Новини для українців всього свту

Friday, Feb. 28, 2020

Юрій Дрогобич — євроінтегратор України

Автор:

|

Лютий 13, 2020

|

Рубрика:

Юрій Дрогобич — євроінтегратор України
Пам’ятник Юрію Дрогобичу на його малій батьківщині

У родині збіднілого шляхтича та солевара Михайла-Доната в Дрогобичі з’явився 1450 року на світ майбутній віце-канцлер братиславської Істрополітанської академії, ректор Болонського університету, професор краківського Ягеллонського університету, доктор медицини й філософії, астроном, поет, педагог та астролог.

Не Польського королівства, а Русі
570-річчя від дня народження найпершого серед українців автора друкованої (в Римі) книги — написаної латинською мовою (міжнародною мовою тодішньої освіти й науки) «Прогностичної оцінки поточного 1483 року магістра Юрія Дрогобича з Русі, доктора мистецтв і медицини славетного Болонського університету» — не зайва нагода нагадати Європі, що в становленні її цивілізації далеко не останню роль відіграв і наш співвітчизник. Передусім тому, що як ректор одного з найавторитетніших у його часи Болонського університету навчав представників багатьох європейських націй, котрі стали «апостолами правди й науки» у своїх країнах.
Коли ж уродженець міста Дрогобич викладав астрономію в Краківському університеті, то його лекції слухав, зокрема, Ніколай Коперник, котрий згодом здійснив геліоцентричною теорією Всесвіту глобальну революцію у світогляді європейців. А у вступному вірші-присвяті до своєї «Прогностичної оцінки» Юрій Дрогобич переконував, що людину не походження, а розум звеличує над світом і дає їй могутню владу.
У цій книзі ще й сприяв демократизації європейців, попереджаючи, що великі небезпеки загрожують їм «у зв’язку з пригнобленням князями й панами». У «Прогностичній оцінці» також провів розрахунок руху небесних світил, передбачив два затемнення і фази Місяця з точністю до хвилини, прогнозував дві епідемії в Італії, подав результати досліджень із географії, астрономії, метеорології та філософії.
У Баварській державній бібліотеці в Мюнхені зберігають «Прогностичну оцінку», переписану знаменитим німецьким гуманістом Гартманом Шеделем — автором славнозвісної «Хроніки світу». Один із примірників «Прогностичної оцінки» зберігають у бібліотеці Чарторийських у Кракові. Інший належить бібліотеці Штутґарта, але зберігають у бібліотеці Тюбінґенського університету.
Для українців «Прогностична оцінка» знаменна ще й тому, що у ній не лише вперше визначені географічні координати Львова та Дрогобича, а й підкреслено, що ці міста — не Польського королівства, а Русі. Попри те, що Руське королівство з 1434-го вже було воєводством у складі королівства Польського.

Джорджо да Леополі
Та й під своїми працями він підписувався то як Джорджо (Юрій італійською мовою) да Леополі (тобто — зі Львова), то як Джорджо з Рутенії (латинською — з Русі) або з Дрогобича. Щоправда, його називали й Котермаком.
Цілком можливо, що це прізвисько, яке вказувало на походження з присілка Котермуси при селі Орів на Дрогобиччині. Та не виключено, що все було навпаки. Тобто Котермак — прізвище, а Донат — прізвисько.
Достеменно не встановили і дату його народження — енциклопедії повідомляють, що він з’явився на світ приблизно 1450 року. Зате відомо, що першу освіту отримав у пароха дрогобицької церкви святого Юра — о. Евтимія.
Потім навчався в латинській катедральній школі у Львові. А наприкінці 1468-го чи на початку 1469 року — в краківському Ягеллонському університеті, в якому 1470-го став бакалавром, а 1473 року — маґістром.
Та навіть після цього вивчав медицину та вільні мистецтва в найстарішому в Європі Болонському університеті, до якого прийшов із Кракова пішки. 1478-го писав у листі до краківського знайомого Миколи Чепеля: «Мені судилося бути бідним, постійно в клопоті та злиднях. Невеликий заробіток, який щодня здобуваю, дістається ціною постійної праці і величезних зусиль… Багато міг би я осягнути в науці, якби не мусів турбуватися про найнеобхідніше».
Та все ж став близько 1478 року доктором філософії. А близько 1482-го — першим відомим доктором медицини серед українців. У 1478-1479 і 1480-1482 рр. читав у Болонському університеті лекції з астрономії. Про високу оцінку його кваліфікації свідчить те, що йому призначили тоді подвійну платню — двісті лір.
1481-го став 31-літнім ректором Болонського університету. Історик Ярослав Ісаєвич пояснив: «Ректор мав стежити за дотриманням університетських статутів, готувати з професорами розклад лекцій, заповнювати вакансії, встановлювати порядок оплати праці професорів, контролювати їхню роботу, розподіляти лектури й організовувати диспути. Ректор був «головою університету», як називає його один із статутів. До того ж ректори мали цивільну та кримінальну юрисдикцію над усіма особами, залежними від університету, передусім над студентами».
Ярослав Ісаєвич також з’ясував і розповів: «У Болонському університеті лектори астрології, або астрономії (тоді ще не розрізняли цих наук), повинні були щороку складати прогностик і календар-альманах про рух планет. У відділі латинських рукописів Баварської державної бібліотеки у Мюнхені серед матеріалів із колекції колишньої князівської книгозбірні зберігся у рукописній копії такий прогностик на березень-грудень 1478 року. Він присвячений правителеві Болоньї Джованні II Бентівольйо і містить, крім астрологічних віщувань, обчислення зміни фаз місяця й орієнтовний прогноз погоди».

Медик № 1
Крім «Прогностичної оцінки» Юрій Дрогобич написав ще й «Трактат про сонячне затемнення 20 липня 1478 року», «Трактат з шести розділів про сонячне затемнення» (1490) та віршовані послання папі Сиксту IV. А 1488-го повернувся до Кракова, в якому читав в університеті лекції з медицини, астрономії та теорії мистецтв.
Восени 1491 року до нього на курс записався 18-річний Ніколай Коперник. Частина його біографів висловлювала наразі не підтверджені припущення про те, що Дрогобич був ініціатором, редактором і коректором перших українських книг, виданих Швайпольтом Фіолем 1491-го в Кракові, де тоді викладав Котермак.
Натомість зберігся документ, який засвідчує, що Юрію Дрогобичу присвоїли титул королівського лікаря. Отже, він був медиком № 1 у польському королівстві.
Історик Ісаєвич писав: «Збереглися також документи, в яких професора Юрія Дрогобича титулують парохом Зимної Води поблизу Львова. Річ у тім, що більшість професорів Краківського університету одержувала винагороду у формі церковних бенефіцій. Такі бенефіції зводилися до права на прибутки з різних церковних посад, переважно каноніків і парохів прибуткових парафій. Отримавши від ради професорів ділянку землі, Юрій Дрогобич спорудив будинок, який після його смерті став своєрідним гуртожитком для викладачів медицини. Постійно живучи у Кракові, доктор Юрій досить часто бував у Львові. Є опосередковані вказівки, що він в останній період свого життя підтримував зв’язки з рідним містом. Так, 30 травня 1491 року виступав як свідок у Львівському консисторському суді разом із членами ради міста Дрогобича».
Помер Юрій Дрогобич 4 лютого 1494-го у Кракові. Там і похований. Але пам’ятник йому спорудили в однойменному місті щойно 1999 року. А відкрив його тодішній президент України Леонід Кучма.
На честь 500-ліття з дня виходу у світ «Прогностичної оцінки» в Україні на громадських засадах випустили (близько 100 примірників) пам’ятну медаль (відзнак) з барельєфом Юрія Дрогобича. Її вручали як пам’ятку про визначну подію в історії українського народу відомим діячам культури і науки в Україні та за кордоном.
Видатному діячеві також присвятили поштову марку з його зображенням. Воно потрапило також на реверс монету, випущеної 2009-го та присвяченої Міжнародному року астрономії.
На честь Юрія Дрогобича ще й названі вулиці в однойменному місті, школі № 16 у ньому, а також у Львові, Калуші, Краматорську, Смілі. А 2011 року на фасаді Болонського університету урочисто відкрили меморіальну дошку його колишньому ректору з України.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online