Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, May. 20, 2019

«Гарна смерть — у польоті!»

Автор:

|

Червень 07, 2012

|

Рубрика:

«Гарна смерть — у польоті!»

У Кореї досі па­­м’я­тають про нашого славного земляка й хлопців з України, які під іменами китайських добровольців билися з «імперіалістичним аґресором» в 1950—1953 роках. Льотчик Іван Кожедуб жив і діяв у радянський час, служив своєму народові, захищаючи його від ворогів, зміцнював могутність військово-повітряних сил країни. Сьогодні, коли багато історичних подій тлумачиться по-новому, уперше оприлюднюються віднайдені історичні документи, не варто відмовлятися від духовної спадщини, хоч би якою вона не була складною та суперечливою.

Матусин синок

Іван Кожедуб народився 8 червня 1920 року в селі Ображіївці на Глухівщині (тепер Шосткинський район Сумської області). Він був наймолодший у сім’ї. У дитинстві панічно боявся пожеж, корів і коней, гостро переживав страшні казки. Був тим, кого звуть «матуcин синок». Коли сестра Мотря щось вишивала — перемальовував візерунки. Батько, який навчився грамоти самотужки, хотів, щоб Іван став художником.

Підрісши, Іван Кожедуб і сам мріяв про Академію мистецтв — ту, де вчився Шевченко. Наймався також до військового оркестру — музиканти носили красиву уніформу. Уже коли вчився в технікумі в Шостці, у СРСР оголосили масовий призов молоді в авіацію. Повсюди виникали аероклуби. Один із таких закінчив і Іван. До кінця навчання боявся зізнатися в цьому батькові — мати на той час померла.

Іще в школі вчителі вважали, що він міг би бути добрим педагогом. На це звернули увагу й у Чугуївській авіашколі, після навчання в якій Івана залишили інструктором. Молодий лейтенант Кожедуб тоді одержав серед курсантів прізвисько Батько.

24-річний Герой

Тим часом почалася війна з Гітлером, училище евакуювали в Чимкент. Кожедуб учив воювати інших — сам же не бачив іще ворожих літаків. Посібників теж не було. Літаки Люфтваффе він вивчав за випадковими вирізками з газет. Уперше побачив справжнього трофейного «мессершмідта» аж 1943 року, в авіашколі в Іванові. Той літак стояв на плацу. Ідучи до їдальні, Кожедуб щоразу вимірював «на око» відстань 100 м і уявно натискав на гашетку. Стріляти він справді навчився добре — із 200—300 м уражав супротивника короткою кулеметною чергою.

Перший його справжній бій із «мессером» був невдалий, від загибелі врятувала лиш «бронеспинка» в кабіні. Тільки під час свого 40-го бойового вильоту, на Курській дузі, 6 липня 1943 року він збив першого німця. Наступного дня — ще одного. Через два дні — двох.

Менш ніж за рік 24-річний капітан Кожедуб одержав першу Зірку Героя. Та він і надалі лишався тим самим сентиментально-сором’язливим хлопцем. Як із живим, вітався зі своїм винищувачем Ла-5. Бувало, крадькома цілував його. А ставши Героєм, посоромився підійти до іншого льотчика-героя — Покришкіна, бо вважав його «вищим» за себе.

Гопак — для розрядки

176-й авіаполк, де з 1944 року служив Кожедуб, уважали «співучим». Для льотчиків-винищувачів це не було чимось особливим — бо мусила бути розрядка після надмірних психофізичних навантажень під час бою. Тому й у згаданому полку традиційними були концерти. Особливо цінували безголосих співаків, бо так смішніше. Кожедуб соромився співати — зате добре танцював гопака. Ті, котрі цього не вміли, придумали танець «три ведмеді, два слони». Була в них і справжня молода ручна ведмедиця Зірка. Вона танцювала з Кожедубом, ходила з льотчиками до їдальні — ішла попереду й відчиняла двері. Іван Микитович у своїх спогадах набагато цікавіше описував оцю Зірку та своє дитинство, аніж власні повітряні подвиги.

Він ніколи не записував собі літаків, збитих у групових боях, — уважав, що їх краще віддати молодому льотчику. Отже, не спокушався «приписками», що траплялося на війні. Приміром, у Москву повідомили, що в боях за Будапешт знищено 90 німецьких літаків. А потім узяли в полон німецького генерала, який там командував авіацією, і виявилося, що в німців у цьому районі загалом було не 90, а вдвічі менше машин.

Збили чи не збили?

У боях Кожедуб кілька разів був підбитий. Якось над Дніпром його палаючий літак падав, але полум’я вдалося збити повітряним потоком. За іншою версією, вогонь загасила вода, бо летів на бриючому польоті над річкою. Одначе не збивали Кожедуба жодного разу. Хоча, за непідтвердженими даними, це таки сталося — під час війни в Кореї. Там йому, тричі Герою, Сталін заборонив літати — дозволив тільки командувати дивізією. Та 31-річний комдив не втримався, й американці таки збили його — щоправда, над китайською територією. За американськими даними, Кожедуб збив у Кореї 17 їхніх літаків. Отже, його бойовий рахунок більший за офіційний. У Кореї наші льотчики носили китайську уніформу й мали псевдоніми. Жартували, що Іван Микитович звався Ко-Же-Дуб. Насправді ж його псевдо було Крилов.

Якось він почув по радіо, що за штурвалом літака помер від інфаркту Еріх Гартманн, колишній найзнаменитіший німецький ас, із яким йому так і не вдалося зійтися в бою. «Гарна смерть — у польоті!» — сказав тоді Кожедуб.

Насправді те повідомлення було помилковим: Гартманн пережив Кожедуба на місяць. Іван Микитович помер 1991-го від інфаркту, що часто трапляється з колишніми льотчиками-винищувачами.

Його рахунок

Кілька років тому учені за складними ком­п’ю­терними підрахунками вибудували рейтинґ асів Другої світової. Визначили сімку найкращих. У ній Кожедуб має 1760 балів, а німець Гартманн — 1560. Хоча перший збив офіційно 62 літаки, а другий — 352. Однак тут ураховується не лише кількість, а й інші обставини.

Гартманн досяг свого результату у 825 боях, а Кожедуб — у 120. Крім того, офіційно він ні разу не був збитий, а Гартманн — кілька разів. Береться до уваги й попередній льотний стаж: німці мали

450 год. льотної підготовки, наші — часто вдесятеро менше. Гартманн збив перший літак на 100-му вильоті, Кожедуб — на 40-му. Отже, у тій сімці Кожедуб — на першому місці, Микола Гуляєв — на другому, Гартманн — на третьому, американець Річард Бонґ — на четвертому, німці Марсель і Барнгорн — на п’ятому й шостому, Покришкін — на сьомому.

Доброслава Хміль

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...