Новини для українців всього свту

Thursday, Oct. 1, 2020

Ветерану дивізії «Галичина» виповнилося 96 років

Автор:

|

Квітень 21, 2020

|

Рубрика:

Ветерану дивізії «Галичина» виповнилося 96 років
Володимир Клос

Володимиру Клосу, підхорунжому дивізії «Галичина», 20 квітня виповнилося 96 літ. Про це розповів Ігор Іваньков, заступник голови Галицького братства вояків дивізії «Галичина». «Щирі вітання, дорогий комбатанте! Зичимо вам міцного здоров’я, непохитності духу та перемоги на всіх фронтах! Многая і благая літа!», — привітав він учасника боїв під Бродами.
До 1939-го він проживав із батьками і братами у місті Любачів (Польща), тоді це були етнічні українські землі, звідти його рідних 1945 року примусово виселили до України. Володимир навчався у гімназії в Ярославі (Польща), а потім у Сокалі на Львівщині. Склавши іспити, 1943 року записався в дивізію «Галичина», як і тисячі молодих українців, відгукнувшись на заклик німецького командування й українських провідників. «Тоді було так: якщо не підеш у дивізію, то треба йти в УПА, а як туди не підеш, то заберуть у радянську армію затикати діри. Вибору не було, десь треба було загинути. Мав вибрати, яку хочеш смерть і де. Ще 1939-го мені, 15-літньому хлопцеві, не подобалася радянська армія, яка приїхала окупувати Любачів. Такої жебрацької частини не бачив. Брудні і голодні коні, такі ж солдати, з піснями такими дивними: «на развєдку ходіл — много пленних приводіл», — пригадує п. Клос.
У липні 1944 року ще не дуже добре навчену дивізію «Галичина» кинули у бій під містом Броди Львівської області. Радянські війська розгромили німецьку армію. По суті, тисячі молодих українських хлопців Третій рейх кинув на смерть. У найважчому бою Володимир Клос участі не брав. У той час його полк навчав близько тисячі рекрутів за 10-15 км від фронту. «Служба в дивізії «Галичина» — це не лише здобутий військовий досвід, — каже Володимир Клос, — вона вплинула на формування особистості й обрання життєвого шляху».
8 травня 1945-го командир повідомив дивізійникам про завершення війни і про те, що вони мають шанс потрапити у радянський полон, або ж їм варто йти до річки Мур, в американську окупаційну зону, а для цього треба було подолати близько 60-70 км.
«Відстань була велика, її не пробіжиш швидко. Просився на вози, машини, ніхто нікого не брав. Побачив кавалерію Вермахту, попросив посадити мене на коня, але також не дозволили. Тоді вдався на хитрість, скочив на коня, вдарив і поскакав. Опинився у Баварії, де була американська армія.», — розповідає.
У Німеччині українець проживав до 1949 року, не зізнавався, що воював у лавах дивізії військ СС «Галичина». Хотів виїхати у США, але дивізійникам в’їзд тули був заборонений як «ворогам» і «колаборантам». Лише після розгляду на Нюрнберзькому процесі справи щодо дивізії, відкинення обвинувачень на адресу дивізійників українські вояки могли поїхати у США.
«Я спершу поїхав до Австралію серед 25 тис. українських біженців. Там здобув освіту медичного брата. Але не дуже мені клімат сподобався, й я спершу подався до Канади, де пробув недовго, а потім вирішив поїздити Америкою і роздивитися, де мені будувати своє життя. Перебрався у місто Сіетл, там одружився і там народились мої діти. У Сіетлі було близько 20 українців. Та все ж ми 1970-го заснували український клуб, знали про все, що відбувається в Україні, про репресії й арешти, організовували різні акції, щоб привернути увагу до ситуації на батьківщині», — ділиться споминами п. Володимир.
45 років він прожив в Америці, а 13 літ тому переїхав із дружиною Анною в Україну. Подружжя оселилось у невеличкому містечку Городок Львівської області.

До слова
У місті Калуш Івано-Франківської області нагородили Василя Наконечного, котрий у 1941-1944 рр. воював у дивізії «Галичина». 95-річному чоловіку вручили лицарський хрест дивізії. А раніше, 24 травня 2018 -го депутати Калуської міської ради прийняли рішення про присвоєння йому звання «Почесний громадянин Калуша».

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply