Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Jul. 20, 2018

Франц-Йосиф — покровитель. Австрійські піддані називали імператора кайзером, українські — цісарем

Автор:

|

Листопад 17, 2011

|

Рубрика:

Франц-Йосиф — покровитель. Австрійські піддані називали імператора кайзером, українські — цісарем

Франц-Йосиф — фігура доволі цікава. Коли його спри­ймати буквально, як історичного діяча, — це була геніальна посередність, головне досягнення якого — рекордно довге правління імперією Габсбурґів. У середині 60-х років XIX століття він створив Австро-Угорщину — проект, що пережив самого творця лише на два роки (цісар помер 21 листопада 1916-го). При цьому Австро-Угорщина мала колосальний вплив на розвиток усіх без винятку держав, що постали на її руїнах. Франц-Йосиф для деяких верств західноукраїнського соціуму нині асоціюється саме з таким собі духом Центральної Європи, духом Австро-Угорщини.

А про австро-угорську дійсність у галичан і буковинців збереглися теплі спогади. На почесному місці серед ікон у майже кожній старенькій гуцульській хижі висить портрет Франца-Йосифа — його дуже люблять і вважають своїм покровителем. Історики досі дивуються із чудної дружби між цісарем і селянами зі звичайнісінького гуцульського села Космача. Якось на сільському сході най­грамотнішим селянам було доручено написати прохання до уряду про зменшення податків. 12 чоловіків зодягли гуцульські строї й поїхали до Відня, у резиденцію кайзера. Охорона не впускала дивних ходаків, але в цей час цісар вийшов на балкон. Його дуже зацікавив розцяцькований гуцульський одяг, і він запитав, що повело цих людей у далеку дорогу. Франц-Йосиф вислухав прохання горян і пообіцяв подумати над їхньою проблемою, але захотів спершу подивитися на обряди й ноші гуцулів… Франц-Йосиф дотримав тоді слова: не тільки зменшив податки, а й багатьом родинам подарував землю…

А на Косівщині є ще леґенда про пана Ромашкана, що наказав цісаря Франца-Йосифа, як той ще був малим хлопцем, побити — дати йому 25 буків. Кажуть, що Франц-Йосиф, як був ще малим, утік із дому, щоби придивитися, як у державі живуть люди. Блукаючи селами, зайшов у Іспас і там впросився в одного господаря на ніч. Рано той збирався на панщину. Цікавий Франц-Йосиф, хотів дізнатися, що таке панщина, і сказав, що піде замість нього на панщину. Господар не мав нічого проти, і хлопець пішов. Зрозуміло, ніхто не знав, що це — Франц-Йосиф. Прийшов він до двору, подивилися на нього, що він ще хлопчак і звичайної дорослої роботи не зможе виконати, то найшли для нього щось легше. Йому наказали носити з криниці воду для людей, що в’язали овес. Франц-Йосиф і носив, а що був дуже цікавий та розглядався всюди, то все спізнювався з водою. Пан, що був тоді на лану, наказав йому дати за це 25 буків. Побили Франца-Йосифа й сказали далі носити воду. Той пішов і не вернувся. Послали чоловіка подивитися, де це подівся хлопець. Дивиться він: хлопчини немає, а стоїть коновка й на ній щось написано. Показав чоловік коновку панові, той як прочитав, то став ні живий ні мертвий, заговорити вже не міг. А на коновці було написано, що хлопчина — цісарський наступник Франц-Йосиф, і наказує він панові прийти до Відня на суд. Як пан трохи заспокоївся, то наказав спіймати Франца-Йосифа й убити, аби та справа затушувалася. Та це йому не вдалося, Франц-Йосиф утік до Коломиї, звідки дали знати до Відня, і його забрали. У Відні ФранцЙосиф розказав правду про панщину своєму дядькові кайзеру Фердинанду, і той велів зараз панщину скасувати. Пана Ромашкана судили та присудили спалити…

А дослідник Давид Гоберман у книзі «Гуцульщина — край мистецтва» описує випадок, коли Франц-Йосиф, побачивши зразки кахлів косівського майстра Бахматюка на коломийській промисловій виставці 1880 року, замовив йому розписну піч, яка незабаром була зроблена та відправлена до Відня.

Олександр Гайн

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...