Новини для українців всього свту

Wednesday, Jun. 19, 2019

Як проґавили Кондратюка-Шаргея

Автор:

|

Червень 14, 2012

|

Рубрика:

Як проґавили Кондратюка-Шаргея

Енциклопедії, підручники та мас-медіа, друковані в Москві, безсоромно стверджують, що він — росіянин. Але замовчують те, що Шаргей-Кондратюк двічі дезертирував із білої російської армії, до якої був мобілізований примусово.

Та позаяк більшовики могли його репресувати і як прапорщика дореволюційної армії, узяв собі 1921 року ім’я та прізвище Юрія Кондратюка, котрий помер від туберкульозу. Але під цими іменем і прізвищем Шаргей прославився уже посмертно. Бо щойно 1969-го американський інженер Джон Губолт, що готував політ астронавтів на Місяць на космічному кораблі «Аполло-11», зізнався, що в його основу поклали розрахунки Шаргея-Кондратюка.

Дослідник Ігор Малишевський писав із цього приводу: «Позаяк у СРСР із тією ж метою готувався в глибокій таємниці власний місячний проект — ракета Н-1 Сергія Корольова, то КДБ одразу почав розслідування: хто допоміг Америці випередити Радянський Союз у космічному змаганні? Розслідування приведе в Україну, у стародавнє місто Полтаву, до старого гімназичного вчителя В. Оголевця. Коли йому покажуть фотографію Ю. Кондратюка, то він без вагань заявить: «Це ж наш гімназист — Сашко Шаргей!»

А коли до мачухи Шаргея, яка знайшла для нього документи Кондратюка, прийшли після польоту американців на Місяць представники КДБ, то вона не лише приховала від них сімейну таємницю, а й своїй доньці Ніні заповіла мовчати. Щойно 1977 року, перед самою своєю смертю, та дасть письмові свідчення комісії ЦК КПУ: «Тепер я зважилася розповісти все, що знаю, тому що в наукових організаціях виявлено великий інтерес до біографії брата й навколо зміни прізвища виникає чимало кривотлумачень. Я гадаю, що причиною зміни прізвища братом А. Г. Шаргеєм було бажання уникнути серйозних наслідків, пов’язаних із його службою в Білій армії».

Чому ж ім’я та прізвище, за якими ховався полтавчанин, записано золотом в Залі слави Космічного музею США, а не СРСР? Чому людиною, яка вперше ступила на природний супутник Землі завдяки книзі Шаргея-Кондратюка «Завоювання міжпланетних просторів», був американець Ніл Армстронґ, а не якийсь Іванов, Петров чи Сидоров? Адже ця книга, де викладено основи всього, на чому базується сучасна космонавтика — починаючи від основного рівняння польоту ракети й закінчуючи ідеєю використання гравітаційного поля небесних тіл для руху космічних кораблів, — була надрукована в… СРСР.

Ігор Малишевський установив: «Надісланий до Москви космічний рукопис безвісного механіка з елеватора одержав блискучу рецензію найбільшого авторитета в цій царині професора Вєтчинкіна як нове, виняткове слово у світовій науці про космонавтику. Але після двох років тяганини державне видавництво відмовляється опублікувати це «найповніше з усіх, що писалися, дослідження» за державний кошт. І тоді книгу свого життя він вирішує видати сам. А гроші? На видання він заробить винаходами в елеваторній справі. У друкарні Сибкрайспілки старі метранпажі звикли вже, що цей скуйовджений бородатий дивак у несусвітньому двірницькому кожусі кожного Божого дня сидить у них допізна. Жуючи скоринку хліба, робить усе одночасно — тримає коректуру, править, дописує текст на коліні. У заштатній друкарні немає шрифту з математичними символами? Він купує його за свої гроші».

Але після того, як Шаргей-Кондратюк видав власним коштом, відмовляючи собі в усьому, книгу, котра відкрила шлях до Місяця, йому не те що не подякували — його ув’язнили. Бо чекісти інкримінували йому «шкідництво» в його винаходах елеваторів. Та хоч Шаргею-Кондратюку й заганяли голки під нігті, вибили 11 зубів, він не підписав сфабрикованих обвинувачень. Та все ж одержав… три роки концтаборів.

Щоправда, потрапив до одного з тих проектних бюро, де працювала тоді за ґратами чи не вся науково-технічна еліта СРСР. А взявши участь у конкурсі проектів вітроелектро­станцій, переміг, не маючи щонайменшого досвіду в цій галузі.

За це був дочасно звільнений і скерований в Інститут променерґетики. Хоч міг реалізувати тоді й проект, застосований 1969-го в США, бо майбутній керівник перших радянських польотів у космос Сергій Корольов пропонував йому вакантне місце головного теоретика. Та коли перед Шаргеєм-Кондратюком поклали товсту анкету, у якій людину «просвічували» до десятого коліна, він миттєво збагнув: цього разу чекісти таки докопаються до його минулого. Тож продовжував проектувати вітроелектро­станції й вітродвигуни для тваринницьких ферм. А от коли в Москві поставлять Останкінську телевежу, за яку її творця Миколу Нікітіна увінчають найвищою — Ленінською — премією, то він не приховуватиме, що використав ідеї й розрахунки свого давнього співробітника Шаргея-Кондратюка.

Щойно 15 років тому, під час пошукової експедиції по місцях боїв Другої світової війни, було встановлено, що він загинув 23 лютого 1942 року в Болховському районі Орловської області Росії рядовим зв’язківцем, шукаючи обрив телефонного дроту. Тоді ж у його облікових документах записали: «Пропав безвісти».

Скандальні обставини Малишевський виявив і з цього приводу: «Коли КДБ почне дошукуватися до його справжньої долі, навіть ця, загадкова його загибель породить силу неправдивих тлумачень, версій. Аж до такої: Кондратюк залишився живий, і це — ніхто інший, як… Вернер фон Браун, творець ФАУ, зброї відплати Адольфа Гітлера. У крайньому разі, його співробітник. Ще версія: набитий якимись таємничими рукописами жовтий складаний портфель, із яким він ніколи не розлучався, підібрали на полі бою поряд з убитим Кондратюком і передали в Абвер».

Та на цьому скандали навколо Шаргея-Кондратюка не вичерпуються. Бо навіть пам’ятна монета, випущена 1997 року Національним банком України на його честь, була з помилкою — розраховану Кондратюком траєкторію польоту до Місяця закручено на ній в інший бік. Тож монету терміново довелося перекарбовувати на нову. Утім, кратер на зворотному боці супутника Землі також назвали саме на честь Шаргея-Кондратюка.

Матвій Камінечний

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...