Новини для українців всього свту

Sunday, Sep. 22, 2019

До 80-річчя від дня смерті Павла Ковжуна

Автор:

|

Травень 01, 2019

|

Рубрика:

До 80-річчя від дня смерті Павла Ковжуна

Павло Ковжун

Павло Максимович Ковжун (псевдоніми — Марія Пеньковська, Половчавський М., Тамарин П., Фосняк К., Холмщанин) народився 3 (15) жовтня 1896 року в селі Костюшки, тепер — село Велика Фосня Овруцького району Житомирської області. Запам’ятався як визначний графік та організатор українського мистецтва на Західній Україні. У 1911-1915 рр. навчався у Київському художньому училищі. 1913-го заснував в Києві разом із Михайлом Семенком «Футуристичний мистецький гурток» для вивчення і пропаґування нового тоді модерного напрямку футуризм. Закінчив школу прапорщиків у Житомирі.
У роки Першої світової перебував у війську на Румунському фронті, двічі був поранений. 1917 року провів українізацію корпусу, в якому служив. Наприкінці війни редагував газету «Козацька думка» (орган 26-го Українського корпусу). 1918-го працював в Інформаційному бюро «Сірої дивізії». Після поразки Армії УНР перебував у таборі в Пикуличах, біля Перемишля. Після звільнення з табору став працювати в мистецькій майстерні у Перемишлі, яку організував Борис Палій-Неїло, колишній командир «Сірої дивізії». В 1919-1920 рр. навчався в Українській академії мистецтв.
Надавав перевагу книжковій графіці (обкладинки, екслібриси, видавничі знаки, плакати, ініціали, ілюстрації, карикатури). Він разом із М. Осінчуком є співавтором церковної поліхронії в українсько-візантійському стилях; писав мистецькі монографії, статті на мистецькі теми та про окремих мистців (Архипенка, Долинську), учасник багатьох крайових і закордонних українських виставок (Прага, Брюссель, Варшава, Берлін, Рим, Неаполь); співорганізатор гуртка Діячів українського мистецтва (1921) тощо. Редактор журналів «Митуса» та «Мистецтво».
1922 року Павло Ковжун разом із П. Холодним, М. Голубцем, С. Тимошенком і Р. Лісовським став активним членом «Гуртка діячів українського мистецтва» у Львові. Коли об’єднання зайняло консервативні позиції, П. Ковжун разом із М. Осінчуком та Я. Музикою організував нове товариство — Асоціацію незалежних українських мистців і став його незмінним секретарем. Пізніше організував із мистців редакційну колегію, яка видала кілька чисел журналу «Мистецтво».
Найбільшим майстром, основоположником та ідеологом сучасної графіки став Юрій Нарбут (1886-1920), котрий на основі української спадщини, зокрема, бароко, створив модерну українську графіку, наскрізь типово національну. Він дав дуже цінне тло книжкової, меморіальної графіки та державних знаків УНР: банкноти, поштові марки, печатки, грамоти, екслібриси. До його учнів належали Р. Лісовський, Л. Лозинський і П. Ковжун. Його перші його праці були виконані під впливом футуризму та символізму.
Десь близько 1924-го він переходить на стилі експрезіонізму й конструктивізму. Його вважають талановитим майстром книжкової графіки й плакату, що особливо позначається на декоративній багатобарвній графіці. Мистець створив свій індивідуальний національний стиль і належав до найталановитіших малярів Західної України.
Павло Ковжун — автор багатьох обкладинок та ілюстрацій до творів Івана Франка. У 1930-х рр. в Українському науковому інституті (Берлін) виголосив цикл лекцій із історії українського мистецтва.
Павло Ковжун помер 15 травня 1939-го на 43-му році життя у Львові, його поховали на Личаківському цвинтарі, поле 21. Його іменем назвали одну з вулиць Калуша, а на головному корпусі Калуського училища культури встановили меморіальну дошку. Праці художні покійного прикрашують зали музею.

Ярослав Стех

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...