Новини для українців всього свту

Wednesday, Jun. 19, 2019

Джек Девайн: «Вторгнення РФ до України буде не лише дорогим, але й безрезультатним»

Автор:

|

Січень 23, 2019

|

Рубрика:

Джек Девайн: «Вторгнення РФ до України буде не лише дорогим, але й безрезультатним»

Із 1967-го по 1999 рік Джек Девайн курував наймасштабніші операції ЦРУ за кордоном: військовий переворот у Чилі, підтримку моджахедів в Афганістані, полювання на Пабло Ескобара. Тисячі його підлеглих в усьому світі багато років намагалися виграти в СРСР холодну війну — і зробили це. Девайн більше не служить в ЦРУ, але добре розуміє сучасну Росію, наступницю Союзу. Ветеран ЦРУ схожий на справжнього шпигуна. Точніше, на стандартний голлівудський образ: він старший за Джеймса Бонда, але високий, фактурний, в елегантному костюмі, із сивиною та гарними манерами. Саме так, жартує він, справжні шпигуни і мають виглядати. Нещодавно колишній головний шпигун Америки презентував у Києві свою книгу «Вдале полювання», перекладену українською Євгеном Тарнавським.
— 2014 року на презентації цієї ж книги в США ви казали, що ідеальне вбивство — покласти отруту в гарбузовий суп. Звідки такі знання? Намагалися когось отруїти, чи навпаки?
— Цікаве запитання, щоб почати розмову. Політичні вбивства — це те, що про ЦРУ вигадав Голівуд. Я прослужив 30 років на різних операціях в усьому світі і не знаю про жодне таке вбивство. Були плани та спроби, але жодного підтвердженого випадку. Історія про гарбузовий суп — це мій ірландський гумор. Суп — це популярний спосіб убивства на Карибах. Я так пожартував із одним керівником місцевої поліції. Пізніше він на радіо заявляв, що під час нашої зустрічі я йому погрожував. Запевняю, що такого не було. Про роботу ЦРУ є багато хибних уявлень. У кіно, наприклад, не показують, скільки юристів оточують кожного шпигуна.
— Ви багато знаєте про холодну війну. Чим вона відрізняється від сучасного протистояння Заходу та Росії?
— 1991-го я був у Москві. Коли СРСР розпався, голова зовнішньої розвідки США (Вільям Вебстер. — Ред.) сказав, що настав час «Американського світу». Він мав на увазі, що це кінець біполярності. І хоча комунізму більше немає, лише Китай дотримується цієї ідеології, все ж ще є Росія. Її інтереси залишилися такими ж, як і раніше, якими їх і бачить Путін. Зараз це більше національні інтереси, ніж ідеологічні, проте це не робить загрозу меншою.
— Росія стала більшою загрозою для світу, ніж була в 1960-ті?
— Ні. Радянський Союз був більшою країною з потужнішою армією й економікою. Росія не такий великий гравець, але в неї є ядерна зброя. Основна мета Путіна — спробувати відвоювати значнішу роль на світовій сцені, і саме це загрожує Україні. Щоб повернути вплив, тотожний тому, що був у СРСР, Москві потрібен контроль над країнами-сусідами.
— Якось ви казали, що професійні шпигуни мають своєрідний психологічний макіяж, який допомагає успішно контактувати з дуже різними людьми. Нещодавно весь світ побачив двох російських шпигунів — Руслана Боширова й Олександра Петрова. На відео вони очевидно були без макіяжу й виглядали дуже непереконливо. Щось не так із російською розвідкою чи такими й мають бути справжні шпигуни?
— Зараз шпигунство має різні форми та барви. Й одна з найбільших змін у ЦРУ, наприклад, це зростання ролі жінок. Тепер багато шпигунів і кураторів — жінки. Тому не так просто визначити шпигуна за його виглядом.
— Повернімося до Петрова та Боширова. Вони більше схожі на…
— …гангстерів.
— Авжеж. Не надто розумних гангстерів. Шпигун може бути дурним?
— Гаразд, почнемо з розуму. ЦРУ отримує сто тисяч резюме на рік. Через комп’ютери частину відсіюють. І мої колеги кажуть, що вони хочуть тих, у кого IQ 120-130. Вони не хочуть людей із рівнем 170. З геніїв не виходять хороші шпигуни. З них не виходять хороші менеджери або хороші лідери. Тобто вони шукають людей із хорошою освітою, хорошими даними, але не хочуть занадто розумних. Хочу наголосити, що в ЦРУ вбивства заборонені законом. Люди, котрі вбивають, — не шпигуни. Це оперативники, швидше аґенти. Питання у визначеннях. ФБР називає своїх офіцерів аґентами. ЦРУ називає людей, котрі працюють в інших країнах — іноземними аґентами. Ніхто в ЦРУ не називає себе шпигунами. Росіяни не схожі на шпигунів. Вони схожі на людей, котрих найняли виконати роботу. Вони можуть бути і військовими.
— Чи має Україна шанс виграти протистояння з Росією? Якщо не прямо, то, можливо, завдяки успішним спецопераціям?
— У Росії є ядерна зброя, танки, потужна армія. Відкрита війна з Росією буде коштувати Україні дуже дорого. Але я пам’ятаю ситуацію в Афганістані у 1980-ті. Росіяни вторглися туди, а з часом усе це стало для них занадто дорого. Вторгнення — дуже дорогий проект і він не може тривати довго. Якби я був у Москві, я б сказав: зважте, вторгнення Росії в Україну буде не просто дорогим, але й безуспішним.
— Ви сказали, що приїхали до Києва з приватним візитом. Українська влада не пропонувала вам стати консультантом?
— Я сміюся, бо це питання мені лестить, і я трохи ніяковію. Я приїхав із презентацією книги. До того ж я пишу нову книгу, де буде окремий розділ про Україну й її боротьбу з Росією. Книга майже закінчена. Її мають прочитати в ЦРУ, бо існує певний процес перевірки. Я можу патякати про все, що заманеться, крім імен шпигунів або конкретних шпигунських методів.
— А про що друга книга?
— Якщо коротко, вона про те, що було після закінчення «холодної війни», про те, що і чому зараз робить Росія.
— «Вдале полювання» — це ж не просто шпигунські оповідання. Що ви хотіли пояснити і розповісти людям, далеким від спецслужб?
— Упродовж цих років я багато міркував про те, що виправдовує застосування сили та війну. Будь-яку війну — гарячу, холодну, теплу. Про це в тому числі книга. Таких пунктів небагато. По-перше, не застосовуйте силу, якщо це не загрожує вашим національним інтересам. Перш ніж її застосовувати, переконайтеся, що всі інші можливості вичерпані — економічні чи перемовні. У вас завжди має бути шанс на успіх. Не починайте сутичку, якщо не впевнені, що можете перемогти. Ну, і варто розуміти: те, що ви в результаті отримаєте, має бути відчутнішим за те, що втратите. Не можна жертвувати 50 тис. людей заради порятунку 5 тис.
— Що ви думаєте про Путіна?
— Гадаю, Путін дуже ефективний тактик, але значно слабший стратег. У нього стара і короткотермінова стратегія, розрахована на внутрішнього споживача. Він не залучає союзників, зате отримує більше ворогів. Вашинґтон змінюється. Він стає все реалістичнішим у своїх оцінках Росії.
— Отже, хто виграє «другу холодну війну»?
— У «холодній війні» перемогли принципи та цінності. Я вірю в це і в правду. Це завжди перемагає. І це ми.
— Ми це хто?
— США не одні виграли холодну війну. Багато країн нас підтримали. Росіянам не було що запропонувати світові. Стара, неефективна система нікому не потрібна, і з нею не можна виграти.
Розмовляли Катерина Коберник та Оксана Коваленко, The Бабель

Із роману «Вдале полювання»:
***
Ми подорожували з Москви з моїм начальником і головою контррозвідки КДБ — генералом, котрий відповідав за нагляд над Олдричем Еймсом, як ми дізналися пізніше. З їхнього боку виступав один український полковник плюс ще кілька російських полковників середньої ланки. Нашу делегацію частували старші співробітники. Скрізь, куди б ми не йшли, лунали урочисті тости. Росіяни пили за президента Буша, а ми з Мілтом — за Горбачова. Я впевнений, якби хтось у нашій контррозвідці почув це, вони б вирішили, що ми весь час шпигували для росіян.
У рамках цієї мандрівки наші російські гості організували приватну поїздку на катері по тому, що здавалося безлюдним озером. У полудень катер кинув якір неподалік від пляжу, щоб ми могли експромтом організувати пікнік. Комунікації між нами були менш ніж ідеальними, адже ми могли спілкувалися багатьма мовами, в тому числі французькою, німецькою, іспанською та російською, залежно від того, де служили раніше за кордоном. У якусь мить, із незрозумілих причин, наш німецькомовний офіцер ЦРУ спитав наших російських господарів, чи можна поплавати «голим» (nackt). Німецькомовний офіцер КДБ вирішив, що той спитав, чи можна плавати «вночі» (nacht), на що неуважно відповів: «Звісно». Після цього наш офіцер скинув плавки і побіг до краю води в чому мати народила. З перекошеним обличчям жаху та зойками «жінки і діти!» офіцер КДБ схопився і помчав за офіцером ЦРУ. Виявилося, що це був громадський пляж і люди сім’ями прогулювався десь уже за сто ярдів від нас.

***
Від Південної Азії до Ірану, Близького Сходу до Китаю та Росії Сполучені Штати стикаються з низкою викликів, які хоча і нагадують про минулі проблеми в певних важливих питаннях, тепер перевірятимуть нашу спроможність розуміти наміри наших супротивників і реагувати на них. Розуміння намірів буде критично важливим елементом цієї битви, як і надійне використання таємних операцій для впливу та справляння ефекту на події за кордоном, залишаючись невеликими і «поза радарами».
Сполучені Штати настільки тонко розтягнуті військово, що краще утриматися від проектування достатньої військової могутності для запобігання посилення впливу Росії на Україну. Більше того — економічні загрози навряд чи суттєво можуть змінити позицію Путіна по цій країні.
Це особливо слушно тому, що Путін і російський народ піддають ризику інтереси їхньої національної безпеки та готові використовувати силу, щоб їх зберегти. Україна важлива для Сполучених Штатів, але не життєво важлива і не буде розглядатися як така американським народом. Путін розуміє це і продовжує свій курс, прагнучи послабити вплив наших політичних та економічних прагнень.
Крім цього, росіяни використовуватимуть відкриті та приховані дії для послаблення уряду у Києві. Маємо бути пильними та спробувати їх контролювати, в тому числі через таємні операції, але силу не застосовувати.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...