Новини для українців всього свту

Friday, Dec. 6, 2019

Аліна Гаєва: «Ілюзія реальності, яка, проте, є реальною»

Автор:

|

Серпень 14, 2019

|

Рубрика:

Аліна Гаєва: «Ілюзія реальності, яка, проте, є реальною»

У «Видавництві 21» виходять розповіді про мандрівки різними куточками нашої планети. Головний оповідач цієї книги — іграшковий ведмідь Степан. Він мандрує світом і «звітує» про свої враження в листах до своєї господині. Вражень у Степана безліч, адже географія подорожей дуже широка. Зі слів Тетяни Давиденко, авторки книги, Степан кількості відвіданих країн не лічив. Він щирий і безпосередній, його оповідь сповнена дотепних асоціацій, літературних цитат і відсилань до творів мистецтва. Як розповіла господиня ведмедя, «Степан любить цитувати, бо багато читає і має хорошу пам’ять».
На запитання, чому авторка обрала головним героєм своєї книжки саме ведмедя, вона відповіла, що любить тварин, особливо ведмедів. «Вони мені здаються дуже гарними. Коли маленька дитина моїх друзів спитала, чому я люблю ведмедів, я чомусь відповіла: «Бо в них кумедно вуха до голови прилаштовані», — сміється жінка. Читачами своєї книжки Тетяна Давиденко бачить тих, що люблять книжки і читання загалом. І, певна річ, тих, що люблять подорожі та ведмедів.
Побачити Степана та його подорожі можна завдяки ілюстраціям Аліни Гаєвої, котра візуалізувала образ головного героя й оповідача. Саме ілюстратор і є першим інтерпретатором видання, ба більше, навіть впливає на подальше його сприйняття всіма наступними читачами. Та й, урешті-решт, хто краще, аніж співтворець, може розповісти про нову книгу?
— Скільки часу ви працювали над оформленням книжки Тетяни Давиденко?
— Над цією книгою працювала понад рік. Саме малювання зайняло, звісно, менше часу, але роздуми та натхнення приходять не відразу.
— На чому робили акценти в ілюстраціях?
— Я зумисне не малювала Степана в трьох-чотирьох ракурсах, а потім вставляла у ілюстрацію. Мені хотілося щоразу малювати його заново, аби разом із ним переживати всі емоції відвідуваних ним країн. Ілюстрації — це не просто картинки до тексту, це занурення в новий світ очима художника, така собі паралельна реальність.
— Якою є концепція цієї книжки?
— Концепція полягає в спостереженні й участі в процесі одночасно. Ми разом із Степаном їдемо в африканському автобусі, втікаємо від когось, купаємось у фонтані та фотографуємося на фоні будинку Нобеля. Це як переглядати чужий альбом із світлинами, але водночас відчувати в роті смак льодяника, привезеного з цих подорожей. Легкі, іноді навіть смішні картинки тільки доповнюють атмосферу того, що все поряд. Світ малий і безконечний водночас. Відстані — це зазвичай те, що ми будуємо у своїй голові.
— Чи імпонує вам цей персонаж?
— Так, звісно, мені імпонує Степан. Він мені дуже симпатичний. По-перше, він реальний: це м’яка іграшка, яка справді побувала в усіх цих країнах. По-друге, він має свій аккаунт у соціальних мережах, де можна стежити за його життям. Степан — це ілюзія реальності, яка, проте, є реальною.
— А ви самі вирушили б із таким другом у тривалу мандрівку?
— Так, вирушила б. Хіба є хтось дотепніший за Степана?
— Які країни вам були особливо цікаві?
— Дуже сподобались африканські країни, їхня естетка вражає своєю інакшістю.
Розмовляла Інга Кейван, «Львівська пошта»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply