Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, Sep. 19, 2018

Степан Cмаль-Cтоцький і його син Роман у 125-річчя від дня народження

Автор:

|

Січень 25, 2018

|

Рубрика:

Степан Cмаль-Cтоцький і його син Роман у 125-річчя від дня народження

Українська наука до Першої світової війни творила цінності нашої культури й була духовним мечем української нації в боротьбі за волю й державність. Одночасно велику роль у розвитку науки відіграло Наукове товариство імені Шевченка (НТШ) — всесвітня українська академічна організація, багатопрофільна академія наук українського народу.
Серед учених міжвоєнного періоду провідне місце в науці займав Степан Йосипович Смаль-Стоцький (1859-1938) — визначний мовознавець, педагог, літературознавець, один зі засновників Музею визвольної боротьби України в Празі (Чехія). Освіту здобував у Львівській німецькій ґімназії та на філологічному факультеті Чернівецького й Віденського університетів. Степан належить до провідних мовознавців і авторів таких праць, як «Руська правопись» (1891-1893), «Руська граматика» (1893), «Буковинська Русь. Культурно-історичний образок» (1897), «Шкільна граматика», «Характеристика наукової діяльності І. Я. Франка» (1913), «Ідеї Шевченкової творчості» (1914), «Діди, батьки і внуки у Шевченка» (1918) і ряду інших. Він педагог Українського вільного університету в Празі, дійсний член НТШ (з 1899-го), ВУАН (з 1918-го), Слов’янського інституту в Празі (з 1928-го). Прихильник народовців і поборник москвофільського дурману, співзасновник товариств «Народний дім», «Буковинський Боян», «Руська Школа» й активний діяч «Руської бесіди».
У 1892-1911 рр. він був послом від національно-демократичної партії до буковинського сейму, в 1904-1910 рр. виконував обов’язки заступника маршала, був довголітним членом Крайового виділу і Крайової шкільної ради, а в 1911-1918 рр. — послом до віденського парламенту.
Вчений обґрунтував та впровадив багато сучасних граматичних термінів — дієслово, іменник, прикметник тощо. Так склалося, що й хоча Степан помер 17 серпня 1938-го у Празі, та 30 вересня 1938 року його перевезли до Кракова, де спочив на Раковицькому цвинтарі, в родинному гробівці, який 1936-го побудував його син, Роман Смаль-Стоцький, на той час професор Варшавського університету, котрий займався українською громадсько-політичною діяльністю у Польщі.
Коли йдеться про сина Романа Степановича Смаль-Стоцького, то за збігом обставин він народився 8 січня (батько ж народився 9 січня) 1893 року в Чернівцях. Як і Степан, так і Роман були визначними українськими вченими мовознавцями й обоє в цій царині досягли високих результатів. Це унікальний приклад в історії — що не зумів зробити в науці батько, завершив його син. У 1911-1914 рр. Роман студіював мовознавство в університетах Відню, Лейпциґу та Мюнхену. 1915-го захистив у Мюнхені докторську дисертацію. З вибухом Першої світової війни став активним діячем Союзу визволення України, брав участь в організації культурно-освітньої діяльності для українців російської армії, які перебували в таборах військовополонених у Німеччині. Наприкінці 1918 року був призначений дипломатичним представником Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) у Берліні. Після акту злуки ЗУНР з Українською Народною Республікою (УНР) в січні 1919-го став радником, а 1921 року послом УНР у Берліні. На цій посаді перебував аж до закриття посольства в березні 1923 року, тоді переїхав до Праги і став викладачем в Українському вільному університеті. Важливою подією в житті Р. Смаль-Стоцького стало його знайомство з головним отаманом УНР Симоном Петлюрою, яке відбулося 12 травня 1919-го під час його поїздки до Східної Галичини. На той час більшовики вже перекинули на український фронт свіжі сили і перейшли в контрнаступ.
І Роман Смаль-Стоцький, і Симон Петлюра покладали великі надії на співпрацю з поляками. На жаль, поляки зрадили, тоді Смаль-Стоцький погодився очолити комісію зі створення українського університету в Польщі. Кандидатуру Романа у липні 1924 року висунув сенат Ягеллонського університету, а пропозицію підтримав К. Скірмунт, посол Речі Посполитої в Лондоні. 27-31 серпня 1924-го Р. Смаль-Стоцький брав участь у нараді українських професорів у Празі, а 3 вересня підписав у Варшаві порозуміння, яке передбачало створення українського університету в Кракові. Та понад Польща сепаратно договорилася з комуністичною Росією і порозуміння не увінчалися успіхом.
У міжвоєнний період Р. Смоль-Стоцький працював у Варшавському університеті, впродовж 1925-1939 рр. викладав слов’янську філологію. Він був не лише науковцем і автором багатьох праць із славістики й історії, але й видатним політичним діячем, котрий боровся за національне визволення України й інших народів СРСР. Р. Смаль-Стоцький був відомий як один із керівників Державного центру Української Народної Республіки (УНР) в еміґрації. Роман користувався високим міжнародним авторитетом, чехословацький президент Масарик призначив йому стипендію і він мав змогу рік побувати на науковому стажуванні в Школі слов’янських наук у складі Королівського коледжу Лондонського університету та в Пемброк-коледжі Кембриджського університету. Водночас він був неофіційним представником у Лондоні уряду УНР в еміґрації і продовжував певною мірою діяльність, яку в 1919-1921 рр. проводила лондонська Дипломатична місія УНР. Свої численні матеріали Роман Смоль-Стоцький публікував у варшавському двомісячнику Sprawy Narodowosciowe, у статтях розпрацьовуючи в них тактику боротьби.
Роки Другої світової війни Роман провів у Празі. Наприкінці війни, користуючись своїми британськими зв’язками, допоміг командуванню дивізії «Галичина» домовитися про здачу дивізії британській армії в Австрії, щоб запобігти захопленню їх у радянський полон і не допустити їхнього винищення. По війні перебував в Американській окупаційній зоні Німеччини, звідки 1947 року перебрався до США. Став професором східноєвропейської історії в Університеті Маркет у Мілвокі (штат Вісконсин). 1949-го заснував в тому ж університеті Слов’янський інститут і був його директором до 1965 року. З 1952-го був головою НТШ у США, а з 1955 року — президентом Головної ради НТШ, брав активну участь у житті української діаспори.
Степан був високо оціненою постаттю, про нього між іншим дослідники писали таке: «Степан Смаль-Стоцький — це талановита індивідуальність, як вчений — освічений титан науки, його твори становлять цінне джерело для пізнання історії нашої національної тотожності, яка склалася на зламі ХІХ і ХХ ст. Він прийшов у світ із своїм батьком в часі Різдвяних свят і став святочною візитною святочною карткою в нашій літературі і силою натхнення для свого народу». Його творчий доробок викликає загально національне захоплення.
Крім цього, Роман Смаль-Стоцький є автором понад 150 праць із української мови, літературознавства, культури, історії, політики тощо. Він писав українською, англійською та німецькою мовами. Головні праці вченого зі словотвору: «Нарис словотвору українських прикметників» (1925), «Значення українських прикметників» (1926), «Примітивний словотвір» (1929). Професор Роман Смаль-Стоцький редагував перше видання двотомника «Нарис історії України» Дмитра Дорошенка, українського історика XX ст., яке вийшло в УНІ у Варшаві 1932-го (Том I) і 1933 року (Том II). У його спадщині є також дослідження теми української народної етимології, табуїзмів польського партизанського сленгу та російської мовної політики в УРСР — «Українська мова в Совєтській Україні» (1936, друге видання — 1969). У 1926-1929 рр. у співпраці з І. Огієнком видавав у Варшаві «Студії до української граматики» (шість випусків). Бібліографія праць Смаль-Стоцького є у збірнику НТШ на його пошану (ЗНТШ, 177, 1963). Р. Смаль-Стоцький опрацював правдиве значення совєтського терміну «Україна» (Нью-Йорк-Вашинґтон, 1968) та є автором глибоко наукової праці «Завдання української науки в США і Канаді». В ній учений глибоко проаналізував трагічну долю науки, яка склалася під червоним режимом. Большевицький терор довів, що наука під владою комуністів була змушена виконувати їхні ідеологічні завдання і захоплюватися тими темами і подіями, які не мають жодного стосунку до науки. У своїй праці Р. Смаль-Стоцький писав: «Апелюю до розуму, до сумління, до серця вашого промовляю, громадо, поможіть українській науці виконати її завдання!»

Ярослав Стех

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...