Новини для українців всього свту

Monday, Nov. 23, 2020

Айдер Муждабаєв: «Кримські татари відчули, що вони не одні»

Автор:

|

Жовтень 15, 2015

|

Рубрика:

Айдер Муждабаєв: «Кримські татари відчули, що вони не одні»

Айдерм Муждабаєв

У вересні ц. р. на адміністративному кордоні Херсонщини з тимчасово окупованим Кримом стартувала громадянська блокада півострова. Ініціатором акції виступив Меджліс кримськотатарського народу, до якого приєдналися різні громадські та політичні організації. Учасники блокади на контрольних пунктах «Чонгар», «Чаплинка» і «Каланчак» не пропускають у Крим вантажівки з товаром, наполягаючи, що торгувати з окупантами — аморально.
Утім це — далеко не єдиний мотив блокади. Серед озвучених вимог до російської влади — звільнення українських політв’язнів, усунення незаконних перепон для діяльності українських і кримськотатарських медіа в Криму, безперешкодний доступ на півострів закордонних журналістів і спостерігачів за правами людини, припинення карного й адміністративного переслідування українських громадян і зняття заборони на в’їзд у Крим лідерам й активістам кримськотатарського національного руху. Ця акція — також привід для України задуматися, що може і має зробити держава для Криму та його мешканців. Про це розповів Айдер Муждабаєв, заступник генерального директора кримськотатарського каналу ATR.
— Що стало поштовхом для громадянської блокади Криму?
— Жодного особливого поштовху для блокади не було. Просто зібралися лідери кримських татар і вирішили, що далі терпіти несила. Було відчуття того, що Україна цілком забула про Крим і кримських татар, змирилася з їхнім становищем і не хоче вживати жодних заходів, аби це змінити.
— Чи можна було б організувати таку акцію ще рік тому?
— Гадаю, що ні. Розмови на тему «треба було раніше» вважаю спекуляціями. Рік тому Україна не була впевненою в собі настільки, щоб перервати комерційні зв’язки з півостровом. Тепер прийшло розуміння, що це якось не дуже добре: заробляти гроші в Криму з огляду на те, яке там ставлення до громадян України. Це, як мінімум, дивно. Патріоти України ніяк не можуть це прийняти.
— Це, кажуть, українське ноу-хау — торгівля з окупантом…
— Мені здається, у цьому є подвійна мораль. Вона ріже око людям, котрі пройшли Майдан і трохи навчилися відрізняти добро від зла, честь від зради.
— Чи координує Меджліс свої дії з українською владою, яка, судячи з усього, негласно сприяє блокувальникам?
— Так, перемовини були. Рефат Чубаров, глава Меджлісу, повідомив, що було спілкування з владою на цю тему. На рівні обласної, районної влади та херсонської міліції відчувається сприяння, вони допомагають забезпечувати порядок.
— Наскільки відчутними стали результати блокади в Криму? Чи акція має швидше психологічний ефект на півострові?
— Знаю одне: кримські татари відчули, що вони — не одні, про них думають. Це дуже важливо, тому що люди живуть під страшним пресом силовиків і думають, що країна про них забула чи й наплювала на них. Тепер вони побачили, що хтось порушує це питання і за ними — країна. Бо в іншому разі співгромадяни можуть розчаруватися і відчути, що їх покинули, і з ними можна робити, що заманеться. У Криму, з одного боку, кажуть про «українозаміщення». З іншого — волають, що там буде голод. Ні першого, ні другого там немає. Це — суто пропагандистські крики. Просто так звані керівники Криму також роблять гроші на торгівлі з Україною. Блокада для них — це бізнесовий мінус. У теперішньому Криму нічого не вдіяти без «даху» влади. А з Україною бізнес — величезний. Так само в Україні є люди, зацікавлені в цьому бізнесі. Ми теж чуємо всі ці стогони, що фермери збанкрутують, усім буде погано і тому торгівлю потрібно продовжувати. Але громадяни України, котрі живуть у Криму, почуваються інакше. Вони там — безправні. Бути заручником — дуже складно. Ти — запертий, влада над тобою — абсолютна. А в Україні хоча б суспільство піднялося. Сподіваюся, тепер і влада усвідомить, що потрібно щось робити та створювати для Криму план і стратегію.
— Анонсоване скасування закону про вільну економічну зону «Крим» може сприяти хоча б частковому зняттю блокади півострова?
— У будь-якому разі на адміністративному кордоні мають бути спостерігачі. Тож організатори блокади вимагатимуть контролю на цій ділянці. Тому що ми знаємо, як у нас можуть робити контрабанду, та й корупцію ніхто не скасовував. Закон має бути змінений так, аби за його порушення була карна відповідальність.
— Ви й далі наполягатимете на виконанні інших вимог — звільнення ув’язнених, скасування заборони на в’їзд у Крим лідерам Меджлісу?
— Ясна річ, на цьому повинні наполягати не тільки організатори громадянської блокади Криму, а й держава Україна, що має застосувати усі можливі сили та засоби, в т. ч. санкції та роботу з міжнародними організаціями. Поки є порушення прав людини та громадянина, країна не може на це не реагувати. І ті громадські активісти, котрі стоять на адмінкордоні, зараз виконують функцію держави. В Україні спочатку діє громадськість, а потім підтягується влада, яка безнадійно відстає від суспільства. Але бачу, що суспільство підтримує вимоги блокади і розуміє, що держава не може поводитися аморально. Немає різниці, що постачати — гроші чи зброю. Повна безпринципність розкладає Україну зсередини. Не буде в Криму ніякого голоду. Росія може забезпечити його. Думати потрібно не про Росію, а про Україну й її громадян. Україна не може існувати як аморальна держава. Тим більше, як держава, що робить гроші на стражданнях людей. Це взагалі в жодні ворота не лізе. От проти цього й виступають ті, хто стоїть на Херсонщині, й багато патріотів України, котрі підтримують блокаду.
— Серед можливих інструментів тиску України на окупаційну адміністрацію називають енергетичну блокаду Криму. Чи готові ініціатори блокади порушувати це питання перед українською владою?
— Рефат Чубаров уже поставив це питання. Якщо у влади вистачить політичної волі, вона має ухвалити таке рішення. Я нічого не знаю про енергосистему України, але знаю, що влада має робити все для того, щоб цілісність країни була збережена. Будь-яка держава на місці Україна щонайменше не вела б бізнесу з тими, хто принижує та позбавляє прав її громадян. Не можу уявити в цій ролі жодну державу, й Україна не повинна бути винятком.
Розмовляв Сергій Шебеліст, Zaxid.net

До слова

Бігборд на в'їзді в Крим
На в’їзді в окупований Крим встановлено бігборд із написом «Україна. Кримськотатарська автономна республіка. Ласкаво просимо». Про це повідомив Ленур Іслямов, віце-президент Всесвітнього конґресу кримських татар та один із ініціаторів громадянської блокади Криму. Бігборд було оформлено в кольорах українського та кримськотатарського прапорів. Напис — латиницею кримськотатарською мовою.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply