Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, May. 22, 2019

Джеймс Торн: «Українці — частина світу, який ми хочемо представляти»

Автор:

|

Вересень 12, 2013

|

Рубрика:

Джеймс Торн: «Українці — частина світу, який ми хочемо представляти»

Віце-консул США в Україні Джеймс Торн розповів про новий сезон програми розіграшу диверсифікаційних віз, про те, чим займаються імміґранти-українці в США та про підхід працівників консульства до розгляду прохань про візи з боку українців.

У США є потреба в усіх
— Насамперед хотілося би знати, скільки українців щороку прагне отримати «Зелену карту», скільки її врешті отримує та в чому – основна причина відмов?
— Я представляю імміґраційний відділ, і торік у нас було понад 4 тис. заявників на імміґраційні візи. Участь у програмі диверсифікаційних віз узяло близько 850 тис. українців. заявку на отримання неімміґраційних віз торік подало понад 71 тис. українців. Тобто, ми працюємо з доволі значною кількістю заявок.
Що ж до відмов, то є ціла низка причин, із яких тій чи іншій особі можуть відмовити. Імміґраційні візи видають на основі клопотань, тому якщо щось негаразд із клопотанням, указано неправильні дані чи надано неповну документацію, то це може стати причиною відмови. Але треба наголосити, що більшість українців, які подають документи на візу, її отримують. Це — гарна новина.
— 4 тис. заявок на імміґраційні візи, як на ваш погляд, — це багато чи, навпаки, мало?
— Показником є те, що в Україні діє програма розіграшу диверсифікаційних віз. Цю програму розробили для країн, які історично мають низький рівень імміґрації до США. До незалежності України було небагато українців, які переїжджали би до США й мали змогу клопотати про те, щоби їхні родичі також переїхали в Америку. Тому розробили цю програму, аби люди, які не мають родичів у США, могли туди потрапити. Тож 4 тис. — це відносно мале число. Для того, щоби його збалансувати, заповнити цю прогалину, і діє програма диверсифікаційних віз.
— Якщо говорити про українців: для чого вони переважно їдуть у Штати та які професії серед них переважають? І в яких фахах США зацікавлені найбільше?
— Як людина, яка в рамках своєї роботи в посольстві щодня проводить співбесіди щодо надання імміґраційних віз, я насправді бачу людей із дуже різною професійною підготовкою: від дуже кваліфікованих осіб, які мають досвід роботи за кордоном, у США чи в інших місцях, до менш кваліфікованих. У Сполучених Штатах є потреба в усіх. Звичайно, широкою є сфера надання послуг, і українці її заповнюють. Також це стосується технічної галузі; зв’язки між компаніями зі Західного узбережжя й Україною дали багатьом людям змогу знайти можливості для роботи у цій цірині. Багато програмістів і розробників програмного забезпечення також працює в Штатах.
— Коли ви говорите про менш кваліфікованих людей, що маєте на увазі?
— Багато людей працює, доглядаючи за дітьми й старими, багато хто працює в ресторанному бізнесі. У Штатах люди знаходять багато різних можливостей. Іноді особи, які мають високу кваліфікацію, але не володіють мовою, починають працювати у сфері послуг і поступово досягають необхідного рівня мовної кваліфікації.

Хто назветься брокером чи представником посольства – каже неправду
— В Україні однією з іміджевих проблем еміґрації до США є питання шахрайства. Чи у вас звертають увагу на цю проблему, і чи з нею якось борються?
— Найважливіше, що ми робимо, — це аґресивна кампанія на початку кожного візового сезону. Незабаром розпочнеться новий сезон, і ми знову провадитимемо інформаційну кампанію в усіх куточках країни, щоби повідомити людям, що є лише один можливий спосіб узяти участь у програмі диверсифікаційних віз, є лише один інтернет-сайт, який вони мають відвідати, щоби зареєструватися.
Будь-хто, хто назветься брокером чи представником посольства, каже неправду. Під час своїх кампаній ми надаємо чітку інформацію про те, які кроки люди мають зробити й що вони не повинні нічого оплачувати до моменту, коли потраплять у посольство на співбесіду. Участь у програмі й отримання підтверджувального номера не коштує нічого. Отже, будь-хто, хто «представляє посольство» таким чином, шахрує. Ми намагаємося максимально співпрацювати з правоохоронцями, щоби боротися із цим, але це — така ситуація, що якщо дамба протікає в одному місці й ти намагаєшся затулити дірку пальцем, то з’явиться нова дірка.
— Кажуть, що розіграш віз у формі лотереї позбавляє цей процес серйозності…
— Лотерею проводить комп’ютер. Машин сама вибирає з-поміж учасників номери переможців. Тобто, процес — випадковий, на нього не впливають зовнішні чинники, ним не керують і не маніпулюють, він відбувається у Вашинґтоні. Цей механізм гарантує чесність усього процесу. Його використовують і в Україні, і в інших країнах. Основна його мета — дотримання рівності та прозорості. Якби ми витягували імена із шапки, то були би закиди, що цим можна маніпулювати.
— Чи маєте ви конкретні цифри щодо зростання кількості учасників лотереї?
— Виходячи з інформації, із якою я ознайомився незадовго до нашої зустрічі, три роки тому було близько 600 тис. учасників програми. Минулого фіскального року їх уже було 850 тис. Аґресивна інформаційна кампанія є для нас новою, тому ми можемо пояснити зростання тим, що їздимо країною й розмовляємо з людьми, проводимо концентровані кампанії в медіа. Ми вважаємо, що завдяки поінформованості зростає попит. Крім того гадаю, що люди розуміють: це — нагода, яку варто використати, не маючи родичів у США, котрі можуть клопотати про їхній виїзд. Якщо люди хочуть потрапити до США, то це — доволі прямий шлях.
— У які штати переважно виїжджають українці?
— Статистики в мене немає, але доволі часто я бачу в заявках, що люди хочуть приєднатися до своїх родичів у штатах Нью-Йорк і Іллінойс. Ці два штати виділяються. У решті розподіл виглядає приблизно рівним.

Щоби люди відчули, що до їхньої заявки поставилися уважно
— Часто, коли люди йдуть на співбесіду до консульства з приводу візи, вони побоюються певної зверхності й, зрештою, зіштовхуються з нею. В Інтернеті можна знайти скарги й на манеру спілкування працівників американського консульства. Що ви можете сказати цим людям?
— Ми розуміємо, що багатьом людям, які приходять на співбесіду, ідеться про ситуацію з високими ставками. Адже влаштувати подорож — дорого, і багато хто займається такою організацією ще до співбесіди. Для них отримання візи — це останній крок перед тим, як купувати квитки. Часто люди багато через що проходять, перш ніж потрапити до візового віконця.
Працівники консульства мають доволі тривалий тренінг перед тим, як приїхати сюди. Частина цього тренінгу стосується обслуговування клієнтів і розуміння, що зазвичай люди долають непрості перешкоди перед тим, як стати до віконця. Часто їм доводиться їхати здалеку на співбесіду, іноді потяг приїжджає невчасно, і людина не встигає на співбесіду, що збільшує стрес для неї. Багато що може піти не так під час подорожі з віддалених місць країни до Києва.
Частина тренінгу з обслуговування клієнтів стосується того, щоби створювати для людей комфортну ситуацію та комфортний процес. За день відбувається багато співбесід, тому вони зазвичай є короткі. Але документи, які заповнюють заявники, працівники вивчають ще до того, як людина приходить до віконця, щоби можна було якомога ефективніше використати час.
Ми акцентуємо на тому, як до прохачів візи ставляться в консульстві. Заявки на візу є якраз доволі об’ємними для того, щоби ми могли зібрати якомога більше інформації перед співбесідою. Хочемо, щоби в людей було відчуття, що до їхньої заявки поставилися уважно.
— Наскільки це можливо, щоби хтось не отримав візи, бо в працівника консульства був поганий день?
— Рішення про надання візи — це застосування до людини закону про імміґрацію. На це не повинні впливати жодні зовнішні чинники. Працівника консульства навчають бути об’єктивним при застосуванні закону, і від нього цього очікують. Особисті ситуації та переживання не повинні цьому заважати.
— Не повинні, але чи справді не втручаються?
— Я би сказав, що не втручаються. Нас навчають, щоби цього не було. І я не бачив, аби мої колеги так працювали. Це — застосування закону, і людина або виконує його вимоги, або ні. Зовнішні чинники не впливають на це рішення. Зрозуміло, що американська нація сформувалася за рахунок імміґрації, тому вона й заохочується. Однак чи справді США зараз зацікавлені в подальшому напливі імміґрантів? Не можна сказати, що Америці бракує населення.

Між США й Україною вже є довготривалі позитивні зв’язки
— У чому ви, як людина, що працює в Україні, убачаєте корисність саме українців?
— Українці — частина світу. Ми прагнемо, щоби наша країна представляла широкий світ. Тому хочемо, аби серед імміґрантів були й українці, щоби вони були частиною цього полотна. Зараз між США й Україною вже є довготривалі позитивні зв’язки, які ми намагаємося розвивати.
— Ви говорили про те, що часто українцям доводиться долати великі дистанції, щоби приїхати до консульства в Київ. А чи планується розвиток в Україні певної мережі консульських центрів?
— Таких планів немає. Ми намагаємося збалансовувати це тим, що працівники консульства їздять країною, як я. Ось зараз я — у Львові. Ми намагаємося поширювати таким чином інформацію про можливості отримання візи. Але наша база — у Києві. Для візового процесу це — обов’язково, це має бути централізовано.
— Однак, як я розумію, приїжджаючи до Львова, ви займаєтеся лише інформаційною роботою? Тобто, для людей це нічого не спрощує, лише дає їм інформацію…
— Так. Щодо видачі віз ми маємо дотримуватися свого світового стандарту, централізуючи цей процес у одному місці. Ми надаємо інформацію, надаємо консульські послуги американцям, які є в Україні, поєднуючи одне з другим.
— Яким є ваш основний месидж до українців, котрі ще не подали заявки на візу, однак розмірковують над цим?
— Мій месидж полягає в тому, щоби заохотити їх відвідати нашу інтернет-сторінку, де є вся інформація щодо типів віз, вимог тощо. Якщо відвідини США або імміґрація туди — це те, чого вони хочуть, нехай ознайомляться із цією інформацією.
Розмовляв Данило Мокрик, Zaxid.net

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...