Новини для українців всього свту

Wednesday, Oct. 16, 2019

Суперечливий нащадок Гуляки Артемівського

Автор:

|

Жовтень 10, 2013

|

Рубрика:

Суперечливий нащадок Гуляки Артемівського

Гулаки – старий козацько-шляхетський, а згодом – дворянський, рід. Були в ньому як воїни, так і священики, і науковці. Поет Петро Гулак-Артемовський розповідав, що якийсь його предок мав на прізвисько Гуляка Артемівський (за назвою рідного села) і звідти пішли Гулаки-Артемовські. Найвідоміший із них — небіж поета Семен Семенович Гулак-Артемовський, автор опери ”Запорожець за Дунаєм”. А цю оперу ставив у Парижі інший Гулак-Артемовський — Микола, білий емігрант, георгіївський кавалер, актор і режисер. Із цього роду — Микола Гулак, математик, кирило-мефодієвець – був рідним дядьком матері академіка Володимира Вернадського. Але ми зосередимося на поетові.

Через трагічне кохання
Петро Гулак-Артемовський народився 27 січня 1790 року в Городищі на Черкащині. Там його батько мав хутір і 36 десятин землі. Дід і батько поета й двоє його братів були священиками. І сам він здобував духовну освіту в Києво-Могилянській академії. Однак душпастирем не став — нібито через нещасливе кохання. Полюбив зі взаємністю молоду киянку, а її батьки були проти. Панночка померла від горя, а він після того, не довчившись, покинув академію й пішов світ заочі. Ця історія, кажуть, і вплинула на його вдачу.
Спершу Петро вчителював у Бердичеві, потім – на Волині, у маєтках Потоцьких. Це тривало чотири роки. А далі кар’єра Петра Гулака-Артемовського почала складатися стрімко та блискуче. 27-річним вступив як вільний слухач до Харківського університету, закінчив його за два роки. Ще студентом викладав там польську мову, скоро став деканом, а потім – і ректором.
Одночасно він прославився як поет. Усе це поєднував із посадою завідувача навчальної частини Харківського, а невдовзі й Полтавського інститутів шляхетних дівчат. Причому 13 перших років обіймав ці посади безоплатно і з великим ентузіазмом із домішкою сентиментальності: панночки-інститутки нагадували йому про першу трагічну любов.

”Як не крути — а вмерти треба!”
Із тих провінційних інститутів часто виходили такі собі манірні Проні Прокопівни, що цуралися свого роду. А Гулак дбав, щоби його вихованки шанували країну, у якій живуть. Він міг спеціально прийти до інституту в простій свиті, непоголений. За це одержував прочухани зі столиці, бо попечителькою інститутів була імператриця. Часто сварився з директрисами — через ревнощі до вихованок. Не відомо, чи так само любили його вони. Хоча в це можна повірити. Адже в університеті всі намагалися прийти по слухати Гулака — він читав свої лекції яскраво й емоційно. Він був-таки більше поетом, аніж ученим.
За його часів у Харківському університеті вчилися немало майбутніх поетів і діячів культури. Двоє з них — Костомаров і Метлинський — жили в Гулака на квартирі, і замість платити за житло навчали його дітей. Таке практикували всі професори. І старалися не валити на іспитах своїх квартирантів. Гулак екзаменував так ліберально, що можна було не готуватися, згадував Костомаров. Дім професора стояв на околиці міста, далі — старий цвинтар, де Костомаров любив гуляти. Гулак серйозно порадив йому гуляти у веселішому місці, щоб не нажити іпохондрії. Сам іще не забув, як легко в юності вмерти від печалі.
До смерті ж поет ставився по-філософськи й часто у своїх віршах повторював думку: ”Як не крути — а вмерти треба!” Утім, саме це робило його поезію оптимістичною: якщо все одно вмирати, то треба добре нажитися на цім світі. У його віршах часто згадуються дівчата й горілка ллється рікою. Казав: «Коли вмру — я вам дулю покажу!»

Занепалий духом
Водночас, ця філософія робила його байдужим до різних довготривалих проектів. Приміром, хотів створити український словник, бо вважав, що мову скоро забудуть — і не створив. Від предків, очевидно, отримав у спадок нахил до мандрівного козацького життя: маючи велику сім’ю, хати не тримався, увесь час був десь у дорозі між Харковом і Полтавою.
А як пішов у відставку — занепав духом. Писав: ”Була робота — була й охота, було діло — і робить кортіло, а тепер лежимо, їмо, спимо, встаємо та й знов лежимо. Чи ясно, чи хмарно — нам і так гарно. А хліба треба? Упаде з неба! А в небі не стане — жінка достане”.
Сам він вважав себе людиною старосвітською, навіть за часів ректорства жив у простому дерев’яному одноповерховому будинку, що стояв на вулиці, яка виходила в поле. На старість же, розповідають, став ще й уїдливим. Якось подарував синові-студенту Клеонику портфель. До дарунка зробив віршовану приписку: ”Колись, за Богдана Хміля, писалося й без портхвіля. А тепер вся сила в портхвілях, зате пишуть — як із похмілля!”
Щоправда, Клеоник Петрович Гулак-Артемовський так і не приєднався до письменницької братії, він став талановитим скрипалем-віртуозом.

Його культурні орієнтири
Сучасники зауважували в особі Петра Гулака-Артемовського глибоке роздвоєння: ніби то була одна людина для себе й інша – для оточуючих. І той ”інший” згодом остаточно переміг ”першого”. Так, козацька байдужість до розкошів дивно уживалася в ньому з пристрастю до чинів і нагород. Якось його відзначили орденом святого Станіслава ”зі стрічкою”, але нагорода надовго застрягла в столиці, і поет у відчаї був ладен ”повіситись на тій орденській стрічці”.
Суперечливими були і його культурні орієнтири. Він любив читати в оригіналі поезію Горація, якого звав Гараськом. Мову ж українську знав як мало хто. Проте, здається, так і не вибрав собі батьківщини в культурі. Змолоду любив польське красне письменство, а потім зловтішався, коли росіяни придушили польське повстання. На початку творчості вважав московську літературу другорядною. Кепкував, що москаль без ”вот” і кроку не ступить, і книжки його такі самі.
А сам таки занехаяв свій український літературний талант і саму літературу. Але навіть це висловив весело: мовляв, у нас поганих віршомазів розплодилося, як у доброго попа – дітей. Лише папір переводять. Нічого, буде чим піч топити, бо край у нас – холодний, ліс – дорогий, зате дурні – дешеві.
Помер поет 13 жовтня 1865 року, похований у Харкові.

Доброслава Хміль

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...