Команда «FromUA культурна дипломатія»

Світовий конґрес українців (СКУ), котрий зібрав краян із діаспор 40 країн світу, показав, що спільнота українців у світі — це не лише діаспори з понад столітньою історією, як от Канада чи Велика Британія, а й цілком нові, молоді пагінці, люди, котрим заледве виповнилось по 20 років і котрі виїхали за межі України, аби розвиватися, вчитися, здобувати досвід, стати конкурентоздатними на світовому рівні, щоб розвивати у майбутньому Україну. Наприклад, спільнота в Об’єднаних Арабських Еміратах (ОАЕ). 26-річна Анастасія Бобришева зі Запоріжжя — віце-президент громадської ініціативи українців, що проживають в Еміратах, яка називається «FromUA культурна дипломатія».
— Ми починали, як громадський проект, заснований кількома активістами, очолили нашу асоціацію президент Олена Лук’янова та о. Юрій Юрчик, на тай час капелан Української греко-католицької церкви в Південній Аравії, і вже через три роки нашої активної діяльності маємо багато напрацювань у різних сферах. Основна наша діяльність — культурна, освітня та благодійна. Активно співпрацюємо з місцевими еміратськими держустановами та доброчинними організаціями, намагаємося бути рівноцінною частиною еміратського інтернаціонального суспільства, бо шануємо країну, яка дає нам можливості для розвитку. Також підтримуємо Національну програму толерантності Еміратів. Це — унікальна державна програма, задля втілення якої було створене Міністерство толерантності, покликане проводити політику миру та поваги до всіх культур, релігій і націй. Намагаємося сприяти покращенню іміджу України в ОАЕ та на Близькому Сході завдяки культурним проектам та івентам. Торік брали участь в арт-виставці, де були представлені роботи українських художників із різних куточків України. Це був World Art Dubai — міжнародна виставка-продаж, дуже велика за обсягом, до якої залучилися багато людей. Навіть один із арабських шейхів зацікавився нашим стендом. Ми ще й запросили до Дубаю й українських дизайнерів. Зокрема, Роксолану Богуцьку, Ольгу Васильєву та бренд Foberini. Це була перша участь українських дизайнерів у фен-шоу на Близькому Сході. Ще в нас були «Дні Шевченка», конкурс читання віршів для дітей і дорослих, концерт Василя Попадюка.

Свято Святого Миколая в Українській школі в ОАЕ

— На фоні інших діаспорних спільнот українців ви так звана молода кров. Молодий виток, перспективний, унікальний тим, що перебуває у глибокій мусульманській країні і за три роки від часу створення вже встиг багато допомогти своїми молодими силами Україні. Насамперед, як ви потрапили в ОАЕ, скільки вас є і що спонукало до гуртування?
— Чотири роки тому, коли я вперше приїхала до ОАЕ, дізналася, що українська громада налічує тут 5 тис. осіб. Тобто це українці, котрі приїхали працювати. Громада українців була не згуртована на той час. Я живу в Дубаї, працюю у сусідньому Шаржі, бувала у кожному еміраті і маю уявлення про те, чим живе кожен із них. Українці живуть у різних еміратах чи ведуть бізнес, але в основному це — заробітчани, котрі виїжджають на роботу у сфери обслуговування, щоб розвиватися у своїй професії, бо країна надає багато можливостей для розвитку молоді. Туризм і сфера обслуговування — найзатребуваніші сфери діяльності молодих українців, котрі еміґрують в Емірати.
— Доглядають і за людьми похилого віку?
— Ні, українці обирають інше, а за людьми похилого віку доглядають їхні сім’ї, бо повага до старших виховується з народження. На жаль, українці не отримують таку ж зарплатню, як європейці чи американці. Для ОАЕ ми на тому ж рівні, що й росіяни, чи казахи. Наша спільнота має на меті поліпшувати репрезентацію нашої країни в Еміратах, що має вплинути і на ставлення громадян ОАЕ до українців. Ми хочемо показати, що молоді, талановиті і можемо займати керуючі позиції.
— Не страшно було їхати в мусульманську країну? Мусульмани ж викрадають у гареми дівчат…
— Це було давно і це вже дуже смішно чути. Українців в ОАЕ три роки тому було 5 тис., а зараз — 15 тис. І за прогнозами, їхнє число тут зростатиме, тож очікуємо розвитку та збільшення нашої спільноти. Й якщо ті українці, котрі приїхали в Емірати давно, не були організовані, то з часів Майдану та війни стали об’єднуватися задля допомоги Батьківщині. Патріотизм і тривога за свою країну, за своїх рідних, котрі там залишилися, мобілізували та згуртували українців. Так ми об’єдналися і взялися міркувати разом, як можемо допомагати Україні. Спочатку це була волонтерська допомога і ми займалися пересиланням необхідного для українців. Далі розпочався наступний етап — реабілітація ветеранів. До нас за два роки на реабілітацію в ОАЕ приїхало вже близько восьми груп учасників російсько-української війни. Визначною подією стало й відкриття українського греко-католицького храм о. Юрчиком. Зараз він повернувся до України і допомагає нужденним в Сіверодонецьку, очолює благодійний фонд «Карітас Северодонецьк». З ініціативи о. Юрія й Олени Лук’яновоі була відкрита перша в реґіоні українська школа, яка працює вже другий рік і стала осередком українства в ОАЕ.
— А українки одягають в ОАЕ закритий одяг?
— У Дубаї туризм — провідна галузь, тому тут ходять у відкритому одязі, як у Європі, адже є дуже багато туристів і це нормально для усіх. Туризм — основа економіки. Проте безумовно є багато обмежень і заборон. Насамперед це стосується некомерційної діяльності, тобто громадські об’єднання не існують як такі, існує поняття некомерційної організації. Будь-яка некомерційна діяльність, збір коштів без ліцензії заборонені. Отримання дозволу на проведення, наприклад, доброчинного заходу забирає дуже багато часу і вимагає проходження бюрократичних процедур. Але нас це не зупиняє, бо наша мета — допомагати тим, хто цього потребує. Торік ми відвідали фестиваль і познайомилися з діаспорою українців у Канаді, з представниками СКУ й освітніх установ. Для нас це був надзвичайний досвід, який надав поштовху нашій діяльності. Отримали підтримку, консультації, в т. ч. з питань освіти, які були нам важливі. Маємо дружні професійні взаємини з Тетяною Сунак, головою Шкільної ради українських шкіл Канади. Через якийсь час після нашого візиту спільно провели освітню конференцію в Дубаї « Розвиток українознавчої освіти за кордоном: досвід Канади й ОАЕ», дуже вдячні п. Сунак за підтримку.
— Ви — друга спільнота українців у мусульманській країні (першою стала «Українська родина в Туреччині», заснована Вітою Михайловою 2009-го). Ваша особливість у тому, що проживаєте у країні, де іслам — державна релігія. А будуть змішані шлюби українок із мусульманами, будуть діти від батьків із різним віросповіданням і це потягне за собою багато питань… Кажуть, у таких шлюбах діти стають мусульманами…
— Це правда.. Хоча тішить те, що в українській школі навчається багато дітей зі змішаних сімей і батьки розуміють необхідність навчання рідній мові.
— Над чому зараз зосереджена ваша спільнота й які плани щодо участі у світовій діаспорі українців?
— Працюємо над культурними та благодійними проектами. Зовсім нещодавно ми взяли участь у найбільшому благодійному заході, присвяченому боротьбі з раком, — Relay for Life. Цього року він уперше пройшов в ОАЕ і наша команда з радістю долучилася до організації. 1 грудня відбувся відомий на Близькому Сході Фестиваль культурної спадщини ім. Шейха Заїда. Фестиваль проходить щорічно з 2009 року під патронатом Його Високості шейха Халіфи бен Заїда Аль Нахайяна, президента ОАЕ. Мета заходу — розширення культурного співпраці між різними країнами, а також ознайомлення жителів ОАЕ з національно-культурною спадщиною різних народів світу, їхніми ремеслами, мистецтвом і творчістю. Для українців, котрі живуть в ОАЕ, цьогорічний фестиваль став особливим, адже Україна буде представлена на ньому вперше. Спільними Зусиллями нашої організації й української компанії HodunShow у містечку працював український павільйон із семи магазинів, в кожному були представлені унікальні українські товари. Тут можна було знайти сучасний дизайнерський одяг від Оксани Полонець, відвідати модний український Ukrainian Fashion Market. На виставці свої роботи представили й художники з України. Гості фестивалю могли придбати вироби ручної роботи від майстрів із усієї України, які презентує Українська асоціація гендмейду, автентичні гончарні вироби, а також сувенірну продукцію. Свій окремий куточок мали виробники українських ласощів, серед них «Сімейна пекарня», що спеціалізується на безглютенових виробах, а також продають натуральний мед і медопродукти.
Для дітей підготували спеціальну розважальну програму, а дорослих привертали українськими піснями та танцями. В спеціальній зоні для демонстрації традиційних ремесел, показували гончарне мистецтво з залученням гостей до процесу, бо головне було для нас — привернути увагу інтернаціонального товариства до України, поділитися часткою нашої культури та розповісти про себе світові.
Розмовляла Ірина Кушинська