Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Feb. 19, 2018

Футбол: за чи проти?

Автор:

|

Жовтень 02, 2012

|

Рубрика:

Футбол: за чи проти?

Попервах надміру патріотично налаштовані українці не сприймали цього нововведення

На початку ХХ ст. у Львові серед українців була популярна кічка — гуцульська забава, схожа на сучасні городки. Тоді з навчання у Відні повернувся молодий і ініціативний професор німецької мови Іван Боберський, викладач академічної гімназії — найпрестижнішого у Львові українського середнього навчального закладу. Він уже пройшов стажування в спортивних клубах Чехії, Німеччини, Швеції та Франції. Набутий досвід одразу ж заходився втілювати у рідних краях.

Боберський організував у гімназії «Український спортовий кружок», скорочено УСК. Сам судив двосторонні зустрічі. А ще запросив до Львова колишнього футболіста празької «Славії» — Льомоза. Він тренував команду УСК, грав у центрі нападу. Приміром, на матчі гімназистів проти львівської єврейської команди «Гасмонея» тренергравець забив більш як половину голів. УСК переміг із двозначним рахунком.

Футбол стає дедалі популярнішим серед львів’ян. Наприклад, матч УСК із командою «Сянова чайка» з Перемишля 24 вересня 1911-го відбувся, як писала газета «Діло», за «численної публики, зложеної головно з ґімназиястів та 21 вихованок інституту василіянок».

Гравці УСК закінчували гімназію й продовжували навчання у вищих закладах Львова. Новоспечені «академіки» — так тоді називали студентів — вирішили заснувати власне спортивне товариство. Перші збори провели 22 вересня 1911 року в залі товариства «Сокіл-Батько».

«На Львівському університеті потрібний доконче репрезентаційний спортовий клюб української молоді, — узяв слово Іван Боберський. — Він повинен зватись «Україна» й заохочувати студентів університету й політехніки до плекання рухових ігор. Клюб має спонукати українську молодь придбати не лише інтелігенцію духа, але також інтелігенцію тіла. Дружини копаного м’яча… мають мірятися з дружинами чужих клюбів і притягнути українську молодь до співбігу з молоддю других народів. Товариство має мати свою таблицю на оповістки в коридорі обидвох високих шкіл у Львові, а у своїм одязі до прилюдних ігор зазначувати жовто-блакитну краску».

Через кілька днів у пресі з’явилося оголошення: «Обід у неділю 15 жовтня сього року мусить бути точно о першій годині в полуднє, бо точно о третій годині на площі «Сокола-Батька» зачинає ся стріча в союзняку першої дружини академічного спортового товариства «Україна» з першою дружиною львівського УСК. Вступ шісдесять сотиків. Ученики, академіки і військові сорок сотиків. Сидячі місця на степеници застережені для пань по сімдесять сотиків. Місця в льожі по одній кроні двадцять сотиків». Для порівняння: шматок мила коштував 70 сотиків. Гра розпочалася із запізненням на 17 хв. Свій перший матч студенти програли гімназистам — 1:2.

Улітку 1914 року в межах святкування сторіччя від дня народження Тараса Шевченка відбулися «Запорозькі ігри». Провели відбірний турнір за участю футбольних команд Львова, Перемишля та Тернополя. Найсильнішими виявилися УСК і «Україна». Вони мали зустрітися у фіналі 29 червня. Та цього дня в Австро-Угорській імперії оголосили жалобу: у Сараєві сербський терорист убив спадкоємця престолу ерцгерцога Франца Фердинанда. Невдовзі почалася Перша світова війна. Про футбол львів’янам довелося забути на шість років.

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...