Новини для українців всього свту

Wednesday, Jul. 17, 2019

Євген Левкович: «Сучасна Росія — це суміш варварської середньовічної держави й Радянського Союзу»

Автор:

|

Березень 20, 2014

|

Рубрика:

Євген Левкович: «Сучасна Росія — це суміш варварської середньовічної держави й Радянського Союзу»

1 березня, відразу після появи в Криму зелених чоловічків, у Москві, біля будівлі Ради Федерації, відбувся пікет проти введення російських військ на територію України. На нього прийшло четверо людей, зокрема відомий російський журналіст Євген Левкович. Активісти тримали плакати з гаслом «Ні війні». Після того як усі присутні сенатори проголосували за введення російських військ в Україну, п. Левкович написав у Facebook: «Нелюди, які зараз виходять із будівлі Ради Федерації, — я це бачу на власні очі, — радісні. Вони радіють від того, що ваші діти повернуться додому в трунах.»
— Я журналіст, — каже Євген Левкович. — Працюю в невеликому вільному медіа. Але останнім часом матеріали й там знімають за телефонним правом. Незалежних медіа в нас немає. Не знаю, що тут робитиму. Я радо переїхав би в Україну. Але Росія — моя батьківщина, я її люблю. Не знаю, чим усе скінчиться в Україні, але я вам заздрю. У вас є народ.
— Чому ви вийшли на антивоєнну акцію?
— Я , загалом, негативно ставлюся до російської влади. Жодних здорових дій із її боку не бачу. Вийшов на пікет, бо немає нічого страшнішого за війну. Більше нічого вдіяти не можу. У нас немає «Правого сектору» чи сотень «Самооборони». Наші вуличні протести – неефективні, але потрібно хоч якось діяти. Конфлікт з Україною — це жахлива провокація Путіна. Він утратив уявлення про добро і зло.
— Чи багато людей у Росії поділяє вашу позицію?
— На жаль, меншість.
— Чому?
— У нас уже багато років як знищено вільну пресу, немає інших точок зору. Це – наслідок тривалої роботи величезної пропагандистської машини. Повторюється те, що було за СРСР. Тоді люди вірили, що в Америці – голод, там принижують людей, що США — країна злочинців і імперіалістів. Зараз усе телебачення й майже вся преса працюють на те, аби показати: в Україні стався нацистський переворот.
— Ви спілкуєтеся з людьми, котрі також є проти війни з Україною?
— Так, звісно.
— Хто ці люди?
— Вони – дуже різні. І молоді, і старші, але всі – інтелігентніші за тих, які підтримують владу. Останні є типово радянськими.
— Опишіть їх…
— Радянські – не в тому сенсі, що народилися в СРСР. Вони радянські за цінностями, які сповідують. Вважають, що начальник завжди має рацію. Вірять телевізору та повторюють усе за ним. Для них дуже важливим є власний добробут. Часто це — бюджетники або люди, пов’язані з репресивним державним апаратом. Путін усім їм суттєво підняв зарплати, порівняно з єльцинськими часами, коли вони бідували. Вони на нього моляться як на гаранта особистого добробуту. Але головна біда – не в тому, що таких людей багато, а в тому, що їм усе «по-барабану». Рада Федерації ухвалила воювати? То й правильно.
— Чи ці люди мають спільників в Україні?
— А хто в Криму живе? А в Донецьку? То все – радянські люди. Я вперше був у Києві десять років тому. Якщо пройтися вулицями й придивитися, люди – зовсім інакші. Київ — європейське місто. А Кримом їдеш і розумієш: це – ще радянський шмат. Місцеві живуть на фантастично гарній території й не можуть конвертувати її в прибуток. На узбережжі — жахливі пансіонати з хамським обслуговуванням. Люди сидять на мільйонах доларів і не можуть їх підняти, пальцем об палець не хочуть ударити. А тут іще й Москва каже: ми вам підвищимо пенсії та зарплати. А ті й раді: можна далі нічого не робити, ще й бонуси отримувати. У мене друг у Донецьку живе. Він дотримується проєвропейських поглядів. Таких там — цілковита меншість.
— Чому Путін так хворобливо відреагував на Майдан?
— Для нього події в Україні — особистий копняк. Майдан був за Євросоюз і проти путінської присутності в країні. Тому він хоче помститися.
— А в Росії Майдан – можливий?
— Теоретично – так. Але зараз це є малоймовірним. Є відмінності між Москвою та Києвом. По-перше, у вас окрім вулиці була опозиція в парламенті. У Верховній Раді могли заблокувати трибуну. У нас такого немає. Будь-яке ж рішення Путіна схвалюється одноголосно. По-друге, у російської опозиції немає серйозних бойових організацій. Під час вирішальної фази вашого протистояння виступили добре підготовлені люди — «Правий сектор», «афганці». У нас протестний кістяк становлять інтелігенція та ліберали. Це — не сила на вулиці. По-третє, силові структури в нас виконуватимуть усе, що їм накажуть. У вас армія відмовилася розганяти Майдан, міліція зі західної України сказала, що не воюватиме з народом. Наші силові структури не просто виконали би наказ, а з великою радістю. Для силовиків із Чечні участь у розгоні москвичів була би за щастя.
— Але Росія все-таки – країна з європейською культурою?
— Ні. Жодної сильної європейської культури в нас немає. Це – суміш варварської середньовічної держави та Радянського Союзу. Ми не позбулися ходіння строєм, аґресії до сусідів.
— Яким є ідеальне майбутнє для Росії, як на вашу думку?
— Хочу бачити Росію такою, якою ви хочете бачити Україну, — вільною. Але щоби розвернути Росію в інший бік, її треба так сильно гепнути по голові, як Німеччину в середині ХХ ст. Чи бажаю я цього своїй країні? Ні, звісно, це й мене особисто зачепить. Але щоби тут почало проростати щось інше, Росія повинна дійти до самого дна. Надія на Україну, ЄС і Америку. На те, що разом ви зможете поставити на місце російську владу, яка вийшла з берегів.
— Де-факто Росія стала ще більша…
— Я не радію цьому. Я люблю Крим. Мені ніхто туди не заважав їздити. Це — окупація. Соромно, що й сказати…
Розмовляв Олександр Куриленко

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...