Новини для українців всього свту

Tuesday, Sep. 17, 2019

Сім фейків про гетьмана Iвана Мазепу

Автор:

|

Травень 01, 2019

|

Рубрика:

Сім фейків про гетьмана Iвана Мазепу

Гетьман Мазепа

Термін «фейк» набув активного поширення лише недавно, але він якнайкраще пасує до імперської практики Росії.

Фейк № 1. Вірнопідданий правитель
У російській історіографії поширена думка, ніби гетьман Мазепа був усе життя відданий царю, а «прозрів» лише наприкінці свого правління під тиском обставин. Насправді ж гетьман корився правителю Московії, але водночас ще в 1690-х рр. мав таємні зносини з Кримом і Польщею. Найкрасномовніше про опозиційність гетьмана свідчить його «Дума», написана 1698-го, де він закликає українців до повстання:
Озмітеся всі за руки,
Не допустіть горкой муки
Матці своїй больш терпіти!
Нуте врагов, нуте бити!
Самопали набивайте,
Острих шабель добувайте,
А за віру хоч умріте,
І вольностей бороніте!
Нехай вічна буде слава,
Же през шаблі маєм права!

Фейк № 2. Покликав Карла ХІІ в Україну
Івана Мазепу звинувачували в тому, що він запросив Карла ХІІ в Гетьманщину. Насправді ж шведська армія повернула в Україну тому, що саме за наказом царя всі населені пункти на її шляху випалювалися. 17 вересня 1708 року перебіжчик Неман свідчив, що голодні підрозділи «йшли все по місцям горілим». Ад’ютант Петра І Федір Бартенєв доповідав Олександру Меншикову про те, як війська російського генерала Інфлянта «деревни и мельницы кругом неприятеля все палили». За шведськими оцінками, на шляху Смоленськ-Москва винищували все на теренах 10-12 миль. Результатом цих дій стало швидке поширення Білорусією чуми, яка забрала життя майже 34 тисяч людей. Тому, наприклад, у Могилеві шведів зустрічали як визволителів.

Фейк № 3. Хабар за гетьманство
У ХVІІІ-ХІХ ст. була поширена дезінформація про те, що І. Мазепа позичив у генерального обозного В. Дуніна-Борковського 10 тис. рублів, аби ці гроші віддати В. Голіцину. фавориту царівни Софії, для «забезпечення» перемоги на виборах. Поширювачі цієї плітки не товаришували з логікою: якби старшина мав такі карколомні гроші у поході, то чого ж він сам не вручив хабара московському очільнику так став би гетьманом негайно! Перебіг коломацьких виборів добре описав її свідок — генерал Патрік Гордон. Він засвідчив, що претендентів на булаву було двоє — І. Мазепа та В. Дунін-Борковський. Більшість голосів козаки віддали за першого. В. Голіцин і справді перед виборами натякав, що хотів би бачити на цій посаді Мазепу. Річ у тім, що московський дипломат добре знав латину, мав велику книгозбірню, а тому в нього ще раніше склалося добре враження про генерального осавула, який ще більше від нього знав іноземних мов, добре орієнтувався у літературі та політичних справах.

Фейк № 4. Корупціонер № 1
Подейкували, що Мазепа був корупціонером № 1 у Московії, бо дуже часто давав хабарі. Насправді ж гетьман був правителем Гетьманщини, а тому щороку отримував коштовні подарунки з Москви від царя та його наближених як лідер автономії. Крім цього, його та старшину нагороджували за участь у військових походах. А володар булави дипломатичною поштою відсилав у Москву до столу можновладців забиту дичину, спійману делікатесну рибу тощо. Такою була церемоніальна практика тієї доби.

Фейк № 5. Радник і приятель царя
Притягнута за вуха «міцна дружба» між Петром І та І. Мазепою з 1689 року, подання гетьмана як «найважливішого радника», «військового консультанта» царя були частиною імперської «історії». Тим часом є факти, які дещо не вписуються у цю схему. Більшість фахівців із історії доби Петра І не назвуть Мазепу радником монарха у 1689-1696 рр. Бо юний цар у перші роки правління після регентства Софії був далекий від політики, а тим паче Гетьманщини. Яку «європейську Росію» він будував? Його захоплювали вибухові пристрої, потішні полки, будування кораблів, пияцтво з друзями. Формально гетьман звертався з листами, проханнями до царів, але всі питання залагоджували від їхнього імені впливові царські родичі-урядовці або їхні уповноважені.

Фейк № 6. Народ ненавидів володаря булави
У російській історіографії стверджують, що український народ ненавидів гетьмана. Які тому докази? Жодних! Народних повстань, заворушень, протестів проти політики гетьмана не було. Сучасник Мазепи Еразм Отвіновський у своїй хроніці писав, що володар булави «в усього народу… був у шанобливій любові та побожній повазі». За 22 роки його правління в Гетьманщині збудували понад 200 соборів, церков, що дуже було важливо для православних українців.

Фейк № 7. Думав лише про себе
Мазепі закидають, що діяв не в інтересах України, а лише для себе, збереження власної влади. З цього приводу гетьман щиро зізнавався 17 вересня 1707-го Пилипу Орлику: «Всевишнього Бога взиваю на свідка і присягаю, що я не для приватної своєї користі, не для вищих почестей, не для збагачення себе або для яких-небудь інших забаганок, а тільки для вас усіх, хто є під моєю владою і під регіментом стоять, для жінок і дітей ваших, ради загальною добра неньки моєї бідної України, для користі Запорозького війська і всього народу українського, для розширення прав і військових вольностей, хочу при помочі Божій так чинити, щоб ви з жінками і дітьми нашими і Вітчизна з Військом Запорозьким не загинули як з московського, так і з шведського боку. Коли ж би я ради своїх приватних забаганок так дерзав чинити, то нехай поб’є мене на душі і на тілі Бог у Трійці Святій єдиній і невинні страсті Христові».

Сергій Павленко, «День»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...