Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, May. 26, 2018

Дмитро Шимків: «Комп’ютери вгадуватимуть наміри користувачів»

Автор:

|

Січень 26, 2012

|

Рубрика:

Дмитро Шимків: «Комп’ютери вгадуватимуть наміри користувачів»

В Україні кожен четвертий продавець пропонує покупцям комп’ютерів установити піратські програми, а 60 % програмного забезпечення (ПЗ) в органах влади України — неліцензійне. Такі дані надав Дмитро Шимків, генеральний директор «Майкрософт Україна». Окрім статистики, песимістичної для виробників ліцензійного ПЗ, керівник українського «Майкрософту» поділився проектами розвитку електронного урядування, он-лайн-спілкування з підприємцями та прогнозами щодо диво-технологій недалекого майбутнього.

Інформаційна безпека — головна причина обирати ліцензійне ПЗ

— Пане Дмитре, чи змінюється на краще ситуація з дотриманням в Україні авторських прав, використанням ліцензійного програмного забезпечення?

— Так, ми бачимо певний проґрес цього року. Насамперед він пов’язаний із роботою, яку ми з партнерами проводимо в торговельних мережах, прагнучи запобігти продажу та встановленню неліцензійного програмного забезпечення. Багато уваги приділяємо просвітницькій роботі. За підсумками цьогорічного дослідження GfK Ukraine, 72 % користувачів комп’ютерів в Україні готові придбати або вже придбали ліцензійне ПЗ. Серед основних причин такого вибору українці назвали надійність і стабільність роботи ліцензійного ПЗ, прагнення отримувати оновлення й технічну підтримку, безпеку та високу якість, а також небажання порушувати закон. Адже встановлювати піратські програми на свій комп’ютер — це все одно, що дозволяти випадковій людині з вулиці ставити замок у ваші двері й давати запасний ключ від нього. Інформаційна безпека — ось головна причина обирати ліцензійне ПЗ. Зрештою, дедалі більше людей починає усвідомлювати, що використання ПЗ без ліцензії, тобто без дозволу, — це аморальний вчинок. «Не кради» — одна з десяти заповідей християнства.

— Від моралі повернімося до прагматичної статистики. Ви кажете про майже три чверті користувачів ПК, які ладні придбати ліцензійне ПО. Чому ж не купують? Що первинне в цій проблемі — висока вартість чи необізнаність?

— Гадаю, великою мірою це пояснюється чималою пропозицією піратського ПЗ у точках продажу. 64 % людей, опитаних GfK, зазначили, що фінансово найвигіднішим є придбання комп’ютера зі встановленою операційною системою. При цьому, за результатами програми «Таємний покупець», яку щоквартально проводить «Майкрософт Україна» у 15 містах, 25 % продавців у роздрібних мережах пропонують покупцям установити піратське ПЗ або продають комп’ютери з уже встановленими піратськими програмами. Цим питанням активно займається наша команда, а також цікавляться правоохоронці.

— Тим не менше, Місrosoft продовжує пропонувати споживачеві й певний безкоштовний софт. Які саме пропозиції нині найпопулярніші серед клієнтів?

— Найпопулярніший пакет — Windows Live Essentials, який включає в себе програми для електронної пошти, миттєвих повідомлень, написання блогів, роботи з фотографіями та редагування відео. Він найкраще працює з нашими он-лайн-сервісами — електронною поштою Hotmail і он-лайн-сховищем SkyDrive. Існує й безкоштовна веб-версія популярного пакета Office — Office Web Apps. До речі, ним послуговується понад 50 млн людей. А загалом наші Live-сервіси використовує близько 370 млн людей у всьому світі. Також не можу не згадати антивірусної програми Windows Security Essentials, яку можна безкоштовно встановити на ліцензійну Windows. Цей антивірус заслужено вважається одним із найнадійніших у світі, а до того ж є дуже простим у користуванні.

Упровадження електронного урядування — один із пріоритетів

— Як реаґуєте на такий тренд останніх років, як бурхливий розвиток соціальних медіа?

— Шанувальникам соціальних медіа раджу спробувати експериментальні продукти Emporia та Spindex, які дозволяють налаштовувати під себе потік інформації з новин і соціальних мереж, згідно з інтересами користувача. Для навчальних потреб ми розробили низку цікавих продуктів, які допомагають у вивченні математики й астрономії. Особливо рекомендую Microsoft Worldwide Telescope, який дозволяє учням здійснювати віртуальні подорожі зоряним небом. Хочу згадати й про наш пошуковик Bing і пов’язані з ним сервіси, такі як Bing Maps. На жаль, в Україні він іще не запущений офіційно, тому не володіє настільки повною функціональністю, як, наприклад, американська версія, проте в ньому є український інтерфейс і він чудово справляється з україномовними запитами. На відміну від інших пошуковиків, Bing не просто видає перелік посилань, якими фахівці легко маніпулюють, а намагається зрозуміти потребу користувача й запропонувати рішення. Тому ми називаємо його не пошуковою системою, а системою прийняття рішень.

— Пане Дмитре, якщо повернутися до теми поширення в Україні ліцензійного ПЗ, то наступним важливим кроком логічно виглядало би забезпечення леґалізації програмного забезпечення в центральних органах влади. До речі, не так давно Кабінет Міністрів затвердив державну програму поступового переходу на програмне забезпечення з відкритим кодом. Нововведення повинні зекономити сотні мільйонів гривень, які мали би йти на купівлю ліцензійного ПЗ. Якими, на вашу думку, є ризики цього кроку?

— За офіційними даними, понад 60 % програмного забезпечення в центральних органах влади — неліцензійне. Загалом у державних організаціях в Україні це число — значно вище. На тлі великої заборгованості за ПЗ міжнародним вендорам, а також дефіциту бюджетних коштів, прийняття програми, яка передбачає серйозні грошові вкладення, викликає багато питань. Адже ця бізнес-модель — зовсім не безкоштовна, і багато країн відмовилося від неї. Водночас, опубліковане рішення не виключає ліцензування в держорганах того ПЗ Microsoft та інших вендорів, яке вже використовується. Ми впевнені, що наші продукти та рішення — конкурентоспроможні й готові конкурувати за критерієм співвідношення вартості та функціональності. Очікуємо, що держава забезпечить рівні можливості для всіх гравців ринку, незалежно від бізнес-моделі, яку вони використовують.

— Тепер — щодо роботи з органами влади. Недавно ви розпочали впровадження проекту «Електронний реґіон», який передбачає розвиток електронного урядування в Україні. Розкажіть про нього детальніше.

— Запровадження електронного урядування в Україні — один із пріоритетів для підвищення конкурентоспроможності України, які Microsoft запропонувала урядові цього року. Пілотні проекти, котрі наразі реалізують у Дніпропетровській області та місті Києві, можуть стати основою для впровадження електронного урядування на загальнодержавному рівні вже через кілька років.

— Ви вважаєте це реальним?

— Так, але для цього потрібна політична воля керівників області чи міста, адже підвищення прозорості процесів управління часто наштовхується на неприйняття чиновників. І в Дніпропетровській області, й у Київській міській державній адміністрації ми працюємо з керівниками, які чітко розуміють переваги запровадження сучасних технологій для управління й готові особисто курувати ці процеси. У підсумку державні органи отримають ефективні інструменти для аналізу інформації та прийняття рішень, а громадяни — прозору зручну систему взаємодії з владою. Наприклад, Дозвільний центр, який нещодавно відкрився в Києві, працює саме на технологіях Microsoft.

Технології

не знають кордонів

— Гадаю, є сенс готувати керівників, обізнаних із сучасними технологіями, ще зі шкільної парти. З огляду на це, як ви прокоментуєте підсумки всеукраїнського освітнього туру «Майкрософт», який фінішував днями? Як оцінюєте інтерес освітян до новітніх інформаційних технологій, які ви пропаґували в межах цього туру?

— Ми вперше вирушили до областей, щоби розповісти освітянам про можливості використання інформаційних технологій у навчальних закладах — і для педагогів, і для адміністраторів, і для учнів чи студентів. Я дуже тішуся, що тур був результативним: інтерес до освітніх технологій суттєво зріс. Вони дають змогу впроваджувати дистанційне навчання, обмінюватися інформацією в електрон­ному вигляді, формувати індивідуальні плани навчання тощо.

— Під час цього туру ви відвідували великі міста. А як щодо менших за масштабами — чи бачите перспективи використання подібних сучасних рішень там?

— Технології не знають кордонів, і немає жодної причини, аби сільська школа не могла надати своїм учням тих самих можливостей, що й столична: індивідуальні поштові скриньки, інтерактивні методи навчання, спільну роботу над проектами.

— Ще стосовно інтерактиву: останнім часом ви досить успішно освоїли практику проведення веб-кастів для представників малого й середнього бізнесу. Чи має такий формат спілкування великий попит? Чи й надалі розширюватимете цю ділянку роботи та як?

— Ми взагалі намагаємося освоювати щораз нові способи спілкування з нашими замовниками й були однією з перших компаній в Україні, яка створила велику активну спільноту у Facebook. Малий і середній бізнес — дуже важлива для нас аудиторія, тому що саме в цьому секторі ми бачимо найбільше можливостей для підвищення ефективності бізнесу наших клієнтів за допомогою інформаційних технологій. Наші веб-касти якраз і орієнтовано на те, аби дати людям якомога зручніший спосіб освоювати можливості ІТ на користь їхнього бізнесу. У цьому сенсі ми дуже раді, що в Україні нарешті з’являються «хмарні» технології, придатні для використання у бізнесі. Кілька тижнів тому запрацювала тестова версія нашого сервісу Office 365, і я дуже рекомендую представникам саме малого та середнього бізнесу спробувати цю технологію й оцінити, як вона може допомогти компаніям, особливо в період економічної нестабільності.

— Пане Дмитре, із настанням нового року особливо доречно спробувати зазирнути в майбутнє. Які, на вашу думку, технології чекають на нас там?

— Microsoft — одна з небагатьох компаній у світі, яка не лише прогнозує, а й активно формує це майбутнє. Насамперед хотів би сказати про «хмарні» технології, які вже сьогодні стають звичним способом використання ІТ у світі. Це також означає, що зростатиме кількість і вибір «розумних» пристроїв, за допомогою яких люди будуть працювати з інформацією, що зберігається в «хмарі». Уже в недалекому майбутньому будь-яка поверхня може перетворитися на екран — наприклад, п’ючи ранкову каву за кухонним столом, людина зможе читати новини прямо зі столу, а вхідні двері покажуть, яка погода чекає на неї надворі. Користуватися цими новими пристроями можна буде за допомогою звичних рухів, жестів, дотику та голосу — ми називаємо це «природним інтерфейсом користувача». Як це виглядає, уже зараз знають користувачі ігрового сенсора Kinect, який змінив уявлення людей про ігри та розваги. А самі комп’ютери стануть набагато розумнішими: вони не просто виконуватимуть команди, а й угадуватимуть наміри користувача та вирішуватимуть його проблеми.

Розмовляла Анна Шмакова, Zaxid.net

 

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...