Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Jan. 21, 2018

Александер Вершбоу: «НАТО й ЄС ніколи не приймуть домагань Москви встановити нові лінії розділу в Європі»

Автор:

|

Травень 05, 2016

|

Рубрика:

Александер Вершбоу: «НАТО й ЄС ніколи не приймуть домагань Москви встановити нові лінії розділу в Європі»

Александер Вершбоу

Російська аґресія внесла зміни у співпрацю України з НАТО. Європейці також позбуваються «рожевих окулярів». Що НАТО винесло з конфлікту в Україні, як протистоятиме сучасним викликам і що має робити Україна для ефективної командної гри з Альянсом, розповів Александер Вершбоу, заступник Генерального секретаря НАТО.
— Уже понад два роки РФ веде гібридну війну проти України. Чи зробив Північноатлантичний альянс якісь висновки з цих гібридних бойових дій?
— Ми зробили багато висновків на основі наших оцінок аґресії РФ проти України. А на стратегічному рівні головним наслідком є вплив на стабільність європейської системи безпеки, враховуючи, що РФ порушила всі правила, які сама ж допомагала прописати у Гельсінському заключному акті, інших ключових документах, зокрема, в Паризькій хартії, Будапештському меморандумі й інших. Ми також детально вивчали застосування методів гібридної війни під час незаконної анексії Криму та дестабілізації на Донбасі. Жодна з цих технік не є новою, однак спосіб їхнього використання росіянами став важливим уроком не тільки для майбутньої безпеки України, але і для нашої безпеки.
— Упродовж останніх десяти років країни-члени НАТО знижували видатки на оборону…
— Зі завершенням холодної війни всі намагалися використати дивіденди мирного життя та знизили видатки на оборону. Однак, гадаю, те, що трапилося в Україні два роки тому, підштовхнуло наших союзників переглянути такий підхід. Тому одним із найважливіших рішень під час Вельського саміту було зобов’язання наших лідерів припинити урізання та розпочати збільшення видатків на оборону на рівні 2 % валового внутрішнього продукту. Торік 16 із 28 країн Альянсу вже реально збільшили оборонні бюджети. Однак навіть сьогодні НАТО є найбільшою військовою силою. Справді, деякі країни перебувають у невисокому рівні готовності, й їм знадобляться тижні або місяці для бойового розгортання. Тому нам потрібно інвестувати у вищий рівень готовності, а також збільшувати кількість літаків, кораблів, військ відповідно до сучасних умов.
— Чи означає повернення до блокового протистояння між НАТО та РФ, що Москва досягла своєї мети та відкинула європейські країни назад в їхньому історичному розвитку?
— Не думаю, що Москва досягла своєї мети. Вона прагнула встановити нові лінії розділу в Європі, де б такі держави, як Україна, Грузія, чи Молдова вважалися російською сферою впливу, і не дозволити цим країнам бути повністю суверенними та незалежними. Росіяни цього не досягли. НАТО й ЄС цього ніколи не приймуть. Однак, ми маємо вжити заходів і не дати РФ досягти такої мети. Частиною цього є посилення нашої оборони. І ми маємо допомагати країнам, які прагнуть розвиватися за європейськими стандартами, стати успішними.
— Чи маєте плани проведення змін у форматі «Партнерство заради миру», враховуючи російську аґресію?
— Програма «Партнерство заради миру» залишається корисним форматом для налагодження співпраці з Україною й іншими країнами в Європі. Навіть із деякими країнами у Центральній Азії проводиться активна робота, — з Киргизстаном і Казахстаном. У нас є інші подібні формати «Партнерства», зокрема, з близькосхідними країнами та країнами Східної Азії. Однак щодо РФ, то вся наша практична співпраця припинилася.
— Чи залишається членство України в НАТО на порядку денному?
— Я б сказав, що воно не на порядку денному, бо й сама Україна більше фокусується на реформах, впровадженні стандартів НАТО, покращенні своїх можливостей у забезпечення власної й європейської безпеки. Україна зараз не ставить за мету членство. Однак ми, звісно, поважаємо право України претендувати на членство, й якщо після цих реформ, які будуть успішно втілені, український народ вирішить зробити цей крок, то ми маємо необхідний процес і механізми. У цьому питанні немає жодної дискримінації. Країни мають право самостійно обирати систему дотримання власної безпеки.
Розмовляв Віталій Федянін, Укрінформ

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...