Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Nov. 19, 2017

Яка ж наука без українців? Людство завдячує нам безліччю відкриттів

Автор:

|

Травень 17, 2012

|

Рубрика:

Яка ж наука без українців? Людство завдячує нам безліччю відкриттів

Відзначаючи 19 травня День науки, українці таки матимуть чим хизуватися. Повний перелік відкриттів і винаходів, зроблених нашими співвітчизниками, не помістився б і на всіх сторінках газетного номера, тож згадаймо хоча б деякі. Наприклад, набираючи ці рядки на персональному комп’ютері (ПК), її автор дякував творцю першого з них — синові еміґранта з Буковини до США Стіву Возняку (на фото справа). Бо саме він своїм винаходом відправив 1976 року у відставку друкарську машинку разом із її масною стрічкою й грюкотом.

До слова, одним із найуспішніших інтернет-підприємців світу став 1999-го ще один українець — Майкл Фурдик із Канади, розробивши в 17-річному віці сервіс для закупівель через Усе­світню мережу. Першу ж у Європі «малу електронно-обчислювальну машину» сконструював 1951-го академік Сергій Лебедєв із київського Інституту електротехніки. А перший ПК у СРСР зібрали 1986-го в київському Інституті кібернетики, керованому Віктором Глушковим — автором загальної теорії автоматів і дискретних перетворювачів, без якої люди додумалися б до комп’ютерів значно пізніше.

Найвищу у світі Останкінську телевежу в Москві спорудили за проектом вітряка, розробленого Олександром Шагреєм, який підписувався ім’ям «Юрій Кондратюк». Саме за його розрахунками американці висаджували на Місяці астронавтів. Батареями центрального опалення й сучасним способом консервування харчових продуктів ми завдячуємо Василеві Кармазину. Трамваєм — Федорові Піроцькому. А Олександр Смакула покращив лінзи фотоапарата й додумався до приладу нічного бачення.

Міжнародна комісія офіційно визнала «здійснення першого у світі телевізійного пересилання за допомогою електрон­них телевізійних пристроїв Борисом Грабовським (сином поета Павла Грабовського) й Іваном Бєлінським 1928 року». Натомість прозваний «батьком телебачення» Володимир Зворикін виготовив кінескоп 1929-го, а електронно-променеву трубку — 1931-го. І не приховував, що купував «свої» патенти. Та й Микола Коперник, перед тим як своєю геліоцентричною теорією Всесвіту здійснити ґлобальну революцію у світогляді європейців, слухав лекції з астрономії в Краківському університеті, котрі читав Юрій Дрогобич із однойменного міста на Львівщині.

Організація Об’єднаних Націй із питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО) внесла до «Світового переліку найвидатніших осіб, дні народження яких людство відзначало 2004 року» ім’я біохіміка, гігієніста й епідеміолога Івана Горбачевського, щo народився 15 травня 1864-го в Зарубинцях неподалік Тернополя. Бо саме його нарекли «батьком діагностики» за те, що 1882 року першим синтезував (при сплавленні глікоколу із сечовиною) сечову кислоту й також уперше визначив її складники, джерела та причини утворення в живому організмі (шляхом окислення ксантинових тіл — ксантину, гуаніну, гіпоксантину й аденіну, які не містяться в організмі в готовому вигляді, а утворюються з нуклеїну, пізніше — із нуклеїнових кислот). Невдовзі це відкриття, яке тривалий час не вдавалося багатьом іншим науковцям, дозволить розробити метод діагностування захворювань, котрий широко та дієво застосовують і зараз.

Продовжуючи медичну тему, згадаймо й те, що ще до Миколи Пирогова наркоз уперше застосував Дмитро Сушинський, який повернув із того світу больовим шоком під час операції полководця Олександра Суворова, а також указав людству шлях до порятунку від чуми.

А 1982 року доктор фізико-математичних наук із Київського державного університету імені Тараса Шевченка Сергій Ситько розробив метод мікрохвильової резонансної терапії, застосовуваний тепер тисячами лікарів у багатьох країнах. Та й рентґенівські знімки український учений Іван Пулюй зробив ще до німця Вільгельма Конрада Рентґена, якого незаслужено вдостоїли за них 1901-го Нобелівської премії.

Зате її одержав 1908 року уродженець Харківщини — співзасновник ембріології, імунології, мікробіології та порівняльної патології Ілля Мечников, предки якого були Спадаренками (від молдавського слова «спадар», котре перекладається як «меч»). Бо той відкрив явище фагоцитозу — здатність кров’яних клітин організму знешкоджувати й знищувати смертоносні бацили. Тож без нього не було б ані протиепідемічних вакцин, ані антибіотиків.

Нобелівськими лауреатами були також: за емпірично обґрунтоване тлумачення економічного зростання, яке привело до нового, глибшого розуміння як економічної та соціальної структур, так і процесу розвитку, — уродженець Харкова та громадянин США Саймон (Семен) Кузнець (1971); за фундаментальні винаходи й відкриття в галузі фізики низьких температур — Петро Капиця, уродженець Кронштадта й син українця, який походив із Волині (та й мати науковця була до заміжжя Стебницькою, а Стебник є лише на Львівщині) (1978); за винахід пристрою, що відбраковує субатомні частинки в суб­атомному прискорювачі, — уродженець Дубровиці на Рівненщині й громадянин Франції Ґеорґій Шарпак (1992).

А коли би Нобелівську премію вручали до 1901 року, то її неодмінно одержав би член Кирило-Мефодіївського братства Микола Гулак, який першим довів чотиривимірність простору. Та й про теорію відносності він писав за 30 років до Ейнштейна.

Своєю чергою, Володимир Вернадський створив досконалішу, аніж у його попередників, цілісну наукову картину світу та довів у вченні про біосферу й ноосферу, що все живе є динамічною рівновагою організмів, пов’язаних між собою.

А уродженець Солоного на Харківщині Михайло Туган-Барановський першим з’ясував причини промислових криз і посприяв їх уникненню, установивши, що «збільшення інвестицій у сферу виробництва спричинює самовільне зростання всіх елементів економічної активності». Книгу, у якій він виклав це, французький дослідник Жан Лескюр назвав «найориґінальнішим і найзначнішим твором у всій економічній літературі сучасності».

Директор Інституту світової економіки й міжнародних відносин академік Юрій Пахомов запевняв, що «за науково-технічними розробками Україна була реґіоном № 1 у СРСР», бо «ми не мали собі рівних у винахідництвi, раціоналізаторствi та дослідництвi». Тепер же найвідомішим українським науковцем у світі є економіст Богдан Гаврилишин, завдяки ідеям якого процвітає багато країн світу. А отже, ми здатні дати собі раду й у власній державі, якщо, звісно, її достойники не пожаліють грошей на науку.

Ігор Голод

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...