Новини для українців всього свту

Saturday, Oct. 31, 2020

Борис Тарасюк: «Повернення російської делегації до ПАРЄ — стратегічна помилка»

Автор:

|

Березень 18, 2020

|

Рубрика:

Борис Тарасюк: «Повернення російської делегації до ПАРЄ — стратегічна помилка»
Борис Тарасюк

Борис Тарасюк — досвідчений український політик, державний діяч і дипломат. Він очолює Постійне представництво України при Раді Європи (РЄ).

Максимально можливий результат за теперішніх обставин
— Як би ви оцінили результати зимової сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ)?
— У 1993-1995 рр. я очолював процес вступу України до РЄ, тому ця організація для мене не нова. Але зимовий сесійний тиждень виявився доволі насиченим і навіть важким для українських парламентарів і, якоюсь мірою, для мене також. Нагадаю, що цей сесійний тиждень став першим із квітня 2014 року форумом ПАРЄ, в якому українська та російська делегації брали повноцінну участь. Тому, за психологічним навантаженням ситуація була подібною на ту, що спостерігалася у червні минулого року, коли більшість асамблеї висловилася на користь «відновлення міжпарламентського діалогу» з Російською Федерацією (РФ). Ми вважаємо це рішення хибним, однак маємо працювати в його реаліях. Нам із делегацією Верховної Ради України (ВРУ) вдалося консолідувати зусилля уряду та парламенту й упоратися з викликами, що перед нами постали. Згадуючи результати роботи нашої делегації, хочу відзначити, що українська сторона досягла максимально можливого за теперішніх обставин результату. Реалістично оцінюючи ситуацію, беручи до уваги ретроспективу подій, вважаю, що ВРУ зробила правильно, коли ухвалила Постанову про позицію щодо участі в ПАРЄ 2020 року. Це був сигнал для наших партнерів у ПАРЄ, і не тільки. Це був важливий крок, коли український парламент окреслив позиції та рамки діяльності нашої делегації.
— І все ж, якими є основні результати цієї сесії ПАРЄ для України?
— Українській делегації спільно з партнерами по «Балтик+» вдалося внести принципові поправки до низки резолюцій. Врешті, треба говорити мовою документів. В ухваленій Резолюції 2325 (2020) прямо йдеться про «незаконну анексію (Росією) Криму та військову аґресію на сході України». У схваленому Асамблеєю звіті Моніторингового комітету за 2019 рік були підтверджені всі прийняті до цього резолюції ПАРЄ, що стосуються України й аґресії РФ проти нашої країни з 2014-го, а також визнаний факт того, що РФ є стороною мінських домовленостей. Чи можемо бути впевнені, що відповідні положення були б внесені в ці важливі для нас документи, якщо б українська делегація утрималася від участі у зимовій частині сесії? Делегація також набула практичного досвіду парламентської дипломатії. Продемонструвала вміння координувати свою роботу з партнерами, там де це доцільно. Тому позитивно оцінюю результати роботи нашої нової делегації.

— Загалом оскаржили повноваження дев’яти національних делегацій. Шість — через порушення гендерного балансу; дві — у зв’язку з невідповідністю політичного представництва. Але лише РФ — за двома можливими підставами…
— Серед основних питань, на яких наполягала Україна — оскарження повноважень делегації РФ. Так російська делегація потрапила під дві правові підстави оскарження. На жаль, її повноваження таки не обмежили. Чому? Такий розклад сил наразі в Асамблеї, він формувався упродовж 2017-2019 рр. Але сам факт оскарження повноважень делегації РФ у ПАРЄ — важливий для нас і всієї демократичної спільноти. Завдяки ініціюванню цієї процедури, українській делегації вдалося провести у рішенні про повноваження російської делегації питання щодо виконання всіх попередніх рішень Асамблеї у відповідь на аґресію РФ проти України. Також вдалося провести рішення про те, що РФ є стороною мінських домовленостей. Повірте, це копітка робота, яку навіть досвідчені експерти, не кажучи вже про аматорів, не можуть оцінити повною мірою. Крім цього, делегація України та група наших друзів у форматі «Балтик+» домоглися поставити під сумнів з першого разу схвалення кандидатури російського представника на посаду віцеголови ПАРЄ. Ці факти засвідчують, що в Асамблеї є велика група країн, які, м’яко кажучи, мають сумніви щодо можливості перебування російської делегації у одній з ними залі.

ПАРЄ знищує свій авторитет
— Доповідь моніторингового комітету ПАРЄ була позитивною для РФ, затвердивши її повноваження. Як ви це оцінюєте?
— Комітет відзначив, що у РФ збільшилася кількість порушень прав людини, триває окупація РФ української території, що супроводжується порушеннями прав людини на цих територіях. І це є спільним досягненням нашої делегації в ПАРЄ та друзів України. Звісно, не треба бути наївнім, очікуючи, що підтримають усі пропозиції делегації України. Співвідношення сил у ПАРЄ змінилося. Але хочу наголосити, що проти затвердження повноважень російської делегації з письмовою заявою виступили 40 депутатів із десяти країн-членів РЄ. Вони окреслили свою чітку позицію незгоди з таким рішенням.
— Про що це може свідчити, з огляду на теперішній розподіл сил у РЄ?
— Про те, що у ПАРЄ є здорові сили, які готові жорстко вимагати від РФ виконання своїх зобов’язань члена РЄ і дотримання міжнародного права. Це свідчить і про існування групи впливових держав, які й надалі протистоятимуть намірам піддати санкціям РФ за порушення Статуту РЄ, обстоюючи власні кон’юнктурні політичні й економічні інтереси.
— Але у червні 2019 року, після безумовного повернення делегації РФ, постало питання про відновлення довіри до РЄ та реформування організації. Якою є політика і позиція України з цього приводу?
— Сам факт голосування за повернення російської делегації до ПАРЄ свідчить про корозію фундаментальних цінностей і принципів, на яких ґрунтується, або ґрунтувалася діяльність РЄ. Рішення про безумовне «прощення» делегації РФ у ПАРЄ йде у розріз зі Статутом РЄ. Воно підірвало і продовжує нищити авторитет цієї міжнародної організації. Крім цього, російська сторона не раз довела своїми діями, що не має намірів змінювати свою протиправну поведінку. Українська сторона вважає, що недалекоглядні дії РЄ лише посилюватимуть відчуття безкарності, додатково заохочуватимуть Кремль, як й інших потенційних порушників, до ще аґресивніших дій на міжнародній арені, зневаги до верховенства права та нехтування правами і фундаментальними свободами людини.
— Чому так сталося у Європі?
— Цьому сприяла кардинальна зміна позицій провідних європейських країн, зокрема, Франції та Федеративної Республіки Німеччина (ФРН). Це засвідчило появу нової політичної реалії, у т. ч. в одній із провідних міжнародних організацій, що об’єднує європейські країни.

РЄ опинилася в кризі
— Чому Франція і ФРН хочуть приятелювати з Путіним, а також розбудовувати нову архітектуру європейської безпеки спільно із РФ? «Стара Європа» хоче залишатися у зоні комфорту та не дратувати Москву?
— Це запитання виходить далеко за межі РЄ. Певну роль тут зіграли внутрішні політичні процеси, зокрема, у самій Франції. Також ідеться про історичний контекст прагнення виступити локомотивом діалогу з РФ. Та це помилкова позиція. Але ми повинні зважати на таку політику. Однак вбачаю, що згода на повернення російської делегації була стратегічною помилкою з боку провідних європейських країн. Це Москву не зупинить. Вона й надалі буде використовувати цей факт як привід для продовження «вести справи, як завжди» й не звертати увагу на численні рішення міжнародних організацій щодо засудження аґресії РФ проти України та протиправних спроб анексії українського Криму. Це вже нагадує кінець 1930-х рр.
— Відтак РЄ опинилася в інституційний кризі. Які реформи тепер потрібні?
— Факт, що РЄ перебуває у кризі — об’єктивна реальність. Деякі держави-члени можуть публічно це заперечувати, але загальновідомі факти свідчать самі про себе. зараз помітне прагнення керівництва організації знайти шляхи реформування організації, щоб покращити імідж РЄ. Неґативна репутація потребує виправлення після повернення без будь-яких умов російської делегації до ПАРЄ. Я взяв участь у неформальному засіданні щодо реформування організації. Тоді висловили десятки ідей про це. Побачимо, як їх сформулюють.
— А які пропозиції має Україна щодо реформування РЄ?
— Україна виступає за посилення, активізацію ролі РЄ у моніторингу захисту прав людини та стану функціонування демократії. Це для нас — фундаментальні засади, шлях до того, щоб допомогти РЄ виконувати свої власні статутні цілі та цінності. Наразі ми є свідками де-факто перегляду Статуту РЄ. Яскравий цьому приклад — рішення про запровадження так званої компліментарної процедури реагування на порушення державами-членами своїх зобов’язань. Саме проти такої тенденції послідовно виступає українська делегація. У нас також є низка пропозицій, які ще маємо опрацювати з нашими партнерами. У будь-якому разі, позиція української сторони буде прагматичною, а в разі потреби — жорсткою. Україна зацікавлена повернути РЄ її основну роль в утвердженні прав людини та демократії.
Розмовляв Андрій Лавренюк, «Укрінформ»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply