Новини для українців всього свту

Wednesday, Oct. 16, 2019

І один у полі — воїн: до 90-річча Романа Колісника

Автор:

|

Жовтень 17, 2013

|

Рубрика:

І один у полі — воїн: до 90-річча Романа Колісника

Усе залежить не тільки від поля, а й від воїна. Те, що одна людина може також боротись із цілою армією брехунів, Роман Колісник довів своїм життям. Доля Романа, який народився 10 жовтня 1923 року в селі Товстенькому Чортківського району на Тернопільщині, склалася інакше, ніж у десятків тисяч його ровесників, котрі в молодому віці полягли у боротьбі за незалежну Україну. 

Вони загинули у борні з большевицьким окупантом та нацистським загарбником. Молоде покоління не мало на меті заробити на чужині гроші, щоби купити гарні речі. Незважаючи на те, що в молоді виховували патріотизм до СРСР чи Польщі, вона знала, що її Батьківщина є окупована і її потрібно визволити. Саме патріотичний ідеалізм привів Романа Колісника до добровольців — у дивізію «Галичина».
Німецький майор Вольф-Дітрих Гайке у своїх спогадах підтвердив, що воїни дивізії «Галичина» були українськими патріотами. Москва через своїх сатрапів в Україні намагалася паплюжити дивізію «Галичина», забуваючи при тому про дві дивізії генерала Власова, що боролися на боці гітлерівської армії.
Справедливий погляд на дивізію «Галичина» ще й досі спотворюють комуністи України, послідовники Гітлера та Сталіна. Забуваючи про комуністичні звірства, їхня пропаганда бореться проти українських патріотів під лозунгом «антифашизму», щоби відволікти увагу від злочинів комуністичного режиму в Україні. І саме п. Колісник є тою особою, яка вклала величезну працю в те, щоб очистити добре ім’я дивізії «Галичина».
Роман Колісник не тільки переклав спогади Гайке українською, а й зайнявся дослідницькою працею. Він шукав матеріали в архіві Гіммлера в Національному архіві у Вашинґтоні, дослідив і опрацював протоколи військової управи дивізії «Галичина».
Вагомим внеском у встановленні правди про українську дивізію стала книжка Р. Колісника «Військова управа та Українська дивізія «Галичина» (Київ: Ярославів Вал, 2009). 25 квітня 1945-го дивізію було перейменовано на 1-шу Українську дивізію Української Національної Армії, і воїни присягали під українським національним прапором боротися зі зброєю в руках за свій Народ і свою Батьківщину!
На основі опрацьованих п. Колісником матеріалів можна було би створити серію фільмів про визвольну боротьбу українців. Сподіваймося, що колись українське телебачення та кіно звернуться до героїчної сторінки української історії та боротьби українців за Незалежність.
Роман Колісник пройшов шлях молодого дивізійника через Австрію в Німеччину, згодом до Австралії, а пізніше перебрався до Канади, бо вважав, що тут зможе більше зробити для України. І не помилився. У Канаді він був активним членом української громади й успішно допомагав українським дисидентам, рідним і знайомим. Завдяки йому Тернопільський обласний краєзнавчий музей поповнився численними документами про дивізію «Галичина» та її воїнів.
Тепер Роман Колісник — визнаний письменник, член Спілки письменників України, журналіст, науковець. Його перу належать сотні творів і статей, серед яких, зокрема, привертають увагу повість «Останній постріл», а також «Найкращі хлопці з дивізії», «Довкола світу», «Еріка», «Від Адама до Леоніда ІІ».
Пан Колісник і досі не склав «зброї», його заслуга — те, що донині виходять «Вісті комбатанта». Цей журнал Головної управи Об’єднання колишніх вояків українців у Америці та Головної управи братства колишніх вояків 1-ї УД УНА розміщує спогади та цікаві статті, пов’язані з минулим і сьогоденням України.
Багато зі сподвижників Романа Колісника не прожило й 20 років, бо вони загинули у боротьбі за волю України. Мало вже залишилось і тих, хто може згадати цю героїчну боротьбу. Дивізійник Роман Колісник навіть на 91-му році життя докладає зусиль до того, щоби наступні покоління довідалися правду про борців за Незалежну і цим доводить, що й один у полі – воїн, якщо має добру зброю. А зброєю п. Романа є не перо, а комп’ютер, що швидше за перо вкарбовує правду, яку вже ніхто не зможе вивернути.
Отож і вік не є перешкодою, коли тобою керує стремління до правди, до волі, до Незалежної Батьківщини! Зараз Україна стоїть перед вибором, куди спрямувати долю: до азіатського ярма чи до вільної та рівноправної Європи? Саме життєвий шлях Романа Колісника дає пораду та вказівку, бо коли був би він потрапив до комуністичного полону, то «підкорював» би Сибір, а українська нація втратила би палкого патріота, письменника, журналіста, наукового дослідника та надзвичайно чуйну й гуманну людину.

Йосиф Сірка

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...