Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Thursday, Jun. 22, 2017

Джеймс Безан: «Ізоляція та санкції — найсильніші сигнали, які ми можемо надіслати Путіну»

Автор:

|

Квітень 27, 2017

|

Рубрика:

Джеймс Безан: «Ізоляція та санкції — найсильніші сигнали, які ми можемо надіслати Путіну»

Цей рік уже видався багатим на події у канадсько-українських відносинах. Про них розповів Джеймс Безан, депутат федерального парламенту Канади, котрий у тіньовому уряді займає посаду міністра оборони.
— Як би ви схарактеризували теперішні відносини між Канадою й Україною?
— Вони розвиваються. Нарешті ухвалили рішення про продовження операції UNIFIER. Правда, я сподівався на розширення мандату місії, але він залишився незмінним. Після тривалої затримки уряд нарешті підписав угоду про оборонну співпрацю між Канадою й Україною. Але я хотів би вагомішого сприяння від Канади у реформуванні України.
— Незважаючи на те, що домовленості підписані, Україна й досі не включена до Автоматичного контрольного списку країн з вогнепальної зброї, який визначає держави, до яких Канада дозволяє своїм внутрішнім виробникам постачати зброю. Чому?
— Настав час це змінити. Російська Федерація (РФ) посилює свої позиції на Донбасі, переміщуючи туди артилерію та зброю. Мінські домовленості провалилися, бойовики та російські військові продовжують їх ігнорувати. Тому я виступаю за включення України до цього списку і відкриття їй доступу до канадського ринку зброї. Більше того, ще до укладення контактів закликаю уряд Канади почати поставки необхідної оборонної зброї в Україну.
— Іншим питанням є супутникові знімки RADARSAT, надавати які Україні Канада припинила більше року тому…
— Проблема полягає у бажанні уряду Джастіна Трюдо нормалізувати відносини із РФ. Саме тому він не хоче постачати летальну оборонну зброю та скасував передачу Україні супутникових зображень. Утім, у тексті угоди є частина про обмін розвідданими, чим RADARSAT якраз і є.
— Ваш колега по парламенту Тоні Клемент скаржиться, що РФ прослуховує його телефон. Чи маєте ви подібні страхи?
— Ще б пак. Коли я раніше приїздив до України (не останні рази, а перед цим), то мій телефон був зламаний. Не знаю, хто стояв за цим: посіпаки Януковича, чи росіяни. Тепер кілька випадків прослуховування трапилося і в Канаді, а у такому зазвичай підозрюють Росію або Китай. Аби уберегтися, змінив правила поводження з особистими пристроями, здійснюючи важливі дзвінки винятково по наземних телефонних лініях. З домашнього комп’ютера пишу лише особисті електронні листи друзями та родичам, а для усього іншого використовую захищені мережі.
— США та Велика Британія заявили про втручання РФ у їхнє всенародне голосування. В Канаді такого не було?
— Не маю інформації про якісь докази їхнього втручання у наші останні вибори. Утім, нам треба бути дуже пильними. Спецслужби та влада Канади досить занепокоєні через дії РФ, при чому не лише стосовно пропаганди, але й щодо їх намагань втрутитися у наші демократичні процеси.
— Тож Канада уразлива до кібератак?
— Усі вразливі. Кібервійна — це більше, ніж злам систем. Це також альтернативні факти, що правдоподібно заперечують певні події, які мали місце за кордоном або в нашій власній країні. Події у США це яскраво демонструють. Варто звернути увагу й на зв’язки Wikileaks із РФ.
— Чи становить російська пропаганда загрозу для канадців?
— Ще й яку. Доки вона вкидає альтернативні факти, ми усі в небезпеці. Канаді та союзникам треба відігравати більшу роль у розвінчанні пропагандистських кампаній, які проводять Russia Today, Sputnik та інші контрольовані російською державою медіа.
— Попередній міністр закордонних справ Канади Стефан Діон мав своєрідні підходи до зовнішньої політики. Тепер його змінила Христя Фріланд…
— Христя Фріланд завжди виступала на підтримку України. Як і мені, Путін заборонив їй в’їзд до РФ. Сподіваюся, вона продовжуватиме йти тією ж стежкою. Останнім часом вона стала більш дипломатичною у своїх словах, але все одно відстоює принципи і вживає заходів проти таких діячів, як Асад, Роухані та Путін. Необхідно діяти, аби припинити вторгнення і сприяти розв’язанню конфліктів, у чому зараз до Кремля зовсім немає довіри. Потрібно змінити роль Росії в Україні та Сирії, а також вплив Москви на Молдову та Грузію. Переконаний, що міністр Фріланд діятиме правильно, зокрема підтримавши «акт Магнітського», що вже був схвалений Сенатом.
— Яка ваша позиція стосовно цього законопроекту?
— Напередодні минулих федеральних парламентських виборів усі партії пообіцяли підтримати його. Минуло вже півтора року, а закон досі не ухвалений. Він би надав уряду необхідні механізми для накладення санкцій на корумпованих чиновників-іноземців і порушників прав людини. Це необхідно зробити якнайшвидше.
— Про що повідомить світові ухвалення Канадою «акту Магнітського»?
— Закон дасть чіткий сигнал РФ, Саудівській Аравії, Китаю й іншим державам, у яких порушуються права людини: доки ви залишатиметеся корумпованими, позбавлятимете свободи та не поважатимете права своїх громадян, Канада вживатиме належних кроків. Наша держава не дозволить використовувати себе як безпечну гавань для приховування коштів і приєднається до ще довшого переліку держав, які протистоять диктаторам і деспотам, які зловживають владою.
— Зважаючи на трагічні події у Сирії, зокрема використання хімічної зброї, чи слід розширити санкції проти РФ?
— Безперечно! Використання Росією права вето у Раді Безпеки Організації Об’єднаних Націй (ООН) під час голосування за резолюцію по Сирії є ляпасом моралі. РФ не дозволила навіть провести розслідування цього інциденту в ООН. Це неймовірно! І свідчить про те, що Кремль покриває порушення прав та свобод людей і хоче позбавити народ Сирії справедливості. Це також вказує на ширшу проблему — підрив Москвою самих основ ООН.
— У такому разі, що ви думаєте про нещодавній удар США крилатими ракетами по авіабазі в Сирії?
— Цей крок президента Трампа був запізнілим. Я переконаний, якби президент Обама зробив щось подібне, окресливши свого часу червону лінію за використанням хімічної зброї у Сирії, ми б не мали наступу РФ у Криму та конфлікту на Донбасі, а Кремль не підтримував би режим Асада.
— Тим не менш крок за кроком Росія виходить із ізоляції. Наприклад, у травні до Москви приїде Анґела Меркель, канцлер Німеччини. Чи правильним є політика активізації діалогу з РФ?
— Щоразу, коли ми намагаємося залучити Росію, вони думають, що розмови означають нашу неготовність вживати конкретні дії проти них. Ізоляція та санкції — найсильніші сигнали, які ми можемо надіслати Путіну та клептократам, які оточують його у Кремлі. Для задоволення власного еґо, Путін має бути помітною людиною на світовій арені. Однак, щойно світ почне ігнорувати його, він змінить тактику. Путін розцінює примирення, як слабкість, і якщо ми займемо щодо нього рішучішу позицію, то зможемо змусити поважати міжнародне право та світовий порядок.
Розмовляв Максим Наливайко, Укрінформ

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...