Новини для українців всього свту

Thursday, Jul. 9, 2020

Творіння Дідушицького не поступалося лондонському

Автор:

|

Червень 23, 2020

|

Рубрика:

Творіння Дідушицького не поступалося лондонському
Володимир Дідушицький

22 червня 195 літ тому в Яришеві під Могилевом-Подільським народився Володимир Дідушицький, засновник Природничого музею у Львові. За даними історика Ігоря Чорновола, «в сучасній Польщі немає популярнішого прізвища, ніж Дідушицький», «це ім’я символізує аристократичний маєстат нації». Натомість графи Дідушицькі пишалися походженням від руських боярів Дідухів.
А Володимир Дідушицький, котрий виріс у Паториці на Сокальщині, просив у греко-католицького митрополита Григорія Яхимовича повернути його до віри предків. Іншими словами — «репатріювати» до складу української нації, бо конфесійна самоідентифікація була тоді, водночас, ще й етнічною.
Але Яхимович відмовив йому фразою «русини своєї шляхти не мають і не потребують». Та позаяк власного титулу барона він не зрікся, то, радше, остерігався, що Дідушицький перебере від нього провід над русинами.
Відтак інший граф, Андрей Шептицький, став їхнім фактичним лідером лише після того, як очолив Українську греко-католицьку церкву. А Дідушицький увіковічив себе «тільки» як науковець і меценат, котрий, зі слів проф. Львівського університету Володимира Барвінського, «усім серцем любив люд руський».
Здобувши блискучі знання з біології, геології, лісівництва, мисливського господарства, рільництва та тваринництва, став членом-кореспондентом Краківської академії наук. А зібравши величезну й унікальну природничу й археологічну колекцію, відкрив 1870 року у Львові Природничий музей, аби, з його слів, «пізнання природних багатств нашої землі, виробів праці і здібностей люду нашого та збережених у землі древніх пам’яток від праотців наших надихало любов до тої Землі і того Народу та до Праці».
Той музей був найбільшим у Східній Європі. А на думку низки науковців, не поступався й найвеличнішому — Лондонському національному Британського королівського наукового товариства. 1880-го Дідушицький, забезпечивши своєму творінню довічне фінансування (скасоване, утім, більшовиками), подарував його Львову. Безліч експонатів передав і в львівські етнографічний та історичний музеї, у створенні яких також відіграв провідні ролі. Був і одним зі засновників та фундаторів Вищих аграрної (у Дублянах) і лісової (у Львові) шкіл (тепер це — відповідно, Державний аграрний та Український державний лісотехнічний університети). А також ініціатором першої в Європі заборони (Галицьким сеймом) весняного полювання (на слукву). Та й одну з перших у Європі «Пам’ятку Пеняцьку» на Бродівщині створив на десять років раніше, аніж заснували «Асканію-Нову», яку величають найдавнішим в Україні заповідником.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online