Новини для українців всього свту

Wednesday, Sep. 18, 2019

Львівський Моцарт Приїхавши в 17-річному віці на заробітки до міста Лева, він залишився тут майже на три десятиліття

Автор:

|

Липень 26, 2012

|

Рубрика:

Львівський Моцарт Приїхавши в 17-річному віці на заробітки до міста Лева, він залишився  тут майже на три десятиліття

Цікаво, що мало не кожна значна постать російської чи польської культури має навколо себе певні українські сюжети. Тут нікуди не подінешся — сусіди, але коли поглянемо далі в Європу, також побачимо, що життя й творчість дуже багатьох провідних людей були тією чи іншою мірою пов’язані з Україною. Згадаймо історію про одруження Оноре де Бальзака з Ганською. Чи про останні концерти Ліста в Києві та в Єлисаветграді. Або про Ярослава Гашека, який у Києві, на вулиці Володимирській, створив окремі розділи свого «Швейка». Але поговорімо про Моцарта. Не про того, найзнаменитішого — Вольфганга Амадея, а про його сина — Франца Ксавера Вольфганга Моцарта чи, як його називають, львівського Моцарта.

Учень того Сальєрі?

Франц Ксавер Вольф­ганг Моцарт — австрійський піаніст, дириґент, педагог і композитор — є молодшим сином В.А.Моцарта. Його діяльність мала значний вплив на становлення музичної культури Галичини, де він був найпомітнішою творчою та культурно-просвітительською постаттю того часу.

Франц- Ксавер Вольф­ганг Моцарт народився 26 липня 1791-го, всього за кілька місяців до передчасної смерті батька, якого ніколи не знав, однак усе життя залишався в тіні його величі. На відміну від свого старшого брата, що більше цікавився банківською справою, Франц Ксавер із дитинства виявляв потяг до музики. І уроки йому давав, до речі, той самий Антоніо Сальєрі, якого фантазія письменників згодом перетворить на лиходія й отруйника. Перший твір Франца Ксавера — фортепіанний квартет — був надрукований, коли йому виповнилось лише 11 років. Прилюдний виступ як піаніста і композитора вперше відбувся у чотирнадцятирічному віці.

Отримавши ґрунтовну музичну освіту у Відні, сімнадцятирічний син Моцарта, який не надто ладнав із матір’ю, якимось дивом опиняється на самій околиці Австро-Угорської імперії — у Галичині. Враховуючи те, що багатством ніколи не славився жоден із Моцартів, можна припустити, що Франц Ксавер просто отримав із цих земель вигідну пропозицію.

Найщасливіший період

Як свідчать листи Франца Ксавера до матері, він спочатку був не надто задоволений переїздом і несамовито нудьгував, потрапивши 1808 року в село Підкамінь неподалік Рогатина на запрошення графа Баворовського. Як учитель музики для його молодших дітей і в Рогатинському повіті, і невдовзі після переїзду до Львова Моцарт-молодший давав уроки нащадкам багатьох відомих шляхетських родин: Янішевських, Потоцьких, Чарторийських, Сапіг.

Але недарма син Моцарта належав уже до нової епохи — романтизму. Потрапивши гувернантом у багату львівську сім’ю барона фон Кавалькабо, він, майже як герой роману Стендаля «Червоне і чорне», закохався в «матір сімейства», а фактично у свою однолітку. Біографи припускають, що саме це почуття змусило Моцарта-молодшого залишитися у Львові на довгі роки. Оселившись у самому центрі міста, на Єзуїтенгассе (нині вулиця носить ім’я Леся Курбаса), він прожив тут до 1838 року.

Час, коли Франц жив там, дослідники називають найщасливішим періодом його життя. Відомо також, що пані серця Моцарта-молодшого — графиня Йозефіна — була співачкою, меценаткою та співвласницею хору Товариства Св. Цецилії. Можливо, у глухій провінції він затримався саме через свою кохану…

Львівські часи

Варто врахувати й те, що свого часу Відень був перенасиченим музикантами містом. І якби син геніального композитора залишився жити там, то й справді був би лише блідою тінню великого батька. В австрійській столиці Франц не зміг би почуватися центральною фігурою, залишався б тільки сином «того самого Моцарта». А в музичному житті Львова він став далеко не останньою персоною. Його зробив знаменитим заснований ним хор Св. Цецилії. Про успіхи Франца Ксавера писала навіть австрійська преса. Мешкаючи в Лемберґу, спадкоємець Моцарта непогано заробляв і був затребуваний як викладач музики.

Від приватних занять Франц Ксавер приходить фактично до заснування осередків професійної музичної освіти, що мало важливе значення для розвитку професійної музичної культури Галичини. Як піаніст грав переважно твори свого батька та власні композиції. Однією з видатних подій у Львові вважався вечір 2 грудня 1826 року пам‘яті Моцарта-батька, у якому взяли участь видатний польський скрипаль Кароль Ліпінський, сам Франц Ксавер і хор Святої Цецилії. Його діяльність надзвичайно сприяла розвитку музичної культури Львова. Тому Франца Ксавера і назвали львівським Моцартом.

В 1819—1822 роках Франц Ксавер здійснював концертні подорожі Україною, Польщею, Німеччиною, Данією, Австрією, Чехією, Швейцарією.

Життя —у затінку…

Найбільшу кількість своїх творів Франц Ксавер написав саме в Галичині. Як свідчать дослідники, особливо популярною тут була його кантата «Перший весняний день», яку він присвятив дочці австрійського імператора Кароліні Августі. Франц Ксавер Моцарт виявляв також інтерес до українського фольклору: одна з його фортепіанних композицій — варіації — створена на тему української жартівливої пісні «У сусіда хата біла».

На відміну від свого батька, він був замкнутим і схильним до самоприниження. Постійно недооцінював свій талант і побоювався, що все, що він створює, буде порівнюватися з творами його великого батька. Франц Ксавер завжди повторював: «Настільки великим, як батько, мені, звичайно ж, не стати, тож нічого побоюватися й заздрісників, які могли б зазіхнути на моє життя».

Помер 29 липня 1844 року в місті Карлсбаді, де й був похований. На його могильній плиті викарбувано епітафію: «Ім’я його батька може бути його епітафією, так як шанування його було сутністю його життя».

Але в цій історії так чи інакше, очевидно, важить усе-таки той широкий український контекст, який змушував австріяка Франца Ксаверія обробляти в австрійській провінції — Галичині, де однак значне місце посідали поляки, — саме українську народну пісню. І це дає змогу говорити нам, що і він є часточкою нашої культури, хоч, може, належить радше до цікавинок, а не до її стрижневих явищ.

Доброслава Хміль

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...