Новини для українців всього свту

Tuesday, Jul. 16, 2019

«Наш» Барток

Автор:

|

Березень 21, 2013

|

Рубрика:

«Наш» Барток

Бела-Віктор-Янош Барток (25 березня 1881 р. – 26 вересня 1945 р.) у юності мріяв стати піаністом-віртуозом. Уже тоді про нього писали: ”Він гримить на фортепіано, як маленький Юпітер”. 1892 року в Надьсьолльоші 11-річний Бела зіграв власний твір ”Течія Дунаю”, і місцева газета розповідала про нього, як про генія. Надьсьолльош — це нинішній Виноградів, що на Закарпатті. Те містечко було його першим досвідом і доказом відносності вітчизни. Тобто великий угорець — відносно й ”наш”.
Сам він себе ідентифікував угорцем. Але справжню ностальгію відчував лише під час війни. Тоді закривалися кордони й неможливо було збирати селянські пісні, у тім числі й наші.
1929 року в інтерв’ю харківській газеті він сказав: ”Я завважив, що за старих часів українська коломийка мала великий вплив на певну групу угорських пісень”. А він знався на таких речах. Ще 1907 року в Трансільванії знайшов багато мелодій, про існування яких на цій території ніхто й не здогадувався. Він і його приятель Кодай винайшли порівняльну фольклористику, за допомогою якої пізніше доведено спорідненість давніх китайських і угорських мелодій.
У 1929 році Барток був на гастролях у Харкові й Одесі, в 1936-му — в Західній Україні. Він мав усі існуючі видання українських пісень і посилався на них у своїх дослідженнях.
Допомагав йому в тім наш Філарет Колесса. Вони обоє вивчали схожість і характерність української, угорської і румунської пісні. Барток знав десять європейських мов, вивчав турецьку, арабську, хінді. А з Колессою вони листувалися німецькою. Барток писав: ”Я забезпечений словниками всіх східноєвропейських мов, за винятком українського, польського, турецького та албанського. Двома останніми не займаюся, польський легко одержати, отже, український найважливіший”.
Вже важко хворий Барток створює обробку української пісні, що починалася словами ”Я купив на ярмарку ячмінь…”. Він зробив її у лютому 1945 року, за сім місяців до смерті. Це була його остання в житті обробка. За день до смерті, прийшовши до тями, він сказав: ”Шкода, що я повинен піти з повним чемоданом”. У тому чемодані були і 80 українських пісень, так і не опублікованих.

Олексій Гай

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...