Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Nov. 16, 2018

Андрій Баранюк: «Федерацію заочних шахів України наводять за приклад усім шахістам світу»

Автор:

|

Січень 05, 2012

|

Рубрика:

Андрій Баранюк: «Федерацію заочних шахів України наводять за приклад усім шахістам світу»

Федерація заоч­них шахів України (ФЗШУ), що існує з 2001 року, торік прославилася на весь світ. Українські шахісти-заочники вважаються зараз одними з кращих у світі. І саме українець Микола Папенін очолив цього року рейтинґ-лист Міжнародної федерації гри в шахи за листуванням, яка вважається найпрестижнішою у світі організацією із заочних шахів. Особливість гри в заочні шахи полягає в тому, що партнери обмінюються ходами не безпосередньо за шахівницею, а на відстані. Про зроблені ходи вони повідомляють один одному найрізноманітнішими засобами зв’язку: поштою, через Інтернет, телеграфом, факсом і навіть по радіо. Наприкінці 2011 року відбувся унікальний для українських шахістів матч, який отримав назву «Україна — решта Європи». Під час цього змагання з українською командою грали одразу 43 європейські держави. Про цей поєдинок, а також про діяльність Федерації заочних шахів України розповів Андрій Баранюк, президент цієї організації.

— Андрію Івановичу, що означає для федерації матч «Україна — решта Європи»?

— Федерація заочних шахів України мала змогу на найвищому рівні зіграти зі 43 країнами одночасно на 66 дошках. Під час цього матчу ФЗШУ змагалася з найсерйознішими суперниками — Іспанією, Німеччиною, Чехією та Словаччиною. Це — незвичайний поєдинок, бо раніше ми грали з однією країною, а тут — уся Європа. Це змагання викликало велике піднесення в українських шахістів. Ми покладали на нього великі надії, адже в цьому матчі змогли показати себе не тільки гросмейстери, а й шахісти, що мають лише перший розряд. Приміром, я провів дебют із дівчиною з Португалії.

— Виступи яких наших шахістів були найуспішнішими?

— Особливо приємно, що торік рейтинґ-лист Міжнародної федерації гри шахів за листуванням (ICCF), найпрестижнішої організації із заочних шахів, очолив 26-річний український шахіст Микола Папенін із Сімферополя. Його успіхи вражають. За три роки участі в заочних змаганнях він зіграв понад 220 партій, не програвши жодної, й отримав звання гросмейстера. Наша федерація пишається ним. Він також — міжнародний майстер з очних шахів. Сергій Бубир минулого року став чемпіоном світу, за версією Міжнародної організації гри в шахи електронною поштою (ІЕСG), другої за значимістю організації із заочних шахів. Дуже талановитий і шахіст Валерій Немченко з Дніпропетровська. Він досить швидко підвищує свій рейтинґ. Приємно, що вперше за часів незалежності нашої держави у фіналі дев’ятої Всесвітньої Олімпіади-2011 серед жінок стартувала збірна України.

— Свого часу українську федерацію ледь не виключили з ICCF. Як відбувається ваша співпраця зараз?

— Коли я став президентом ФЗШУ, то зіштовхнувся з низкою проблем. Й одна полягала якраз у тому, що через місяць її мали виключити з Міжнародної федерації гри шахів за листуванням за несплату членських внесків. Тому мені й іншим членам федерації довелося заплатити ICCF із власної кишені. І коли на сервері цієї організації замайорів прапор України, ми ледь не плакали. Це означало, що ми надалі гратимемо з країнами-учасницями ICCF, і для нас це було найголовніше. Зараз ФЗШУ наводять за приклад усім шахістам світу: як можна сплатили всі борги й добре грати.

— З якими проблемами стикаються шахісти-заочники в Україні?

— Найболючішим питанням для ФЗШУ є фінансування. Хотілося б мати офіс, де можна було би проводити свої засідання. Щороку Міжнародна федерація гри шахів за листуванням улаштовує конґреси, але я, наприклад, на них ще жодного разу не був. Ми економимо кошти для того, щоби сплачувати внески до цієї організації. Було б дуже добре, якби нас підтримали держава та бізнес-структури. Адже наша федерація входить до ICCF, де ми можемо їх постійно рекламувати. Про нас розповідають зарубіжні медіа, ми видаємо книги, у яких також можна розміщувати рекламу наших спонсорів. ФЗШУ є неприбутковою громадською організацією фізкультурно-спортивної спрямованості, фінансування діяльності якої формується з надходжень від вступних, членських і добровільних внесків її членів. Уся робота керівних органів федерації здійснюється суто на громадських засадах без будь-якої фінансової винагороди. Утім, залишаються проблеми сплати членських внесків ICCF, оплати турнірів на сервері цієї міжнародної організації та суддівства. На жаль, фінансів федерації бракує й для матеріального заохочення переможців і призерів турнірів, залишаються тільки духовні стимули, задоволення від творчості та перемоги.

— Від яких факторів залежить успіх шахістів-заочників?

— Без ґрунтовного наукового підходу важко сподіватися на успіх у заочних шахах. Адже треба добре володіти методикою пошуку матеріалу, що стосується вибраного дебюту, конкретної позиції тощо. Якщо раніше це потребувало багатогодинної роботи з різними шаховими виданнями, книгами, журналами й збірниками партій, то тепер існують комп’ютерні бази даних, що налічують мільйони партій, зіграних за більш ніж п’ять століть історії шахів.

Шахи — це науково-аналітична робота, що вимагає в сучасних умовах знання та вміння працювати з комп’ютерними базами даних, комп’ютерними програмами, засобами спілкування в Інтернеті. Також не потрібно недооцінювати суперника. У мене був випадок, коли я легковажно поставився до гри через те, що суперником була жінка — Лариса Морокова, шахістка з Росії. У неї був слабший рейтинґ. Я гадав, що з легкістю її обіграю, мало аналізував і зрештою програв. Успіх шахістів-заочників залежить від потужності комп’ютера, наявності останніх версій шахових програм, обсягу бази даних зіграних шахових партій. Потрібно спілкуватися з іншими шахістами, бути терплячим і дружньо налаштованим до інших. Звичайно, повинна бути фінансова підтримка. Зараз учасники ФЗШУ грають тільки з почуття патріотизму та бажання захистити честь країни. Гадаю, успіхи наших збірних команд були би значно вагомішими, якби їхні здобутки приносили й матеріальну винагороду.

— Яке значення мають заочні шахи для суспільства? Чи це — азартна гра?

— Шахи — це гра неазартна. Вони виконують виховну функцію, адже відволікають дітей від вуличного способу життя. Вони сприяють тому, що людина не захворіє на склероз, розвивають логіку та розум. Діти, які грають у шахи, гарно знають математику. «Мінусів» у шахах майже не знаходжу — вони сприяють розвитку таланту. Шахи, як на мене, за популярністю й чисельністю прихильників посідають третє місце після футболу та великого тенісу. Вважається, що шахи — це наука, мистецтво й спорт. Ними можна займатися до кінця життя.

Заочні шахи дисциплінують людину, привчають до акуратності, витримки та систематичної роботи. Для тих, хто передусім цінує красу й логічність, заочні шахи надають досить часу для аналізу ходу. Можна днями та навіть тижнями аналізувати найскладніші позиції в пошуку істини. Ця гра дає змогу простим любителям шахів займатися ними у вільний час, без відриву від основ­ної роботи. Це дуже важливо для людей, що не мають можливості виїздити на змагання або реґулярно відвідувати шаховий клуб. Особливо важливо це для жителів сіл, невеликих містечок, де відсутні шахові клуби. Заняття заочними шахами відволікає від марнування часу, а іноді й від чарки. Завдяки шахам я покинув курити. Для людей з обмеженими можливостями, інвалідів, пенсіонерів це — часто єдина нагода для спілкування з іншими людьми, листування з якими нерідко переростає у багаторічну дружбу. Знаю багатьох людей літнього віку, які раніше навіть не підходили до комп’ютера, а завдяки заочним шахам тепер вільно володіють усім необхідним комп’ютерним арсеналом. Заочні шахи доступні для незаможних верств населення. Усе це вказує на значну соціальну значущість цього виду спорту, що вартий усебічної підтримки шахової громадськості.

— Яким ви бачите майбутнє ФЗШУ?

— Ми хочемо, щоб і надалі українські шахісти-заочники були найпершими у світі, і сподіваємося на плідну співпрацю з Міністерством освіти й науки, молоді та спорту. Ми хочемо популяризувати заочні шахи в Україні. А до найближчих планів входить проведення турніру пам’яті Квітки Цісик разом з українською діаспорою.

Розмовляла Тетяна Діордієва, Укрінформ

 

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...