Новини для українців всього свту

Tuesday, Sep. 29, 2020

Андрій Магера: «Президентські вибори не відбудуться, тільки якщо Земля зійде з орбіти»

Автор:

|

Травень 22, 2014

|

Рубрика:

Андрій Магера: «Президентські вибори не відбудуться, тільки якщо Земля зійде з орбіти»

Андрій Магера

У чому полягає складність цих виборів Президента України та які чинники можуть вплинути на проведення голосування 25 травня ц. р., розповів Андрій Магера, заступник голови Центральної виборчої комісії України (ЦВК).
— Андрію Йосиповичу, чим ці президентські вибори відрізняються від виборів 2010 року?
— Позитивів на цих виборах не так багато, але вони є. Добре те, що нам поки що не відомо про випадки використання адміністративного ресурсу. Слід відзначити більш-менш рівний виборчий процес із боку самих кандидатів і рівне ставлення до них із боку влади. Також наразі в комісію не надходили скарги щодо порушення виборчого законодавства. Звісно, в окремих випадках були порушення, але вони не мали системного характеру.
— А негативні чинники?
— Вони є й повністю перекривають усі позитиви. Це, перш за все, – питання зовнішнього фактору, анексії Криму та Севастополя, а також випадки, коли в окремо взятих реґіонах України відбуваються процеси, що межують з ознаками сепаратизму. А як можна назвати тих людей зі зброєю в руках? Це — терористи. Саме цей чинник впливає на формування комісій і діятиме в день голосування. Тому завдання ЦВК і силових структур полягає в тому, щоби мінімізувати ці ризики.
— Які ще є вузькі місця в підготовці та проведенні голосування?
— Ми не застраховані від певної кількості помилок у роботі членів виборчих комісій, і для цього є об’єктивні причини. Перша з них — закон про вибори змінювався не лише до початку виборчого процесу, а й під час його проведення.
Друга причина – у тому, що одночасно з виборами Президента проводитимуться місцеві позачергові вибори та вибори народного депутата України в Івано-Франківську. Тут виборчі процеси буде суміщено, тож необхідно з’ясувати, яким чином треба рахувати бюлетені тощо. Ми, звісно, орієнтуємо окружні виборчі комісії та територіальні комісії, як у цій ситуації поводитися. Але певні помилки можливі.
— Чи убезпечений виборчий процес від спроб підкупу виборців або членів комісій?
— Ми зараз маємо ситуацію іншого плану. Деякі члени виборчих комісій офіційно скаржаться працівникам засобів масової інформації, що кандидати відмовляються їм платити. Така ситуація є. І якщо раніше багато хто нарікав на те, що є підкупи членів виборчих комісій, то зараз скаржаться на інше — що їм не платять. До того ж поширення такої інформації може потягнути за собою велику кількість відмов членів дільничних виборчих комісій від роботи в них.
— Чи передбачено якісь особливі заходи для охорони виборів у районах, де присутні прояви сепаратизму?
— Однозначно. Увага силових структур більше буде прикута до дільниць і округів, утворених на сході України — це Донецька та Луганська області. Утім, усю цю роботу має координувати Рада з національної безпеки й оборони. ЦВК також готова приєднатися до цього процесу. І якщо буде потрібна наша фахова рекомендація, ми готові її надати. Але сама по собі ЦВК не має ані сил, ані повноважень вживати якихось заходів безпеки.
— Якщо уявити суто гіпотетично, що може зірвати заплановані на 25 травня вибори?
— Вибори Президента України не відбудуться тільки в одному випадку: якщо Земля зійде зі своєї орбіти. Не залежно від кількості дільниць, на яких голосування з певних причин не відбудеться, вибори загалом по Україні з юридичної точки зору вважатимуться такими, що відбулися. До того ж в Україні не встановлено поріг явки виборців на дільниці. Тому, не залежно від того, скільки українців прийде голосувати, вибори вважатимуться такими, що відбулися.
— Щороку на всіх виборах стає дедалі більше так званих технічних кандидатів. Чи не вважаєте ви, що цьому варто запобігти, збільшивши розмір застави за участь у виборах?
— Не виключено, що розмір грошової застави варто збільшити, але лише в поєднанні з альтернативним способом висування кандидатів на вибори. А вони можуть полягати, наприклад, у зборі підписів народних депутатів України, котрі підтримають ту чи іншу кандидатуру в Президенти держави. В окремих випадках треба передбачити, що кандидату не потрібно здавати 2,5 млн грн застави, а можна лише зібрати підписи 50 народних депутатів або 5 тис. підписів депутатів місцевих рад, котрі скажуть, що підтримують відповідну кандидатуру на виборах Президента. Але треба передбачити, що зробити це вони можуть тільки раз і на підтримку лише одного депутата. Єдиний існуючий спосіб доведення серйозності намірів стати кандидатом у Президенти у вигляді застави 2,5 млн грн найвдалішим не назвеш.
— У деяких країнах виборчі бюлетені підраховують не люди, а машини. Чи щось подібне буде в нас?
— У США, наприклад, є п’ять-шість способів голосування. І вони відрізняються не тільки в кожному штаті, а й у кожному графстві. Десь це робиться за допомогою машин, а десь — вручну заповнюється бюлетень, як у нас. В інших місцях люди голосують поштою.
В Україні в короткотерміновій і середньотерміновій перспективах нам не уникнути паперових бюлетенів. Проте варто подумати над автоматизованим опрацюванням таких бюлетенів, аби члени комісій їх не рахували вручну, а робили це певні пристрої. Так практикується в Латвії. Але все ж таки в Україні майбутнє — за електронним голосуванням, як у деяких країнах світу.
— Наостанок, що би ви хотіли побажати нашим виборцям?
— Однозначно — треба йти на вибори, брати на себе відповідальність і обирати одного з 21 кандидата в президенти. Позначка у бюлетені має бути одна-єдина — інакше він буде визнаний недійсним. Виборець повинен розуміти, що вибори – це не просто якесь право чи привілей, це спосіб узяти на себе відповідальність за Україну. І що раніше виборці прийдуть до такої думки, то більше розумітимуть, що вони не просто обирають якусь людину, а наймають її на роботу на певний час. І якщо в українців буде таке ставлення до обраних ними людей, то в нашій свідомості багато що заміниться.
Розмовляв Андрій Шульга, Укрінформ

До слова
Голосує той, хто переконаний, що його голос є важливим і це — його справжній вибір. Що ж до тих людей, котрі не йдуть на голосування, бо «не хочеться» або «все одно», то можна говорити навіть про гріховність такого вчинку. Таку думку висловив Любомир (Гузар), архієпископ-емерит Української греко-католицької церкви. Блаженнійший пояснює, що таку нехіть можна зрозуміти, «бо в нас у минулі роки під час виборів було багато негативного».
«Ще однією причиною небажання голосувати може бути усвідомлення того, що певні кандидати не мають належних професійних рис для такої відповідальної посади», — каже він. Аби обрати гідного кандидата на посаду Президента України, необхідно, вважає владика, насамперед дослідити його минуле, а саме – те, що він зробив для своєї держави.
Інший критерій — це те, наскільки кандидат готовий пояснити свої кроки та рішення перед виборцями. «Хочу бачити конкретного кандидата з певними власними моральними й професійними якостями. Для мене важлива передусім його особистість. Навіть більше, я би хотів безпосередньо від нього почути, як він пояснює свої політичні кроки в минулому та майбутньому», — пояснює отець Церкви.
Блаженнійший Любомир радить застосувати принцип, за яким один із його знайомих, що займався кадровими справами, брав людей на відповідальні посади — принцип трьох «п»: «Професіоналізм: важливо, щоби людина була кваліфікована, мала відповідні знання, а також політичну мудрість. Порядність: людина має бути чесною, а не круть-верть. Не повинна говорити неправди, не має приховувати своїх прибутків. І патріотизм: чи ця людина справді любить свій народ, свою країну?»

Статистика
Вибори Президента України 25 травня ц. р. стануть найдешевшими в історії із точки зору витрат виборчих фондів кандидатів, повідомив Михайло Охендовський, голова ЦВК. «Ще із середини квітня кандидати продемонстрували досить низьку активність із погляду розміщення агітаційних матеріалів — і на зовнішніх носіях, і в медіа. Досить невисокою така активність залишається й на цей час», — зазначив чиновник.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply