Новини для українців всього свту

Monday, Sep. 16, 2019

Аманда Пол: «Україна потребує серйозніших гарантій безпеки»

Автор:

|

Квітень 10, 2014

|

Рубрика:

Аманда Пол: «Україна потребує серйозніших гарантій безпеки»

Аманда Пол
Президент США Барак Обама заявив, що Україна не перебуває на шляху до членства в НАТО, що Альянс не має поточних планів розширення й що питання членства української держави непокоїть Росію, а це є причиною того, чому Україна не подавала заявку на вступ. Тож хто та як буде забезпечувати безпеку України тим часом і як це має вплинути на безпеку в Європі? На думку аналітиків, унаслідок російської аґресії щодо України виникла потреба переглянути всю безпекову архітектуру на континенті. Експерт Центру європейської політики Аманда Пол вважає, що ані гарантії безпеки, ані нейтральний статус не врятували Україну від нападу з боку Росії, тому НАТО має переглянути свої відносини з Україною та Росією, підтримавши першу й покаравши другу. На думку експерта, на зміни безпекової концепції піде багато місяців, але процес уже стартував.

Угода не варта паперу, на якому її написано
— В Україні зараз багато говорять про те, що гарантії безпеки, які вона отримала в обмін на відмову від ядерної зброї, нічого не варті й що то була помилка, тож від ядерної зброї не треба було відмовлятися. Як ви оцінюєте ті події?
— Гадаю, на момент підписання документа сторони думали, що це — серйозна угода, але, як виявилося, вона не вартує навіть паперу, на якому була написана. Звісно, багато кому в Україні тепер здається, що країна поквапилася із цим рішенням. Але збільшувати кількість ядерних держав у світі ніхто би не хотів, тож зараз це також не було би вирішенням проблеми. Гадаю, ідея відновлення ядерного статусу України не здобула б їй великої підтримки на Заході. Я радію, що ми не чули жодних подібних заяв від її нового тимчасового уряду.
Але Україна справді потребує серйозніших гарантій безпеки. Бо ми побачили, що нейтральний статус безпеки їй не гарантує, він не зупинив Росію, яка відкинула всі свої зобов’язання. Тепер, після заяви президента Обами, що Україну протягом найближчого часу не прийматимуть у НАТО, заяви, як на мою думку, досить таки сміливої, бо вона так однозначно відкидає членство України в НАТО, не залежно від того, хто прийде до влади в Києві, постає питання, як Україна має гарантувати свою безпеку. Бо нейтральний статус їй нічого не дає, вона не може стати членом НАТО, й залишатиметься в дуже вразливому становищі доти, доки президент Путін перебуватиме біля керма Росії, а це, я гадаю, триватиме довго.
— То що ж реально може зробити Україна в цій ситуації?
— Думаю, тут є лише два виходи. Перше: попри те, що є люди, які висловлюються проти членства України в НАТО, потрібно посилювати двосторонні контакти, Альянс має підтвердити свої попередні запевнення щодо того, що двері НАТО залишаються відчиненими для України. Бо, незважаючи на те, що заявив Барак Обама, Андерс Фоґ Расмуссен іще як Генеральний секретар НАТО підтвердив зобов’язання щодо України, дані на саміті 2008 року в Бухаресті (Румунія).
Є багато можливостей підтвердити ці зобов’язання та посилити співпрацю, не згадуючи зараз про членство. Альтернативою могло би бути створення якоїсь нової безпекової архітектури в цій частині світу за участю НАТО, України та Росії, архітектури, що чітко означила би використання сили у випадку порушення безпеки. Тобто, якби Росія повторила те, що робить зараз, то це би викликало відповідь НАТО, і навпаки. Ідеться не лише про Україну, яку Росія не пускає в НАТО, а прйо Молдову, і про Грузію, де нинішній сценарій може повторитися коли завгодно. І він повториться, якщо безпеку цих країн якимось чином не буде гарантовано.

Чи дійде до постачання зброї?
— Для підписання подібної угоди треба мати довіру до партнера. Зараз багато західних лідерів каже, що Росія втратила їхню довіру. Але, з іншого боку, небагатьом із них хочеться розривати стосунки з Росією, навіть у військовому плані. Чимало українських експертів побоюється, що після кількох тижнів чи місяців протестів західні країни повернуться до попередньої співпраці з РФ, як це було після грузинської війни. Чи їхні побоювання – обґрунтовані?
— Сьогоднішня ситуація відрізняється від грузинської, бо тоді не було застосовано санкцій щодо Росії. Гадаю, це було помилкою, бо навіть РФ не виконує повністю угоди про припинення вогню, якої було досягнуто тоді. Але зараз, здається, НАТО дає чіткий сигнал про те, що знижує рівень чи навіть повністю припиняє військові відносини з Росією. Переглядається співпраця в усіх без винятку галузях, навіть у таких ключових питаннях, як постачання до Афганістану через північний шлях, тобто територією Росії. Виглядає на те, що ці потоки буде переведено на Каспійський напрямок. Росію планують виключити з програми знищення хімічної зброї в Сирії, та, ймовірно з інших подібних проектів.
Водночас, партнери по НАТО заявили, що посилюватимуть контакти з Україною в політичному та військовому плані. Про те, чи дійде до постачання зброї, якщо би ситуація погіршилася, ми ще не знаємо. Але мова йде про зміни, що триватимуть кілька місяців. Уже за нових умов, коли, будемо сподіватися, курява вляжеться, гадаю, розпочнеться серйозна дискусія про те, якою буде безпекова архітектура в цій частині світу. Але не думаю, що це може статися в найближчому майбутньому.

Україна не виграє війни з Росією
— Тимчасовий український уряд багато критикують за те, що він не відповів на російську воєнну аґресію в Криму. З іншого боку, саме за це його хвалять на Заході, що наводить багатьох аналітиків на думку, що такі дії були узгоджені. Чи може Україна в принципі розраховувати на військову підтримку НАТО в разі воєнного конфлікту з Росією?
— Не знаю, чи український уряд консультувався щодо дій у Криму з американським керівництвом або НАТО, але вважаю, що це було свідомим і негайним рішенням українського уряду – не піддаватися на провокації. І гадаю, що це дало змогу уникнути різанини в Криму. Також загально відомо те, що українське військо є достатньо слабким і його не можна порівняти за потужністю з російським. З іншого боку, російську армію також не можна порівняти з військами країн НАТО. Але, на загал, як мені здається, новий тимчасовий уряд просто був заскочений інтенсивністю та швидкістю російських дій у Криму. Тепер, коли загрози надходять уже зі сходу й півдня України, їм, на мою думку, уже вдалося дещо оперативніше мобілізувати війська та залучити резервістів. І нині Україна проводить серйозні консультації з НАТО, отримує експертну допомогу щодо планування й інших речей як багатолітній партнер НАТО. Звісно, Україна не зможе виграти війну з Росією, і ми на цей момент не знаємо, чи їй удасться отримати військову допомогу від Альянсу за потреби. Ми сподіваємося все ж таки, що такої потреби не буде.
— Чи обговорюється у Брюсселі цей гірший сценарій?
— Якщо росіяни здійснять інтервенцію в Україну, хоч Путін і запевняє, що цього не станеться, але він казав таке й про Крим, — потреба обговорювати гірший сценарій є. Сподіваюся, що відповідь на цей гірший сценарій готується й вона буде достатньою для того, щоби Росія відмовилася від своїх планів. Але, на жаль, попри введені санкції,як я бачу, російське керівництво почувається переможцем, а це не є доброю новиною. Думаю, що президент Путін уже розрахував свої наступні кроки, і ми маємо бути до них готові.
Розмовляв кореспондент радіо «Свобода»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...