальника управління Служби безпеки в Київській області Щоголева, котрого звинувачують у подіях штурму Майдану в ніч з 18 на 19 лютого. Там також багато вбитих, багато поранених, використовували гранати, завезені з Росії. І там засідання — один раз, добре, якщо два рази на місяць, а часто — один раз на місяць. Їх часто зривають, часто все, що ми встигаємо розглянути, — це чергове клопотання захисту.
— Гадаєте, що це саботаж?
— Гадаю, що у Святошинському суді є чіткий план довести справи до вироку. Там суддя навіть відмовлявся від участі у конкурсах для того, щоб не зривати засідання. Але швидкість розгляду — окрема тема. У мене просто не вистачає ресурсу, щоб полічити по кожному процесу швидкість поточного його розгляду і спрогнозувати, скільки він триватиме.
— Ви колись казали, що 100 років по кожному…
— У нас убивство розглядають зазвичай рік. Якщо будемо розглядати кожну справу за звичними стандартами, це займе 100 років. Адже що там, по суті, 120 епізодів убивств. А у Шевченківському суді іншу справу розглядали п’ять років. Ну, то як?
— Тобто, 100 років — оптимістичний сценарій?
— Ми вимагаємо, щоб такі масштабні справи в суді були пріоритетними. А то нас є справи, які зависли після передачі обвинувального акту до суду, так за три роки і не почали розглядати.
— Та ви що!
— Там серія відводів, самовідводів, передача справи з одного суду до іншого, третього, повернення з апеляції тощо. Система не повинна допускати, щоб підозрюваний, котрий користає з лазівок у законі, міг ухилитися від суду.

Уся правоохоронна система стала антиправоохоронною
— Нещодавно Ігор Луценко (його катували тітушки. — Ред.) сказав, що навіть один із депутатів від «Слуги народу» причетний до його викрадення…
— Це справа щодо викрадення Вербицького-Луценка. По цьому епізоду є дві справи, але різниця в результатах — величезна. Є провадження, яке зараз розглядає Бориспільський суд, — за звинуваченням Волкова. Волков — це вже вищий «тітушка», котрого звинувачують в організації викрадення, він близький до депутата від «Слуги народу» Чеботарьова. Вважаю, що це вина саме суду, зумисне затягування, щоб минув відповідний термін. Ми добилися, щоб передати цю справу до Управління спеціальних розслідувань. На початку 2017 року їм передали справи, там заново пропрацювали усі докази, знайшли нові й уже влітку 2017-го Волкову оголосили підозру.
— А що зі справами Януковича та його поплічниками?
— По 18-20 лютого 2014 року прокуратура отримала дозвіл на заочне розслідування, але термін його дії закінчився строк його, знову треба отримувати. Але провадження по цих датах є, 900 томів, там більше 300 потерпілих, і це дуже масштабна справа.
— Які зі справи Майдану вважаєте пріоритетними?
— Не можу сказати, що менш важливою є, наприклад, організація нападу на Автомайдан, яку координували на рівні вищого керівництва тодішньої міліції. Були задіяні всі. Кримінальна міліція, управління по боротьбі з наркотиками, «Беркут». Ціла державна машина працювала на те, щоб виключити з протесту Автомайдан і бити хлопців. Уся правоохоронна система стала антиправоохоронною, вона працювала проти, а не за. Жоден етап переслідування не увімкнув нормальний правовий запобіжник. Судді — це взагалі окрема система, вона мали бути фільтром від усього цього. Навіть тоді у нас були надії на суди. А це якийсь Кафка!
— Найголовніше — усвідомлення, що відплата прийшла?
— У процесі судових засідань люди можуть побачити все, що назбирало слідство, і зробити власні висновки. Потім погодитися або не погодитися з вироком — але зрозуміти, що було під час Майдану, і до яких дій міліція взагалі вдавалася, і що було в голові у тих, хто був на іншому боці.
Розмовляла Лана Самохвалова, УП

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply