Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Feb. 24, 2018

Нетоптана стежка в Україну. Моцарт міг стати не лише австрійським, а й українським композитором

Автор:

|

Січень 26, 2012

|

Рубрика:

Нетоптана стежка в Україну. Моцарт міг стати не лише австрійським, а й українським  композитором

Композитор Вольф­ганг-Амадей Моцарт майже не виїздив з Австрії: народився 27 січня 1756 року в Зальцбурзі, а помер 5 грудня 1791-го у Відні. Там він і почув українські мелодії, адже в цьому місті мешкало чимало галичан, деякі заробляли на хліб вуличним музикуванням. Якось, ідучи у власних справах, Вольф­ганг-Амадей почув гру одного такого віртуоза. У невдовзі потому створеній опері «Викрадення із сералю» можна почути варіації на теми українських пісень. Їх же він використав і в 12-й фортепіанній сонаті.

Усе — навпаки

Загалом, 25-річний Моцарт не мав наміру одружуватися. На сімейне життя дивився практично: «Щиро кажучи, мені потрібна лише заможна дружина», — писав він батькові. Та вже наступного року вчинив якраз навпаки: оженився на небагатій доньці своєї хатньої господині 18-річній красуні Констанці Вебер.

Моцарт мав багато учнів, отримував солідні гонорари за концерти. Його опери йшли у багатьох театрах. Проте дружина витрачала більше, ніж заробляв чоловік. Він не хотів ні в чому обмежувати Констанцу, тому почав улазити в борги.

У родині з’явилися діти. Із шести вижило двоє. Констанца почала хворіти. Родинні витрати зросли, а заробітки композитора катастрофічно падали. До 1790 року в нього були вже лише борги. Моцарта переслідували кредитори. Заробляв він тоді переважно уроками, але поступово втрачав учнів. Остання учениця пішла від нього, коли Моцарт почав позичати гроші в її чоловіка.

Констанці призначили термінове лікування на водах у Баден-Бадені. Композитор узяв у лихваря значну суму під великі відсотки.

У пошуках заробітку

Усі свої сподівання Моцарт пов’язував із новою оперою «Так роблять усі». Її замовив імператор Йосиф II. Але невдовзі після прем’єри цісар помер. Новий самодержець Леопольд ІІ іґнорував композитора. Його не запросили до Франкфурта на коронацію. Однак Моцарт вирішив їхати туди сам. Серед гостей він сподівався знайти якогось мецената. На цю подорож композитор узяв у лихваря 800 гульденів, з умовою повернути 1 000. Але додому вернувся ні з чим.

Кредитори винесли з хати злісного боржника меблі й столове срібло. Моцарт написав слізного листа своєму благодійникові Пухберґу, який часто допомагав йому грішми. Але той надіслав лише 25 гульденів, а борги композитора сягнули кількох тисяч. Тоді він звернувся до підпільних лихварів. Половину суми вони давали готівкою, а решту — підозрілими товарами, які Моцарт мав сам продавати. Він улазив у нові борги, аби погасити старі.

Тож Вольфганг-Амадей почав подумувати про від’їзд за кордон. Директор італійського театру в Лондоні О’Рейлі запросив його на півроку до британської столиці. Запропонував творчу свободу, гонорар за твори, які той напише в Лондоні, й окремий заробіток від сольних концертів.

Пропозиція виглядала казковою, але Моцарт несподівано відмовився. Бо отримав інше запрошення…

Український приятель

А йшлося ось про що. 1790 року до австрійської столиці прибув новий посол Російської імперії — 38-річний граф Андрій Розумовський, син українського гетьмана Кирила Розумовського. Він улаштовував у резиденції музичні вечірки, на які запрошував композиторів, художників, письменників. Серед них був і Моцарт. Композитор приязно поставився до посла. Невдовзі вони заприятелювали. Розумовський і сам пізніше грав у струнному квартеті.

У цей час князь Григорій Потьомкін, могутній фаворит імператриці Катерини ІІ, захотів перетворити приєднані до Російської імперії землі — так звану Новоросію, нинішній південь України — на процвітаючий край. Князь вирішив зібрати звідусіль найкращих артистів і музик, щоби навіть столичний Петербурґ зеленів від заздрощів.

Потьомкін наказав послам підшукати за кордоном талановитих людей. Заприятелювавши з Моцартом, Андрій Розумовський швидко переконався, що кращої кандидатури годі й шукати. Адже його віденський друзяка — блискучий музикант із європейським іменем і невтішним фінансовим становищем.

Розумовський переконував композитора відвідати володіння князя Потьомкіна. Пообіцяв особистий патронат благодійника, який фактично є другою особою в імперії. Моцарт зацікавився.

Мешкав би в Херсоні…

Протягом літа 1791-го Моцарт веде перемовини з Розумовським про поїздку в Україну. Але раптом настала пауза: композиторові замовили в Празі оперу «Милосердя Тита». Він терміново подався до Чехії. 15 вересня 1791 року Розумовський звітував Потьомкіну: «Я докладаю всіх зусиль, щоби відправити до Вас першого клавесиніста й одного з найкращих композиторів Німеччини — на прізвище Моцарт — який, маючи тут певне невдоволення, погодився здійснити таку подорож. Нині він у Богемії, проте незабаром повернеться. Якщо Ваша світлість дозволить мені, я його запросив би ненадовго, а лише заради того, щоби поїхав до Вашої світлості, аби Ви його послухали та, якщо вважатимете за потрібне, узяли би до себе на службу».

Якби це справді трапилося, Моцарт мешкав би в Херсоні. Тоді там була «маленька Європа». Будинки проектували архітектори з Франції, Голландії, Німеччини. Місто мало власний монетний двір. Численні зарубіжні компанії повідкривали там свої представництва. Моцарт не почувався би самотньо. Можливо, він став би фундатором місцевого Оперного театру, який нині носив би його ім’я.

Замість батька — син

Але 5 жовтня Потьомкін помер. І Моцарт залишився у Відні. До нього навідався таємничий незнайомець із вимогою завершити замовлений торік «Реквієм». «Уже час закінчувати», — сказав. Моцарт, який почувався зле, уявив, що це — знак, і його кончина теж не за горами. Коли він працював над «Реквіємом», був у зажурі. 5 грудня, у 35-річному віці, композитор помер.

1808 року до Львова приїхав син Моцарта Франц-Ксаверій. Він навчав музики нащадків із польських аристократичних родин Потоцьких, Чарторийських, Сапіг. Як і батько, він був охочий до жінок. Не відомо, чи вдалося якійсь спритній галичанці зв’язати його узами Гіменея, але в місті Лева Франц-Ксаверій прожив майже три десятиліття.

Він створив тут першу в місті музичну школу. Багато гастролював Україною, бував у Києві та Житомирі. З успіхом виконував батькові й власні твори. Жартівливу українську пісеньку «У сусіда хата біла» Моцарт-молодший використав у фортепіанних варіаціях ре-мінор. Утім, у віці 47 років Франц-Ксаверій покинув Україну. Через сім років він помер у Відні.

Доброслава Хміль

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...