Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Feb. 19, 2018

Антон Мирзін: «Світ зробив ставку на Україну, тут — вістря боротьби за майбутнє»

Автор:

|

Липень 02, 2015

|

Рубрика:

Антон Мирзін: «Світ зробив ставку на Україну, тут — вістря боротьби за майбутнє»

Антон Мирзін

Його плакати відомі користувачам соціальних мереж уже давно. Близько 200 із них присвячено Україні. Торік Антон Мирзін представив 45 своїх робіт на виставці «100 найкращих українських патріотичних плакатів». І майже одразу Федеральна служба безпеки РФ порушила проти нього карну справу за «заклики до екстремізму». З грудня 2014 року художник живе в Києві.
— Чому для творчого самовираження ви обрали плакат?
— Малюнок — це стисла форма образної та символьної подачі інформації. Символ б’є по емоційній сфері сприйняття. Слоган б’є по логічній системі сприйняття. Зазвичай два цих канали в людини не перетинаються. А тут у підсумку у людини зайняті обидва канали, і це можна наповнювати якоюсь ідеєю, яка до того ж є в плакаті. Власне, це ударне ядро потім пробиває все, і щось у людині може змінитися.
— Як зацікавилися плакатом?
— У середині 2000-х спостерігав в російському сегменті Інтернету об’єднання людей довкола досить специфічних ідей. І одним із атракторів цих ідей були саме плакати. Це зачепило, хоча мене складно чимось зацікавити. Трохи дослідивши тему, дійшов висновку, що це є оптимальна форма для того, щоби було «дешево й сердито». Якщо проводити аналогію зі зброєю, то це — цеглина.
— Чи крім того, що розміщували свої роботи в Інтернеті, ви виставляли свої плакати у Росії?
— Росія — це закритий простір. Лише для своїх. Там — тільки системні персонажі. Навіть включно зі сучасним мистецтвом, нібито протестним. Таке собі блазенство і шалапутство. Воно є дозволене, аби показати у будь-який момент, що ось, мовляв, дивіться: є незгодні люди з абсурдними гаслами.
— Ви наразі чекаєте вирішення питання про надання статусу політичного біженця. Чим плануєте займатися?
— Спілкуюся з друзями, пишу політичні статті. Є задуми проектів. До мене звернувся знайомий, він хоче робити соцмережу без цензури взагалі. Ось недавно у Facebook українських журналістів банили через скарги російських тролів. На картинку або публікацію надсилають скарги до адміністрації — і сторінку прикривають. Аби цього не було, потрібна соцмережа, де була би відсутня цензура.
— Ви казали, що вам довелося розірвати зв’язки з деякими родичами та друзями. У нас через війну теж руйнуються сім’ї й зв’язки…
— Так треба. Ви не можете нормально спілкуватися з тими, хто виправдовує насильство. У тому вигляді, в якому воно є. Йдеться не про думку, ідею, яку нібито комусь нав’язують. Ідеться про конкретне насильство, коли людина з автоматом приходить убивати. Той, хто виправдовує це, — вже не ваш.
— Як, по-вашому, потрібно вирішувати таку проблему?
— Спочатку йде сепарація, потім уже з цього відокремленого простору формується ядро, якась громадянська позиція. Формується політична позиція. Не можна замісити розчин на тому, що не буде давати міцності.
— Але це створює проблему на десятки років наперед…
— Наразі часу не існує, ми живемо в епоху анахронії. Всі процеси, що відбуваються зараз, не прив’язані до циклів. Вони діють за якимись власними маркерами. Важливо ці маркери визначити, захопити та змусити їх працювати на себе. Наприклад, та ж поява Інтернету. Раніше, аби зібрати конференцію, треба було людину фізично кудись перемістити або задіяти дороге устаткування для відеозв’язку. Тепер це все робиться за два кліки. Річ — не в часі, а в тому, наскільки він ефективно працюватиме. Якщо ви зробите щось таке надзвичайно ефективне та проривне, то вже за рік отримаєте інше населення. Ви їм таку програму «зашиєте»!
— Ви говорите про росіян?
— Це я умовно кажу. Взагалі, про більшість населення. Люди, грубо кажучи, прив’язані до об’єктної реальності — як соціальні об’єкти. Якщо створювати суспільство, що складається із суб’єктів, тоді багатьом людям доведеться скинути з себе, зокрема, соціальні зобов’язання. Це буде обвал. Щоби до цього прийти поступово, треба інформувати якусь частину населення.
— В Україні створили свої інформаційні війська. Не хочете до них приєднатися?
— У мене — своя методологія інформаційної війни. Я дію у власних інтересах. Але вони можуть збігатися з вашими. Україна в моїй термінології, в моєму баченні є суб’єктом колективного розуму, який бореться з величезною об’єктною тушкою — РФ, котра намагається поширитися за логікою вірусного захворювання. Можна цьому протидіяти. Весь світ зробив ставку на Україну, тут утворився форпост, тут — вістря боротьби за майбутнє.
Розмовляла Наталія Молчанова, «Укрінформ»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...