Новини для українців всього свту

Tuesday, Dec. 10, 2019

Підпільника реабілітували тільки тепер

Автор:

|

Вересень 18, 2019

|

Рубрика:

Підпільника реабілітували тільки тепер
Іван Мирон

1951 року енкаведисти заарештували на Закарпатті групу з 18 підпільників. З них досі живий лише 90-літній Іван Мирон. При чому реабілітували його зовсім нещодавно — в липні 2019-го. Україну зі зброєю юнак захищав недовго, а от у таборах за неї боровся 25 років.
Не здався, помилування не чекав і не просив, як і реабілітації. Сьогодні про Івана Мирона знімають документальний фільм. Він став першим реабілітованим за новою редакцією Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 рр.». Зміни набули чинності у травні 2018-го, а сам закон прийняли ще на початку Незалежності. Втім, п. Іван через якісь дивні юридичні колізії або байдужість чиновників під нього не підпадав. Небайдужі люди неодноразово писали звернення щодо його справи, але офіційно справедливість відновили лише нещодавно.
Іван Мирон народився 1929 року в с. Росішка Рахівського району, там живе і тепер. Його зв’язок із підпіллям почався у 18 літ. Спершу допомагав розвідкою на Закарпатті та Франківщині, передавав інформацію про пересування енкаведистів, новини зі села. Зв’язок тримав через односельця Василя Скрипника.
Як написано у матеріалах кримінальної справи, 1950-го хлопець дізнався, що його хочуть забрати до Червоної армії, тож попросився у підпілля. Однак для підтвердження серйозності намірів Івану запропонували атентат — він мав убити когось із представників влади (голову колгоспу, міліціонера чи енкаведиста), а ще здобути трофейну зброю.
Навесні 1951 року Іван прийшов до сільради Росішки, напав на охоронця й виніс звідти три гвинтівки і 35 набоїв. Охоронця лишив живим, хоч той і був свідком. Після вдалої операції отримав псевдо «Семен».
Невдовзі енкаведисти заарештували 18 підпільників, серед них і Мирона. Хлопців здав інформатор, котрого вони вважали своїм. Усіх відправили на допити до Ужгорода.
«Головне, що я побачила у кримінальній справі Івана Мирона, це те, що він і зі слідчими був різким, — розповідає історик Марина Мірзаєва. — Говорив мало. Поводився гідно, стримано, за що й отримав найдовший термін — 25 років таборів».
Спершу Івана відправили до харківської в’язниці, відтак були тюрми Новосибірська, Красноярська, згодом етапували до Норильська. Він і там не здався. Тримався гідно, брав участь у знаменитому Норильському повстанні. Після смерті Сталіна Іван не раз мав можливість скоротити термін і дочасно вийти на волю. Однак принципово відмовився визнати себе винним і покаятися, бо провини у боротьбі за свою землю не бачив. тому відбув повний термін — 25 літ.
Тепер про життя Івана Мирона знімають документальний фільм. Ініціатором виступив відомий український кінопродюсер Павло Грицак. «Він також родом із тих країв, тож із дитинства чув історію життя підпільника «Семена», — ділиться Ярина Чорногуз, сценаристка фільму.
У зйомках, природно, буде задіяний і сам Іван Мирон. Він і зараз гостинно приймає у себе журналістів, розповідає охоче. Автори стрічки обіцяють багато документів, фактажу і живих коментарів п. Івана, які за останні 20 років назнімали різні групи журналістів.
«Постать Івана Мирона буде у фільмі ключовою, однак ми плануємо і другу сюжетну лінію — сучасну. Це історія жінки-поетеси Олени Герасим’юк, парамедика батальйону «Госпітальєри», — розповідає п. Чорногуз. — Вона, надихнувшись мужністю повстанців, видала збірку віршів «Тюремна пісня», присвячену їхній феноменальній боротьбі у таборах».
Завершити зйомки мають у листопаді ц. р. А, власне, презентація фільму запланована на грудень 2019 — початок 2020-го. Попередня назва фільму «Ти є. Ми є.».

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply