Новини для українців всього свту

Sunday, Aug. 25, 2019

Андрій Дещиця: «Жертви, принесені на Майдані, дають підставу вимагати від політиків реформ»

Автор:

|

Січень 22, 2015

|

Рубрика:

Андрій Дещиця: «Жертви, принесені на Майдані, дають підставу вимагати від політиків реформ»

Андрій Дещиця

Андрій Дещиця, Надзвичайний і Повноважний посол України у Республіці Польща (РП), розповів про перспективи розширення зони малого прикордонного руху, обсяг фінансової допомоги Україні від Польщі та про те, чому в українців зараз виникають проблеми з отриманням польських віз.

Польща відігравала й відіграє важливу роль
— Візиту Президента України у РП очікували давно. Поляки навіть висловлювали жаль через те, що він не відбувся так швидко, як би їм того хотілося. Також озвучувалися думки, що Україна зробила ставку на Німеччину, а Польщу використовує лише як чергового адвоката. Чи вдалося Петрові Порошенку переконати своїх співрозмовників у тому, що це — не так?
— Цей візит був знаковим. І в жодному разі Польща була відсунута на «другий план». Постійні контакти президентів, телефоні розмови, зустрічі, наприклад, участь глави України у зустрічі очільників «Вишеградської четвірки», що відбулася з ініціативи президента РП та за його активного сприяння, або спільна поїздка двох президентів до Кишинева свідчать про досить інтенсивний рівень співпраці й особистих контактів керівників держав. Польща відігравала й відіграє важливу роль для України в контексті євроінтеграційних прагнень українців, а також у питаннях стабілізації реґіональної безпеки.
— Свого часу представники РП не потрапили за стіл перемовин у справі вирішення конфлікту на Донбасі. Ви пояснили це позицією Російської Федерації (РФ), яка цього не бажала. Але чому представників Польщі, яка має великий досвід у реформуванні, немає серед громадян іноземних держав, які ввійшли до складу українського уряду?
— Стосовно перемовних процесів: РП ніколи не була в них представлена як окрема держава. Під час Майдану був «Веймарський формат», під час перемовин із питань Донбасу в межах «Женевського формату» Польща репрезентувала Європейський Союз (ЄС). На різних етапах формати мінялися. Франція, наприклад, вже не була у Мінську. Польща допомагає Україні іншим шляхом, вона є активна у «Веймарському трикутнику» чи у «Вишеградській четвірці». Ці інструменти є додатковою формою тиску та додатком до перемовних процесів стосовно Донбасу.
Щодо складу нового уряду України… Передусім, нові міністри, котрі раніше мали громадянство інших країн, стали українськими громадянами. Дехто з них має українське походження, частина з них проживала в Україні та знає тутешні реалії. Крім досвіду роботи в Україні вони мають добрі контакти у своїх країнах і досвід реформування тієї чи іншої сфери в країнах, із яких вони родом.
Натомість, РП ефективно представлена у галузі реформи місцевого самоврядування, у якій вона найбільше хоче передати свій досвід. Група експертів на чолі з Марціном Свєнціцьким, депутатом Сейму, постійно працювала в Україні ще до того, як там з’явились інші іноземні радники. Крім цього, відпрацьовуються інші форми взаємодії між іншими відомствами. Вважаю дуже доброю ідею призначення в українських і польських міністерствах осіб, котрі були би відповідальними за контакти.
— Коли у міністерствах можуть з’явитись такі відповідальні за співпрацю люди?
— Поки що це — просто задум. Обговорення буде під час візиту міністра Кабінету Міністрів до Польщі та голови уряду РП в Україну. Традиційно під час таких поїздок відбувається зустріч представників делегацій, але ідея — така, аби обдумати можливість налагодження такої співпраці не лише між міністрами, але й на нижчому рівні.
— Чи вже відомо, коли Єва Копач (голова польського уряду. — Ред.) приїде до Києва?
— Дати ще не призначено, але мова йде про січень.

Кількість заявників зросла, а число консульств — зменшилося
— Яких, на вашу думку, найважливіших домовленостей було досягнуто під час візиту Президента України до РП?
— Найважливішим було те, що Польща політично підтримала Україну в питаннях європейської інтеграції та приєднання до НАТО. Польща підтвердила, що двері до ЄС і НАТО для України відчинені, і вона готова сприяти тому, аби Україна в майбутньому стала членом цих організацій.
У контексті польсько-українських справ найбільш важливим є те, що нам вдалося здобути підтримку польської сторони в питанні розширення зони малого прикордонного руху до меж «50 км+». Це дає змогу великій кількості українських громадян їздити до РП без віз, лише зі спеціальним дозволом, який можна отримати у консульстві. До цієї розширеної зони може також увійти Львів, і ми працюємо над тим, аби так сталося.
— Про розширення зони до «50 км+» говориться з 2009-го, відколи була створена прикордонна зона «30 км+». Усі хвалили її функціонування, говорили про фактично відсутність порушень і зауважували, що єдиною проблемою в цій справі є брак згоди ЄС на її розширення. Що ж змінилося?
— Передусім є позитивний досвід функціонування зони «30 км+», а саме – відсутність порушень. По-друге, східні польські воєводства абсолютно позитивно оцінюють запровадження такої зони, що забезпечує їм економічне зростання. По-третє, політична воля поляків сприяти Україні у запровадженні безвізового режиму. Малий прикордонний рух — один з етапів запровадження безвізового руху між Україною та ЄС.
— Коли, з огляду на бюрократичні процедури у самому ЄС, може бути ухвалене рішення про збільшення цієї зони?
— Ми будемо працювати над тим, аби рішення було ухвалене в першій половині 2015 року. Бо пізніше може бути запроваджений безвізовий режим, і це питання втратить свою актуальність.
— Останнім часом щораз частіше з’являються повідомлення про труднощі з отриманням українцями польських віз. Ця проблема існує насправді, чи це — перебільшення?
— Ця проблема справді існує. І полягає у тому, що, по-перше, істотно зросла кількість українців, котрі подають заявки на отримання польської візи. По-друге, збільшилось число громадян України, які отримують навіть не шенгенські, а національні польські візи, зокрема, для навчання у Польщі. Кількість заявок зросла на тисячі.
Ще один чинник, що впливає на ситуацію, — закриття консульських представництв у Донецьку та Сімферополі. Громадяни України, котрі жили на територіях, тепер звертаються по візи до інших польських консульських установ. Число заявників зросло, а кількість консульств – зменшилася.
— Тобто, причина — у більшій кількості заявників? А неофіційної вказівки МЗС РП видавати українцям менше віз, аби їх менше приїжджало та було менше біженців, немає?
— Ні. Біженці ж можуть приїжджати і без віз. Труднощі пов’язані з технічно-фінансово-людським ресурсом.

Відмінність між Євромайданом і Помаранчевою революцією — у тому, що змінилося суспільство
— Ґжеґож Схетина, голова польського МЗС, декларував намір збільшити цьогоріч фінансову допомогу для України. Нагадаю, що торік її обсяг склав 6 млн USD. Яке рішення було ухвалене, і якою може бути ця допомога?
— По лінії Міністерства оборони в грудні 2014-го була віділена допомога вартістю 3,5 млн EUR. Ще приблизно 1 млн EUR від польського уряду було відправлено до Харкова, у першу чергу для біженців, котрі зараз проживають у Харківській області.
Також є готовність із боку поляків надавати допомогу в інших формах. Наприклад, стипендії. У січні передбачено виділення коштів на 400 стипендій для громадян України, для їх навчання у Польщі. Додатково РП готова взяти участь у міжнародній донорській конференції з питань сприяння відбудові Донбасу й інвестицій в Україну.
— Президент Коморовський декларував створення спеціального фонду для підтримки малого та середнього бізнесу в Україні, на діяльність якого мало бути надано близько 100 млн USD. На якому етапі перебуває зараз ця ідея?
— Цей фонд, передусім, має бути створено за рахунок бюджету РП. Торік він не зміг запрацювати, бо тоді треба було передбачити відповідне фінансування ще до ухвалення бюджету 2014 року. Не можу нести відповідальність за польський уряд. Не скажу, коли це питання буде вирішене та які кошти будуть виділені, але президент Коморовський твердо націлений на те, аби втілити цей задум у життя.
— Низка польських експертів і політиків зауважує, що реформи в Україні реалізуються не так швидко, як би хотілося. Зрозуміло, що в країні – війна, ситуація є складною, але існують побоювання, що історія Помаранчевої революції може повторитися. Що дає вам віру в те, що цього разу Україна піде іншим шляхом?
— Зараз ми маємо інший склад парламенту й уряду, ніж після Помаранчевої революції. У парламенті створена широка прореформаторська та проєвропейська коаліція. Відмінність між Євромайданом та Помаранчевою революцією полягає в тому, що змінилося суспільство. Воно готове відстоювати свої інтереси активніше, ніж це було після Помаранчевої революції. Гадаю, жертви, принесені на Майдані, дають підставу людям вимагати від політиків курсу, який вони відстоювали під час Революції гідності.
Розмовляв Роман Кісіль, УНІАН

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...