Новини для українців всього свту

Sunday, Nov. 29, 2020

Безпліддя — діагноз небезнадійний

Автор:

|

Жовтень 15, 2015

|

Рубрика:

Безпліддя — діагноз небезнадійний

Ярослав Кулечко

У кабінеті акушер-гінеколога Ярослава Кулечка — безліч фотографій дітей, котрі прийшли на цей світ завдяки його роботі в галузі відновлення репродуктивної функції жінок. Діагнози батьків цих малюків у перекладі з медичної термінології означали одне — безпліддя. У практиці лікаря була пацієнтка, котра мала офіційні довідки від Всесоюзного центру матері дитини про те, що їм не можна відмовляти в усиновленні дитини у зв’язку з неможливістю народити власних дітей. Гінеколог у третьому поколінні д-р Кулечко вже є «хрещеним татом» понад 1,4 тис. малюків. Свого часу він вступав у різні медичні навчальні заклади 11 разів. І хтозна, чи прийшли б ці діти на світ, якби Ярослав Кулечко так і не став гінекологом?
— Ярославе Федоровичу, кого більше у вашій практиці народилося — хлопчиків чи дівчаток?
— Більше — дівчаток. Жіночий організм є життєздатнішим і за однакових умов зачаття дівчинку легше виносити. Але понад 200 хлопчиків названо Ярославами у мою честь.
— Який найдовший термін безпліддя вдалося подолати? І що вважаєте найголовнішим у своїй роботі?
— Найдовший термін непліддя становив близько 20 років. Три роки тривало лікування й у цього подружжя вже є двоє діточок. Часто жінка потрапляє до мене після кількарічних обстежень, безуспішного лікування, розчарована та зневірена. Й як іноді важко повернути їй віру в одужання! Адже віра — це 90 % успіху лікування. Робота з хворим — індивідуальний, а в нашому випадку — навіть інтимний процес. Дуже важливо встановити контакт із пацієнтом.
— Чи були у ваші практиці безнадійні випадки непліддя?
— Я завжди кажу: якщо у жінки репродуктивного віку є більш-менш здорова матка, вона має всі шанси народити дітей. Безнадійних випадків безпліддя практично не буває. Особливо, враховуючи сучасні репродуктивні технології. Й якщо була б можливість застосовувати їх у повному обсязі, якби в Україні, як у всьому цивілізованому світі, перші три спроби штучного запліднення робили за рахунок держави, а не подружжя, — показник бездітних пар був би значно нижчим.
— Не зайве, мабуть, враховувати й те, що проти додаткових репродуктивних технологій, як і проти контрацепції, виступає Церква…
— При спробі штучного запліднення право на розвиток мають найбільш життєздатні яйцеклітини, решту клітин, у кращому випадку, консервуються для подальших спроб, у гіршому — утилізуються. Та й далеко не кожна спроба штучного запліднення закінчується позитивно. Церква ж стоїть на позиції, що життя дане Богом і ніхто не має права втручатися у цей процес. Ми ж, враховуючи показник бездітних пар, боремося за кожну можливість зберегти нове життя. Скажімо, на Заході, якщо є загроза викидня у першому триместрі вагітності, її ніхто не зберігає: існує природній відбір, і якщо організм викидає вагітність у такому ранньому терміні, — плід слабкий і нежиттєздатний. А от чи позитивним буде результат нашої боротьби, чи все ж вдасться зберегти вагітність, — це одному Богу відомо. До кожного обстеження, початку лікування ми приступаємо з молитвою. У кожному молитовнику є молитва подружжя, яке прагне мати дітей. Лікування має починатися з прощення гріхів один одному і молитви.
Щодо календарного методу контрацепції, який пропонує Церква, то він підходить лише жінкам, у яких регулярний місячний цикл. За церковними канонами, у дні можливого зачаття слід утримуватися від статевих взаємин, як і в період посту. Але організм здорової жінки здатен витримати піст без шкоди для себе до 2,5 років. Далі — починаються проблеми: гормональні порушення, пухлинні процеси, жіночий організм реагує на брак чоловічих гормонів.
— Іноді лікарі кажуть: «Якщо до 40 років жінка не народить дитину, то народить пухлину». Які фактори впливають на здоров’я жінки, зокрема, на репродуктивну функцію?
— Даються взнаки наслідки Чорнобильської катастрофи, значно зросла кількість гормональних розладів, доброякісних ноутворів, ерозій шийки матки, які через неуважність жінок до власного здоров’я переходять у злоякісний процес. Жінки тягнуть на собі сімейного воза, забувають вчасно, тобто двічі на рік звертатися до гінеколога. Значно зросла й кількість неплідних чоловіків. Якщо раніше чоловіче безпліддя траплялося приблизно у 30 %, то тепер за дітонародження подружжя відповідає порівну.
— У своїй практиці ви часто використовуєте, поряд із іншими видами, й апаратне лікування?
— Ви маєте на увазі порожнинний елекронагрівач? Цей апарат винайдений та клінічно апробований у Львові. Дає дуже добрий ефект у лікування запальних, спайкових процесів, причому як у жінок, так і у чоловіків, — урогенітальні інфекції та простатити.
— Не можу втриматися від каверзного запитання: ви завжди були «добрим лелекою», чи все ж доводилося робити аборти?
— На жаль, довелося позбувати вагітності жінок Чорнобильської зони. І цей жах, повірте, мені не забути. Можливо, зважаючи на ці дитячі усмішки (показує на стенд із дитячими фото) мені Бог простить…
— За час вашої роботи траплялися якісь неординарні приємні випадки?
— Звісно, і чимало. Доводилося навіть пологи телефоном провадити (сміється). У мене лікувалася пара, яка перебувала на роботі за кордоном, час від часу приїжджаючи до мене на обстеження та коригування лікування. Врешті, після чергового курсу, уже будучи за кордоном, ця жінка повідомила мені про вагітність. Ми підтримували зв’язок телефоном, скайпом аж до самих пологів. І от уявіть, чоловічою компанією ми їдемо на полювання, аж тут дзвінок: «Ярославе Федоровичу, я народжую, що мені кажуть акушери — не розумію, кажіть, що маю робити?» Уявіть собі моїх друзів, коли я різко зупиняю авто і починаю вести пологи телефоном. Кажу: «Хлопці, тихо, ми народжуємо і мені важливо чути кожен її звук, — ритмічність дихання, стогін, крик». Через кілька годин ми у телефонному режимі благополучно народили здорового хлопчика без єдиного розриву! Йому вже вісім років і в пари росте ще один малюк.
— Процес лікування безпліддя — тривалий, недешевий, важкий і фізично, й емоційно. Але дорогу здолає той, хто йде. Жінці дуже важливо, щоб лікар, котрий увесь цей шлях пройшов поруч, допоміг його логічно завершити, привівши маля на світ. Професійна мрія є? І що для вас професійний успіх?
— Професійна мрія, на жаль, потребує мільйонних інвестицій. Це — репродуктивний центр із невеличким пологовим відділенням. Мені навіть іноді сняться пологи. А успіх — коли після тривалого курсу лікування підчас контрольного обстеження на екрані монітора бачу, як б’ється малесеньке сердечко.
Розмовляла Оксана Нагірна

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply