Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Dec. 11, 2017

Анна Кісіль: «Щиро вірю в перемогу України!»

Автор:

|

Листопад 16, 2017

|

Рубрика:

Анна Кісіль: «Щиро вірю в перемогу України!»

2017-й для Світового конґресу українців (СКУ) — рік 50-літнього ювілею, який відзначали численні заходи у багатьох країнах світу. Днями заключні урочистості відбулися у Торонто. Про діяльність Ради культури при СКУ, новітню еміґрацію, ситуацію в Україні наша розмова з Анною Кісіль, головою Ради СКУ з питань культури.

Щоб просувати інтереси України
— Пані Анно, ви є членом Світової комісії з відзначення 50-ліття заснування СКУ, Рада з питань культури, яку ви очолюєте, ініціювала і реалізувала багато масштабних проектів, присвячених діяльності СКУ. Розкажіть, будь ласка, докладніше про наймасштабніші з них…
— СКУ відзначає своє 50-ліття в колі українських громад усього світу. Ми разом покликані просувати інтереси України й українського народу та сприяти кращому майбутньому нашої Батьківщини. Основне завдання Світової ради культури щодо ювілейних заходів — демонстрація досягнень СКУ за півстоліття своєї діяльності. У ряді країн світу відбувалися наукові конференції про історію СКУ, Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків із діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» організував мандрівну виставку «Світовий конґрес українців: вчора, сьогодні, завтра», яку уже побачили у багатьох містах України. У Національному музеї ім. Андрея Шептицького відкрили експозицію творів мистців-діаспорян, у Львівській опері відбулася урочиста академія «Ремінісценції UA» за участі представників української діаспори, зокрема, співачки Брії Блессінг і всесвітньовідомого скрипаля Василя Попадюка.
— Урочисте відзначення ювілею розпочалося у Торонто 26 лютого, в Україні продовжилося у Києві 25-26 серпня і 27-29 серпня — у Львові. Які заходи відбувалися у столиці?
— У Києві ми не лише відзначали ювілей, а насамперед проводили Річні збори СКУ, святкували День незалежності України, мали численні зустрічі з політиками, Президентом України. Відбувалися урочистості у Мистецькому арсеналі. Програма відзначення містила показ документального фільму «50 років Світового конґресу українців» та тематичну презентацію про найважливіші етапи історії СКУ. Відбувся економічний форум «Підтримка економічного розвитку України: співпраця між урядом та діаспорою», організований СКУ спільно з Американською торговою палатою в Україні та Канадсько-українською торговою палатою. Була цікава зустріч у Міністерстві закордонних справ України у присутності трьох міністрів — культури Євгена Нищука, освіти Лілії Гриневич та охорони здоров’я Уляни Супрун, котрі окреслили завдання на найближчий період, обговорили питання співпраці з СКУ. Для захисту інтересів нашої держави та з метою розуміння сучасної України і зростання довіри до неї у міжнародному середовищі за кордоном заплановане створення Українського інституту, завданнями якого будуть презентація та створення позитивного іміджу України у світі, сприяння міжнародним обмінам та інтеграції України у світовий культурний контекст, популяризація української мови та культури, поширення інформації про науковий, освітній і туристичний потенціал нашої держави, реалізація програми з культурних зв’язків та обмінів, творчих поїздок українських культурних діячів і вчених; впровадження програми вивчення української мови за кордоном; популяризації українських інститутів, проектів та ініціатив за кордоном.

«Нас чують і підтримують»
— Як складається співпраця СКУ з українськими владними структурами?
— Наша співпраця є системною, адже за кордоном проживає від 20 до 25 млн українців, і нехтувати ресурсами цих людей ми не маємо права. Приємно, що в Україні нас чують і підтримують. У політику прийшло багато нових людей, молодих, котрі навчалися за кордоном, а зараз працюють в українському уряді та з ними є взаєморозуміння, налагоджена співпраця з українськими посольствами і консульствами.
— Які основні завдання Ради з питань культури?
— Наше основне завдання — репрезентувати українську культуру у світі, зберігати надбання та культурні цінності, інформувати світове співтовариство про культурне життя в Україні та у країнах проживання українців. Організовуємо та всіляко підтримуємо численні концерти, виставки, зустрічі з українськими письменниками, політичними діячами, духовенством. Зазвичай, стараємося, щоб такі великі зібрання були доброчинними. Цього року уже втретє спільно з міжнародною організацією (МО) «Четверта хвиля» та благодійною організацією Help Us Help the Children провели благодійний марафон «Діти Торонто — дітям-сиротам в Україні» з метою зібрати дитячі речі, шкільне приладдя та гроші для дітей-сиріт в Україні, зокрема зі зони проведення антитерористичної операції (АТО). Упродовж чотиригодинного марафону виступили різні українські дитячі та молодіжні мистецькі колективи Торонто й околиць. У фойє було розгорнуто мистецьку виставку-продаж і працювала команда з 30-ти добровольців, котрі збирали кошти, пакували принесені речі на конкретні адреси дітей-сиріт, дітей, чиї батьки беруть участь в АТО, сиротинців і на таборування сиріт у Ворохті.

Важко обрати захід, бо всі — гідні уваги
— За час, що минув від Євромайдану і дотепер у Канаді, побували з концертами чи не всі відомі українські артисти…
— Їдуть на запрошення численних українських громадських організацій. Загалом, Торонто, як і Львів, є мистецьким містом, живе дуже насиченим культурним життям. Тож іноді важко обрати захід, на який піти, адже всі — гідні уваги.
— Ви ініціювали та тривалий час очолювали МО «Четверта хвиля», опікувалися новоприбулими еміґрантами з України. Чи продовжуєте співпрацю?
— МО «Четверта хвиля» була створена 6 лютого 2004 року і першим її очільником був Тарас Волощук. Я очолювала цю організацію з 2005-го по 2016 рік. Тепер є новий президент — Роман Галущак. Я ж залишаюся як член Ради директорів і всіляко допомагаю. Організація успішно працює, реалізовує різноманітні проекти, доброчинні ініціативи. Адже за роки незалежності України виникли східна діаспора та чергова хвиля еміґрації, які потребують осмислення, вивчення та залучення представників для реалізації державотворчих завдань в Україні та за кордоном.

Формується нова українська еліта
— Чи можна сказати, що, зокрема в Канаді, з-поміж еміґрантів формується українська еліта?
— Звісно, еміґрація українців у Канаді має свою давню історію. Українці активно влилися у канадійське суспільство. Це були насправді жертовні люди, котрі важко працювали, щоб вижити у чужій країні, дати дітям освіту, а понад усе цінували духовність. У Канаді маємо потужну українську інфраструктуру — українські церкви, школи, мистецькі заклади, від дитячих садочків до старечих будинків. Багато українців посідають високі посади на федеральному рівні, в органах місцевого самоврядування. Тепер виросла нова генерація української еліти — молоді люди, котрі еміґрували з України малими дітьми разом із батьками. Тож маємо активну, освічену молодь, яка формує майбутнє.
Щодо України. Держава переживає дуже складний час війни на Сході. Багатьох молодих людей ситуація мобілізувала на добрі справи, вони відкрили свої серця на допомогу іншим, створення волонтерських рухів. Як приклад назву Руслана Теліпського, керівника проекту «Монументальна Шевченкіана», котрого підтримує Світова рада культури. Розуміючи, яка важко воїнові адаптуватися до мирного життя, започаткував власний проект «Меценати для солдата». Адже коли солдат повертається з війни, він потребує допомоги лікарів, психологів. А ще Руслан об’єднав понад 70 удів ветеранів АТО, котрі виховують дітей самотужки, організував таборування, де діти відпочивали разом із мамами. Тепер ці жінки самоорганізувалися та допомагають одна одній, спільне горе їх об’єднало. Українці всього світу мобілізовані на допомогу нашим воїнам та їхнім сім’ям. Молюся, щоб на нашій землі якнайшвидше запанував мир і щиро вірю в перемогу України!
Розмовляла Оксана Нагірна

About Author

Meest-Online

Loading...