Новини для українців всього свту

Saturday, Aug. 8, 2020

У державі, де на честь Франка назвали місто, заборонили згадувати його сина

Автор:

|

Червень 21, 2020

|

Рубрика:

У державі, де на честь Франка назвали місто, заборонили згадувати його сина
Петро Франко

21 червня 130 років тому в Нагуєвичах на Львівщині в родині Івана Франка, представляти якого потреби немає, народився його син Петро, співзасновник «Пласту», організатор і командир авіації УГА та винахідник.
Долю Петру Франку його батько напророчив ще за десять років до його народження: «У завзятій важкій боротьбі / Ми поляжем, щоб волю і славу і честь, / Рідний краю, здобути тобі!». Син Каменяра гартувався до неї ще в гімназії та «Львівській політехніці», де здобув спеціальності хіміка та викладача фізичної культури (згодом написав підручники зі «шведської руханки» й «історії та теорії руханки»). А 1911-го разом із своїм братом Тарасом і друзями Оленою Степанів, Василем Кучабським, Іваном Смолою й іншими однодумцями заснував таємну скавтську організацію «Пласт», із якої вийшла більшість старшин УГА, збройних сил ЗУНР.
1913 року брати-Франки стали співтворцями й дорослої організації — січових стрільців, активісти якої добровільно зголосилися до однойменного леґіону воювати проти Російської імперії, аби заважити анексії нею Галичини й визволити решту України. Петро командував у ньому чотою, що відзначилася в запеклому бою під Семиківцями. А після переведення леґіону та його переформування закінчив льотну школу.
Запропонувавши 1918-го Начальній команді УГА створити «летунській відділ», очолив його в званні сотника. Передусім завдяки йому в непростих умовах розпаду Австро-Угорської імперії були створені повітряні збройні сили ЗУНР, які нейтралізували авіацію супротивника й виводили в його запіллі з ладу мости, вокзали й електростанцію. Щоправда, після одного з бомбардувань у літак, на якому керував цієї операцією Петро, влучили поляки й він змушений був приземлитися на ворожій території. Та коли його ув’язнили в концтаборі, виміняв у вартового за золотий перстень польський мундир та втік через Чехо-Словаччину й Угорщину до своїх.
Після закінчення війни викладав хімію підпільному Українському університеті у Львові, за що його не раз залякували репресіями польські жандарми. Перебравшись до Харківського науково-дослідного інституту прикладної хімії, запатентував 36 винаходів із переробляння молока, написав підручник із хімії та уклав «Енциклопедичний словник із хімічної термінології». Однак коли йому запропонували громадянство СРСР, відмовився та повернувся до Львова.
Попри вимоги чекістів мовчати про голодомор в Україні, розповів про нього у пресі, за що був змушений виголошувати у Верховній Раді УРСР як делегат Народних Зборів Західної України їхнє «прохання» про «возз’єднання» з УРСР. Та це не врятувало його від загибелі при спробі втекти з потягу під час евакуації зі Львова 1941 року. І хоч у часи СРСР на честь Івана Франка навіть назвали обласний центр, про його сина згадувати забороняли як у Львівському торгово-економічному інституті, де він завідував кафедрою, так і в меморіальному музеї Івана Франка, який створив і яким керував.
Раніше «Міст» розповідав про Петра Франка та школу шпигунів у Станіславові.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply