Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Feb. 23, 2019

Стравінський — українець, а не росіянин

Автор:

|

Червень 14, 2012

|

Рубрика:

Стравінський — українець, а не росіянин

Він — один із найвідоміших українців у світі й найгеніальніших композиторів і дириґентів планети. Його твори істотно збагатили світову культуру та неабияк вплинули на розвиток музики. Тож ЮНЕСКО оголосило Роком Стравінського 2002-й, упродовж якого відзначали 120-ліття від дня народження нашого співвітчизника. У США, куди він був змушений утекти від більшовиків, його назвали композитором № 1. Але «райським куточком» своєї творчості він уважав містечко Устилуг на Волині, де 1990 року було відкрито перший музей композитора.

Тим часом у СРСР, а після краху цієї держави — у Росії його вперто називають своїм. Та хоч малою батьківщиною Стравінського став Оранієнбаум під Санкт-Петербурґом, однак росіянином польського походження, як стверджують радянські й російські енциклопедії, підручники та медіа, він не був.

Сам композитор писав: «Наше прізвище було Сулима-Стравінські, однак коли Росія анексувала частину Польщі, то «Сулима» з якоїсь причини було випущене з нашого прізвища». Цю втрату він компенсував, охрестивши свого сина Святославом-Сулимою. Радянські й російські біографи запевняли, що прізвище Сулима-Стравінський походить від назв приток Вісли — Сулими та Страви. Та коли 1928 року Стравінський просив в уряду Польщі громадянства, то йому відмовили. А отже — співвітчизником не визнали.

Вочевидь, слушно його зарахували до нащадків Івана Сулими, який був у 1628—1629-му й 1630—1635-му рр. козацьким гетьманом і взяв штурмом польську фортецю Кодак. До слова, донька його потомка, переяславського полкового судді Олександра Сулими, Пелагея була дружиною ніжинського полковника Петра Розумовського — двоюрідного небожа гетьмана Кирила Розумовського.

А в польські шляхтичі Сулими записалися, швидше за все, тоді ж, коли й нащадки іншого гетьмана — Гоголя, які наприкінці ХVIII ст. також додали до свого прізвища ще одне — «Яновські». Їм це знадобилося, аби довести свої шляхетські корені, бо тим, кому цього не вдалося, загрожувало кріпацтво.

Але під маскою «поляків» билося серце потомків гетьмана. Приміром, батько композитора соліст Петербурзької Маріїнської опери Федір Стравінський, який народився в Новому Дворі Річицького повіту Мінської губернії, відкраяного 1925 року від Чернігівщини на користь Білорусі, був свідомим українцем. Зокрема, повсякчас він збирав книги й документи з української культури та історії, у тому числі видання «Кобзаря» Тараса Шевченка, портрети цього поета, ілюстрації до його творів, а також українські альманахи й краєвиди. Навчаючись у Мозирській гімназії — співав у любительських виставах пісні з опери Миколи Лисенка «Наталка-Полтавка». Акомпанувала йому на фортепіано його майбутня дружина й мати Ігоря Стравінського українка Ганна Холодовська. Саме батько композитора позував художнику Іллі Рєпіну для полотна «Запорожці пишуть листа турецькому султану» «в ролі» осавула. Та й сам написав картину «Вид могили Т. Г. Шевченка над Дніпром поблизу міста Канева». А чи дозволив би собі все це польський шляхтич чи російський дворянин?

Ігор Стравінський також тривожився, аби не зникало українське. Матеріал для його загальновизнаних шедеврів — балетів «Весна священна» й «Петрушка», мотиви яких використано в мультфільмах Волта Диснея, — черпав у рідній народній творчості.

Коли 1962-го, збираючись на Батьківщину після 50 річної розлуки з нею, Стравінський просив включити в його поїздку Устилуг, Москва йому відмовила — аби не наголошувати на тому, де його Вітчизна. Із цієї ж причини в Росії в прізвищі іншого вихідця з Волині — «батька» космонавтики Костянтина Ціолковського-Наливайка — уперто уникають його другої частини.

Ігор Голод

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...