Новини для українців всього свту

Saturday, Aug. 24, 2019

Андрій Гундер: «Київ у сприйнятті закордонних інвесторів — танки на вулицях і все погано»

Автор:

|

Квітень 25, 2016

|

Рубрика:

Андрій Гундер: «Київ у сприйнятті закордонних інвесторів — танки на вулицях і все погано»

Андрій Гундер

Президент Американської торговельної палати в Україні Андрій Гундер розповів, із чим доводиться боротись у сприйнятті України на Заході, як змінюються правила гри в економіці, у чому різниця теперішньої влади та попередньої, та чому українські справи розглядають у лондонських судах.

Тепер можна будь-якому міністру написати у Facebook
— Діяльність The American Chamber of Commerce in Ukraine (ACC) в Україні для багатьох — загадка. Яка головна місія ACC? Скільки років працюєте? Хто ваші ключові партнери?
— Коли приймали нашу стратегію, то могли її скласти у кількох пунктах. Перший — Business to Government. Ми доносимо консолідований голос бізнесу до влади, починаючи від Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів і Верховної Ради. І ми справді доносимо те, що хоче бізнес, і те, що важливе для України — щоб бізнес розвивався, створював нові робочі місця, сплачував податки. Це — успіхи для бізнесу, і з цього держава має конкретні вигоди. У нас працює 12 постійних комітетів плюс 14 робочих груп. Комітети — податковий, по митниці, банківському сектору, агропромисловому комплексу, фармацевтиці, енергетиці, інформаційних технологіях, мобільному зв’язку. Можу розказати, як працюємо з владою. Доносимо меседж, що найбільші компанії… А ми об’єднуємо найбільших інвесторів, які працюють зараз в Україні. Хоча ми — Американська торговельна палата, лише 30 % наших компаній — американські, а решта — європейські плюс найбільші українські компанії.
Другий — Business to Business. Аби наші члени могли розвивати свої послуги між іншим членами і також там, де є американські палати. У нас 42 такі палати в 42 країнах Європи плюс всього світу. Третій — Business to Ukraine. Це — промоція України як привабливого напрямку для інвестицій. І тут робимо різні заходи, коли потенційні інвестори до нас звертаються. Дуже часто, якщо компанія міркує, чи інвестувати, вона шукає незалежну думку, щоб хтось виклав незалежну точку зору, як зараз працюється в Україні. Ми саме це доносимо: якими є головні виклики, проблеми та можливості. Коли новий інвестор заходить, дуже часто до нас приїжджають і розпитують, ми їм показуємо вигляд на Київ. Бо Київ дуже часто в їхньому сприйнятті — танки на вулицях, все погано. А ми кажемо: дивіться, це — Київ, тут їздять потяги та метушиться народ. Тут працюють найбільші інвестори, найбільші компанії, які дуже часто мають штаб-квартири тут, але працюють по всій Україні.
— А скільки років уже працює ваша компанія?
— Буде скоро 25.
— Наскільки за ці роки змінився контакт із урядом, і якою є тепер оновлена влада?
— Стиль роботи помінявся кардинально. Змінилися і люди, і технології. Раніше в Кабміні якщо було два міністри, котрі знали англійську, то зараз є лише два міністри, які її не знають. Тобто зараз англійська мова — настільки розповсюджена, що з іноземними інвесторами набагато легше стало спілкуватися. Багато теперішніх урядовців — це люди, котрі донедавна самі були у великому бізнесі. І вони розуміють, що хоче цей бізнес. Нас слухають багато, інколи чують, інколи дослуховуються. Та якщо раніше треба було писати офіційні звернення, то зараз можна будь-якому міністру написати у Facebook і впродовж однієї години отримати відповідь. Зараз є багато критики уряду, але якщо подивимося, що змінилося за ці два роки, є дуже конкретні речі, стало легше вести бізнес в Україні.

Олігархи змінюватися не хочуть
— А чи є негативні моменти, які не змінились, і ви не бачите навіть потенційно певних зрушень?
— Минуло два роки після того, як на Майдані віддали життя люди, котрі хотіли змінити цю країну. Вони хотіли б, щоб усе значно швидше рухалося. Але чи можна було за два роки зробити більше? Звісно, що так. Зараз відбувається протистояння старого та нового. Олігархи не хочуть змінюватися, вони роблять усе можливе, щоб залишити стару систему. А тут треба все міняти, працювати на цінностях, коли працює конкуренція, коли є можливості дати бізнесу розвиватись. А не клептократія, олігархія й якийсь там протекціонізм.
— А серед компаній-учасників АСС є компанії, до яких так чи інакше прив’язані українські олігархи?
— Ми представляємо найбільших міжнародних інвесторів. У нас є дуже чіткі умови, хто може стати нашим членом. Є правління, яке складається з 16 генеральних директорів найбільших компаній, які працюють тут, — Shell, Європейський банк реконструкції та розвитку, «Сіті-банк», Procter & Gamble, Coca-Cola, Microsoft, IBM та інші. І коли компанія хоче стати членом, вона подає заявку. Ми не приймаємо державні компанії та ті, які мають непрозору репутацію.
— А як ви цю непрозорість визначаєте?
— Для цього є due diligence (процедура незалежної перевірки об’єкту інвестування — Ред.).
— Чи компанії, які належать олігархам, або пов’язані з олігархами, заважають працювати вам або компаніям, що входять до АСС?
— Чи нам заважають, бачимо по конкретних напрямках. Наприклад, візьмемо нафту й газ, конкретно — заправні станції, де продають бензин. Тут є компанії, які сплачують акцизи й усі податки, а є компанії, щодо яких є підозри, що не платять акцизів і повних податків. І тоді ціна на пальне — різна, вони не можуть конкурувати. Далі — гірше. До цих компаній звертається Антимонопольний комітет: «Чому у вас такі високі ціни?» і починає штрафувати компанії, які чесно сплатили акцизи та податки, а тепер мають сплачувати ще й штрафи.

Розвитку заважає корупція, верховенство права та бюрократія
— Які ще виклики, крім корупції, є для бізнесу в Україні?
— Ми проводимо регулярне опитування наших членів, і одне з питань, які постійно задаємо, — «що заважає розвитку бізнесу в Україні?» На першому місці — корупція, на другому — питання верховенства права, а третє — це бюрократія. Щодо верховенства права, якщо є комерційний спір, чи якась судова справа, то немає довіри до суддів. Тому дуже важливо провести судову реформу та повернути цю довіру. Чому деякі з найбільших судових справ сьогодні в Лондоні? Тому що в Україні немає довіри до судів. Щодо бюрократії, то ми бачимо, що на посаду міністрів прийшли справді професійні люди. Але дуже часто державний апарат, який не змінювався роками, — люди демотивовані. Правда, і заробітна платня в них — дуже невисока. Постає питання, як їх мотивувати, щоб вони почали працювати. Якщо треба дозвіл у будь-якій галузі, то державний чиновник має за 28 днів дати відповідь. Вони приймають заяву, кладуть її у шухляду на 27 днів. На 28-й день розглядають і кажуть «ні», бракує такої заяви, такого документа. Якщо це змінити, то це буде така бюрократія, коли державний апарат стане допомагати бізнесу розвиватися. Тоді й побачимо реальні зміни.
— Ваша основна діяльність — лобізм інтересів бізнесу в українській владі. А наскільки влада тисне на вас персонально чи на саму палату, аби ви не лобіювали певні законопроекти, певні зміни, певні ідеї?
— Якщо два роки тому були такі випадки, то зараз якогось особливого тиску немає. Якщо в минулому, коли хтось приходив, ми відчували, що вони були наближені до колишнього режиму. Приходили, стукали і казали: «Хочу половину вашого бізнесу». Зараз такого — значно менше. Кількість рейдерських атак значно зменшилася, але випадки ще трапляються. Щодо медіа. Вже є видання, які не бояться розказувати правду. Й якщо б завтра до нас прийшли з такими вимогами, почали руки викручувати, то крім українських медіа є й міжнародні.
— Ви — людина з британським паспортом, 20 років працюєте в Україні на її благо. Що вам найбільше подобається у вашій роботі тут?
— Україна в Європі — велика країна. Одна з книжок, які зараз читаю, — професора Гарвардського університету Сергія Плохія «Ворота в Європу». Це — розповідь про понад тисячу років історії України. Якщо подивимося на тисячу років, то події, які відбуваються зараз, однозначно увійдуть у наступне видання цієї книжки. Там про останні 25 років — сторінок 30-40, доведеться дописувати. Бо в Україні зараз твориться історія. Події, які відбуваються тепер, матимуть величезний вплив не тільки на майбутнє України, але й усієї Європи. Тому ми допомагаємо, чим можемо, щоб наші діти, правнуки читали цю історію про переломні моменти, коли країна, яка колись зійшла з правильного шляху, повернулася на нього, й як цьому посприяли події, що змінили всю історію.
Розмовляв Андрій Сусленко, «5 канал»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...