Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Oct. 24, 2017

До 90-ліття історика та лемкознавця Івана Красовського

Автор:

|

Вересень 27, 2017

|

Рубрика:

До 90-ліття історика та лемкознавця Івана Красовського

Наш ювілят — історик, лемкознавець, етнограф, публіцист, член Наукового товариства ім. Т. Шевченка (НТШ), член Спілки журналістів України та громадський діяч. З Іваном Красовським мені пощастило познайомитись у Київському державному університеті ім. Т. Шевченка, де він виголошував доповідь на тему етнографії, а після цього ми зустрічалися у Львові та на пластовій домівці Торонто, де відбулася зустріч із ним. Тоді я переконався, що це всебічно обдарована людина, товариська з глибокою ерудицією та реґіональним лемківським патріотизмом.
Іван Красовський або Красівський народився 22 жовтня 1927 р. в селі Дошно Сяноцького повіту (тепер — Польща) в селянській родині, його батько Дмитро був достатньо заможним селянином, котрий розумів значення освіти в житті людини. Він послав свого сина Івана на навчання до початкової школи у рідному селі, а згодом — до сусіднього містечка Риманова. Звідси Іван продовжував своє навчався в Українській учительській семінарії в Криниці (1941-1944). Цей навчальний заклад давай високий рівень освіти з огляду на те, що вчительські кадри репрезентували належний педагогічній рівень. З таким рівнем у цей час діяла й гімназія в Холмі. Коли родинні землі Івана Сталін передав Польщі, українців переселили на терени УРСР. Наприкінці 1945-го вся родина Івана була депортована в Україну. На новому поселенню Іван вступив до культурно-освітнього технікуму у Теребовлі, який успішно закінчив 1948 року. Опісля продовжував навчання у Львівській юридичній школі, яку закінчив 1952-го й одразу вступив на історичний факультет Львівського університету, який закінчив 1957 року. Протягом навчання Іван систематично займався в широкому розумінню дослідами науковими від найдавніших часів реґіональною історією та культурою лемків.
Вже 1956-го він надрукував свою статтю «Лемки та їх походження», а темою дипломної роботи обрав собі «Визвольний рух на Лемківщині в ХVІІ ст.». У 1957-1969 рр. працював науковцем у Львівському історичному музеї. 1969-го його призначили керівником наукового відділення музею-етнопарку «Шевченківський гай». Не легко було працювати в ті часи. Усюди втручалися ідеологи компартії та вимагали реалізувати їхні вказівки. Треба було маніпулювати, щоб у міру важких політичних умов популяризувати діячів історії та культури Лемківщини в різних галузях культурно-освітніх надбань. Його вчителями та науковими консультантами були такі визначні постаті, як академік І. Крип’якевич, член-кореспондент Академії наук України К. Гуслистий, професори Л. Похилевич, Ю. Редько, П. Чучка й інші, за допомогою котрих йому вдалося опрацювати більш, ніж 1,5 тис. заміток із історії, культури, побуту, мистецтва та літератури лемків («Наше слово», 1977-1991). Цей цикл став основою «Енциклопедичного словника Лемківщини». Крім цього, Іван Красовський є автором однієї з важливих праць «Прізвища галицьких лемків XVIII ст.», яка вийшла у світ окремою книжкою 1993 року у Львові. Він — автор історичної кіноповісті «Андрій Савка», про опришка першої половини XVII ст., лемківського Робін Гуда, шляхетного розбійника, героя фольклору зі села Стебника Бардіївської округи. Кіноповість була опублікована в журналі «Дукля» (1984, № 1-2). Окремими книжками вийшли також «Лемківщина у боротьбі за возз’єднання з Україною» (Нью-Джерзі, 1964), «Хто ми, лемки» (у співавторстві з Д. Солинком; Львів, 1991), «Тільки з рідним народом» (Львів, 1992), «До земляків за океан» (Львів, 1993), «Лемківщина в боротьбі за возз’єднання» (Нью-Джерзі, 1994), «Михайло Орисик — визначний різьбар Лемківщини» (Львів, 1995), «Лемківська церква святих Володимира і Ольги у Львові» (Львів, 1997), «Родина митців Сухарських» (Львів, 2003), «Незабутня Лемківщина у верхів’ї ріки Вислоки» (співавтор — А. Тавпаш; Львів, 2004), «Село Дошно — колиска мого дитинства» (Львів, 2006). Дослідник також є упорядником альбому «Лемківщина в творчості Василя Мадзеляна» (Львів, 1994), співавтором та упорядником «Лемківського календаря» на 1994-1999 рр.
Іван Красовський брав надзвичайно активну участь у міжнародних, всесоюзних і республіканських наукових сесіях і конференціях. Він — один зі засновників товариства «Лемківщина» у Львові та Комісії по Лемківщині при НТШ та автор численних нарисів, рецензій, переважно на лемківську тематику та безліч наукових праць і монографій. Все це має надзвичайну науково-дослідницьку цінність, особливо праця «З історії та культури лемків». З гордістю визнаю, що з великою людською гідністю цю корисну працю продовжує в наш час Софія Федина, голова Світової федерації товариств «Лемківщина», відома вчена, наділена політологічними та незвиклим співочим талантом.
Жоден реґіон в Європі не відзначається такими благородними плодами, якими світову цивілізацію надихає і збагачує лемківська пісня. Любуючись тими надбаннями, ми свідомо схиляємо наші голови перед її освіченими творцями, котрі без зайвої скромності є найосвіченішою етнічною групою в Західній Європі. До цієї теми можна лише додати, що жодна нація за всю історію не має такої кількості пісень, яку створив загалом український народ. В книзі «Українські народні пісні» (випуск 3) подається, що ми маємо більше 500 тис. пісень!
За ініціативи Івана Красовського 1988 року у Львові з’явилося товариство «Лемківщина», а 1991-го — Фундація Лемківщини. Обидві організації займалися культурно-освітньою роботою, передусім видавничою діяльністю, музейництвом і будівництвом. З ініціативи Фундації було підготовлено і видано у 1991-1999 рр. 20 книжок на лемківську тематику. 2000-го Іван Красовський видав довідник «Діячі науки та культури Лемківщини». До довідника увійшло 250 науково-культурних діячів обох схилів Лемківщини. Крім діячам науки та культури, вихідцям із Лемківщини, окремі розділи присвячено польським, словацьким, чеським дослідникам Лемківщини, а також східно- і західноукраїнським ученим, письменникам, котрі зробили помітний внесок у розвиток науки та культури лемків, зокрема В. Кубійовичу, авторові Енциклопедії українознавства. Підсумком історико-дослідницької праці Івана Красовського стало видання «Енциклопедичного словника Лемківщини» в співпраці з Іваном Челаком 2013-го у львівському видавництві «Астролябія».
На завершення хочу наголосити, що д-р Красовський повністю присвятив себе вивченню та популяризації історії та культурних надбань лемків. Дослідники приписують йому більше 1,2 тис. опублікованих лише популярно-наукових статей на лемківську тематику, які публікувалися в різних країнах світу. На жаль, 24 лютого 2014-го рознеслася сумна вістка, що на 87-му році життя помер бл. п. Іван Дмитрович Красовський. Його життєвий і науковий шлях залишиться прикладом для наступних поколінь, а світла пам’ять буде завжди в серцях тих, хто його знав, шанував і любив. Вічна йому пам’ять!

Ярослав Стех

About Author

Meest-Online

Loading...