Новини для українців всього свту

Sunday, Aug. 18, 2019

Стефан Банах — львівський математик, про якого писала The New York Times

Автор:

|

Квітень 07, 2016

|

Рубрика:

Стефан Банах — львівський математик, про якого писала The New York Times
Стефан Банах у 1930-ті рр.

Стефан Банах у 1930-ті рр.

Однією з найяскравіших постатей інтелектуального та наукового життя Львова міжвоєнного часу був всесвітньо відомий математик Стефан Банах. Постаттю для свого часу він став заледве не легендарною і захопливі історії про його життя досі викликають захоплення та цікавість.

«Мусите закохатися у Львів»
Стефан Банах народився в Кракові. Він був позашлюбним сином Стефана Гречека, тому йому дали прізвище його матері — Катерини Банах. Дитинство Стефана пройшло у селі з бабусею по лінії батька. Мати зникла з життя сина і життєві потреби сина забезпечував батько. За іронією долі майбутній математичний геній навчався в одній із найгірших краківських гімназій, яку він ще й заледве закінчив.
Стефан вирішив стати інженером і 1910 року він вступає до Львівської політехніки, яку, втім, не зміг закінчити через початок Першої світової війни. Диплому про закінчення цього навчального закладу Банах так ніколи і не отримав. У своїх спогадах він залишив досить романтичну характеристику своїх студентських років у Львові. «Львів’яни відрізнялися від мешканців інших міст. Вони — щедріші, з радісним настроєм, часто співали, ніби всі носили запас радощів та усмішок у своїй торбі. Я заскочив у трамвай і спитав про зупинку до Високого Замку. Кондуктор із усмішкою від вуха до вуха відповів: «Ви, мабуть, із Варшави, чи не так? Тоді ви обов’язково мусите піднятися на вершину Високого Замку. Там переконаєтеся, яке це чудове місто. Ви бачили Катедральний собор? Каплицю Боїмів? Личаківський цвинтар? Маєте побачити все!» На зупинці кондуктор вибрався з вагону, показав мені в бік Високого Замку і розпрощався: «Ви мусите закохатися у Львів, мусите!».
Під час війни Стефан перебував на будівельних роботах у Кракові. Випадкова зустріч із Ґуґо Штайнгаузом змінила усе життя юнака. 1920-го Банах стає асистентом професора Ломницького у Львівськиій політехніці і проживає у будинку Ломницького на сучасній вулиці Івана Котляревського.

Шотландська книга
Цікавою є історія написання дисертації Банаха. Геніальному математику завжди бракувало часу викласти на папері свої ідеї, тому його колеги попросили асистентів надрукувати його ідеї, які він потім відредагував. Вже 1922-го, у віці 30 років він стає професором математики Львівського університету. 1926 року він формулює свій знаменитий парадокс подвоєння кулі. Про це вражаюче відкриття дізналися в усьому світі. The New York Times написала про нього як про одне з найбільш вражаючих відкриттів свого часу.
Неможливо оминути тематику львівської математичної школи, крім наукової геніальності якої, ще одним ключовим її атрибутом була так звана Шотландська кав’ярня. Район Академічної вулиці був заповнений львівською професурою. На Академічній, 22 містилася знаменита кондитерська Залевського, а неподалік була і Шотландська кав’ярня з її мармуровими столами, на яких львівські математики виписували собі завдання і самі ж їх вирішували (а потім стирали) доти, доки Люсія Банах не купила за 1,5 злотого легендарний зошит у лінійку, що став відомий як Шотландська книга і став однією з найбільших реліквій математичного світу.
18 математиків відвідували кав’ярню близько п’ятої вечора. Записи завдань у Шотландській книзі, що зберігалася у сейфі офіціанта кафе, були зроблені тільки на непарних сторінках і будь-який математик міг написати своє завдання або спробувати розв’язати завдання, поставлене колегою.
Фактично кожен знаменитий іноземний математик, котрий потрапляв у цей час до Львова, вважав своїм обов’язком відвідати Шотландську кав’ярню. Стіл за яким сидів Банах зі своїми колегами Штайнгаузом і Мазуром був центральною «сценою» кафе. Станіслав Улам, учень Банаха і майбутній творець водневої бомби, згадував, що пересидіти або перепити Банаха під час довгих сесій у кафе було майже неможливо.

Донор для годування піддослідних вошей
Стефан Банах для свого часу був досить екстравагантною постаттю і своїм зовнішнім виглядом чи поведінкою часто вражав львів’ян. Він обожнював футбол і намагався не пропускати ігри львівської «Погоні». Банах працював по кафе, і коли всі заклади вже були закриті, прямував на вокзал, де кафе було відкрите цілодобово, і там за келихом пива продовжував думати про математичні проблеми. 1936 року він прочитав лекцію перед міжнародним математичним конґресом в Осло (Норвегія), що вважалося великою честю. 1939-го його обрали президентом польського математичного товариства. Того ж року Банах отримав Гран-прі від Академії. Величезна на той час премія (5 тис. USD) була відправлена на рахунок математика.
Після «золотого вересня» 1939 року, Банах був призначений деканом фізико-математичного факультету Львівського університету. 1941-го, коли почалася німецько-радянська війна, він перебував у Києві і негайно сів на останній потяг до Львова, де залишилася його сім’я. Після звільнення з університету, майже всю окупацію пропрацював в клініці д-ра Вайгля як донор для годування піддослідних вошей.
Незабаром після завершення війни новий польський комуністичний уряд запропонував йому посаду міністра освіти, але важкохворий Банах помер 31 серпня 1945 року. Його поховали на Личаківському кладовищі, а всі провідні світові газети опублікували некрологи.
Отож учергове відвідуючи Личаківське кладовище, радимо вам зупинитись і біля поховання одного з найвидатніших математиків ХХ ст., для якого Львів став містом, де він розкрив свій талан і здобув світову славу.

Віктор Гуменний

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...