Новини для українців всього свту

Wednesday, Sep. 18, 2019

Еміне Джапарова: «Шалений біль, коли Крим сниться майже кожного дня»

Автор:

|

Липень 10, 2019

|

Рубрика:

Еміне Джапарова: «Шалений біль, коли Крим сниться майже кожного дня»

Еміне Джапарова

Еміне Джапарова — перший заступник міністра інформаційної політики України.
— Ви якось казали, що важко відвойовувати інформаційний простір на окупованих територіях. П’ять років триває війна, інформаційно ми програємо чи перемагаємо?
— Я не вважаю, що ми програємо інформаційну війну. Так, ми багато чули нарікань: російська пропаганда виливає на весь світ свої неґативи, а ми програємо. Та це не так. Через п’ять років у таких жорстких умовах репресій, коли вся російська державна машина виділяє мільярдні ресурси й людей для того, щоб вичавити опір людей, котрі досі тримають українські паспорти й їздять із окупованих територій на материк, щоб отримувати українські документи — а це тисячі людей щодня — чи не ознака це того, що ми не програємо? Ми б програвали тоді, коли були б фізично відірвані від українців. Доки у людей є українські паспорти — це наші громадяни. Ця ознака є ключовою, на яку маємо орієнтуватися.
— Країна-аґресор намагається впливати на свідомість людей…
— Когнітивний вплив у світі недооцінюють, адже західна військова доктрина розглядає інформаційну загрозу лише в контексті кіберзагроз. Відома українська письменниця Оксана Забужко казала, що сучасні війни — не бомбардування міст, а бомбардування мізків. Це те, що ми в Україні відчуваємо. Російська Федерація (РФ) вкладає в це шалені кошти. Жодна країна в світі такого не робить.
— Як же цьому протидіяти?
— Питання надскладне. Тому головне завдання — зберегти свободу слова. Можливо, в авторитарних системах було б легше: шляхом заборон, зачисток досягається результат. Україна вже має досвід того, що робити. Мова йде про громадянський актив. Держава намагається моніторити й аналізувати соціальні настрої у різних реґіонах, відчувати запит і формувати відповідну комунікацію, пояснювати. Це неможливо зробити за рік. Це зміна свідомості, це нові соціальні домовленості між громадами, між державою і громадськими організаціями.
— Держава витрачає багато грошей на кіноіндустрію, є квота на українську музику — чому саме на ці галузі уряд зробив наголос?
— Українські стрічки, мова, пісні, — все те, що формує національну ідентичність. Уряд виділяє на кіноіндустрію рекордне фінансування. Такого раніше ніколи не було. Голівуд знімає 3 тис. стрічок щороку, але лише 35-40 стають такими, які бачить увесь світ. Тому ми свідомо інвестуємо кіно.
— Який ваш улюблений фільм?
— «Будинок слова» — про інтелігенцію 1930-1940 рр., яку знищили. Гадаю, що на початку 2020 року ми матимемо прем’єру цієї стрічки.
— Переселенці під час зустрічі з вами демонстрували ролик про Крим й ви ледь стримували сльози. Що відчули?
— У мене всередині біль. Він є завжди. З перших днів, коли виїхала з Криму. Одна річ, коли знаєш, що можна повернутись, а інша — коли не знаєш, чи буде така можливість. Це автоматично дає такий шалений біль, коли Крим сниться у снах майже щодня. Майже вся моя родина — там, а я не можу відвідувати її на свята. У мене у рідної сестри два роки тому було весілля — й я не змогла поїхати, сестра моєї бабці померла кілька місяців тому — також не змогла поїхати. Я намагаюсь питання Криму та Донбасу сублімувати в професійний обов’язок. Моя старша донька Іман, коли їй було п’ять років, запитала: «А ми повернемось у Крим?». Я кажу, що звісно. Вона каже: «А що треба робити для цього?» Це питання мене частково паралізувало. Історія кримських татар — це судовий приклад того, що право на батьківщину варто не просто очікувати, а виборювати. Коли ми внутрішньо налаштовуємось на цю боротьбу, вона веде до кінцевої мети.
— Що відповіли дитині?
— Вона давала мені різні рецепти. Перший: «Поїдемо до Путіна, щось йому подаруємо, а він нам Крим віддасть». Я сказала, що це не спрацює. Тоді вона каже: «А якщо зброю візьмемо — і поїдемо його лякати, то віддасть?» Кажу, що це теж не спрацює. Дитина спитала: а що ж із ним робити тоді? Я сказала: чекати. Доньці зараз дев’ять. Вона цікавиться політичними процесами. Звітую насамперед перед нею, що зробила сьогодні для того, аби прискорити процес повернення Криму.
Розмовляла Ольга Звонарьова, «Укрінформ»

Довідка
За часи окупації в Автономній Республіці Крим (АРК) провели понад 200 обшуків, за якими прокуратура АРК зареєструвала 152 кримінальних проваджень.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...