Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Aug. 17, 2018

AI: «Тимошенко — не «в’язень сумління»

Автор:

|

Січень 19, 2012

|

Рубрика:

Amnesty International (АІ) традиційно бореться за звільнення «в’язнів сумління» в різних куточках світу — від Північної Кореї й Бірми до Азербайджану та Сирії. Представники цієї міжнародної організації вимагають також звільнення українського екс-прем’єра Юлії Ти­мошенко, називаючи її процес «протиправним» і «політично мотивованим». Утім, «в’язнем сумління» Юлію Володимирівну правозахисники не вважають. Про те, хто такі «в’язні сумління» та про ситуацію з правами людини в Україні — інтерв’ю із Джоном Далгуйзеном, речником Amnesty International із питань Європи та Центральної Азії.

— Пане Далгуйзен, а чим Юлія Тимошенко — не «в’язень сумління»?

— «В’язнями сумління» ми називаємо людей, яких заарештували лише за те, що вони висловлювали свою думку, відстоювали певні погляди. Аби визнати людину «в’язнем сумління» AI не достатньо того, що її засудили з політичних мотивів, не забезпечивши справедливого правосуддя. Саме так було у випадку з пані Тимошенко. Тому ми й продовжуємо наполягати на припиненні її карного переслідування. Ми розглядаємо цей процес як прояв політичного протистояння, боротьби між різними політичними групами. Ми не думаємо, що Юлію Тимошенко посадили за її переконання.

— За що ж тоді?.. Це — реванш?

— Не хочеться спекулювати, але найелементарніше пояснення, яке напрошується, — намагання «вивести з гри» політичного опонента.

— AI відома боротьбою за звільнення «в’язнів сумління» в усьому світі. Але виглядає на те, що справа Юлії Тимошенко не буде на порядку денному цієї організації…

— Ця справа буде для нас актуальною й надалі. Адже в ній відбуваються масштабні порушення прав людини. Пані Тимо­шенко було засуджено з порушенням Європейської конвенції з прав людини, а також численних положень ООН щодо прав людини, зокрема права на справедливий процес. Ми будемо говорити про ці порушення, доки Юлія Тимошенко залишатиметься у в’язниці. Аби відстоювати права людини, нам не принципово, щоби це був «в’язень сумління».

— Торік, у травні, AI оголосила «в’язнями сумління» колишніх російських бізнесменів Михайла Ходорковського й Платона Лебедєва, яких засудили в «справі ЮКОСа». У чому полягає відмінність зі справою Юлії Тимо­шенко?

— Як відомо, протягом тривалого часу АI не визнавала панів Ходорковського та Лебедєва «в’язнями сумління». Хоча ми й у цьому випадку заявляли про політичні мотиви процесу та про численні порушення. Однак другий судовий процес над ними мав принципово інший характер: ішлося вже не про протистояння між Кремлем і впливовими бізнесменами. Під час другого процесу судили вже не бізнесменів, а людей, які, перебуваючи в тюрмі, стали провідними опонентами влади, погляди яких почали асоціюватися з опозиційним рухом. Це вже не був суто процес «із політичним підтекстом». Це був процес над політичними поглядами й заявами цих людей.

— Отже, у Юлії Володимирівни ще «все попереду»?

— У в’язниці люди вживаються в ситуацію, у якій вони перебувають. Так само й із Юлією Тимо­шенко. Її ситуація не є статичною. Отже, AI в майбутньому може інакше подивитися на розвиток подій. Якщо ми побачимо, що пані Тимошенко переслідують не з мотивів політичної доцільності, а за висловлювані нею погляди, тоді, звісно, ми можемо визнати її «в’язнем сумління». Але це має засвідчити час.

— Чи не вбачаєте ви в судовому процесі над Юлією Тимошенко унікального шансу, аби привернути увагу міжнародної спільноти до проблем українського правосуддя?

— Що стосується пані Тимошенко, то уваги до її процесу достатньо й без нас. Але ми справді вважаємо дуже важливим цей міжнародний резонанс навколо її справи, адже вона є симптоматичною — на весь світ демонструє проблеми з незалежністю судів і прокуратури, вона викриває проблему зловживання позбавленням волі під час досудового слідства, проблеми з політизацією правоохоронних органів і з демократичним розвитком країни. Добре, що зараз на це звернули увагу в Європейському Союзі та в США. Але хочу наголосити: порушення прав людини в Україні є масовими, вони не обмежуються лише групою опозиційних політиків. Мільйони українців потерпають від протиправної діяльності правоохоронних органів, від корупції, що процвітає в органах влади. Їм немає де шукати правди. На них не звертає уваги міжнародна спільнота.

— Цього року Україна буде в центрі уваги всієї Європи через футбольний чемпіонат Євро-2012. Чи є це шансом надати резонансу ситуації з правами людини?

— Безумовно. Ми плануємо низку інформаційних кампаній. До речі, не лише до Євро-2012, а й до «Євробачення» в Азербайджані. У цій країні також є величезні проблеми з правами людини. Чимало опонентів влади — у тюрмах. І 16 із них є, на нашу думку, «в’язнями сумління». Наприклад, торік за ґрати посадили 20-річного юнака Джабара Савалана лише за те, що він на своїй сторінці у Facebook закликав молодь до протестів проти влади. Йому дали 2,5 року ув’язнення. Апеляція залишилася безрезультатною.

Розмовляв Євген Тейзе, «Оглядач»

 

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...