Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Thursday, May. 24, 2018

До 80-річчя від дня народження та 30-річчя від дня смерті Стефана Турчака

Автор:

|

Березень 08, 2018

|

Рубрика:

До 80-річчя від дня народження та 30-річчя від дня смерті Стефана Турчака

Стефан Васильович Турчак народився 28 лютого 1938 року в селі Мацьковичах під Перемишлем. Коли 1946 року ці землі Сталін подарував Польщі, родину Турчаків насильно переселили в село Дубляни Жовківського району на Львівщині. Зараз після депортації батька змусили працювати в місцевому колгоспі, а Стефан пішов до школи. Незабаром батько помер і вихованням хлопчика зайнялася бабуся. Вона дуже раділа, коли Стефан успішно закінчив десятилітку і вступив до Львівського музичного-педагогічного училища ім. Колеси, яке 1955 року також скінчив на відмінно. За порадою вчителів Стефан вступає до Львівської консерваторії. Ще студентом Стефан дебютував як дириґент Львівського театру опери та балету. Відтак працював на посаді головного дириґента Державного симфонічного оркестру УРСР (1963-1967, 1973-1977), Київського театру опери та балету (1967-1973, 1977-1988). З 1986-го — професор Київської консерваторії. Підготував першу постановку оперу «Загибель ескадри» (1967), «Мамаї» В. Губаренка (1970), «Ярослав Мудрий» Г. Майбороди (1975), «Прапороносці» О. Білаша (1985), балетів «Кам’яний господар» В. Губаренка (1969), «Ольга» (1982) і «Прометей» (1986) Є. Станковича, «Борис Годунов» і «Хованщина» М. Мусоргського, «Абесалом і Етері» З. Паліашвілі, «Орфей і Евридика» Х. Глюка, «Аїда» Дж. Верді, «Катерина Ізмайлова» Д. Шостаковича, балетів «Камінний господар» В. Губаренка та ряд інших.
Стефана Турчика часто запрошували на гастролі за кордон. Будучи головним дириґентом Державного академічного театру опери і балету України ім. Тараса Шевченка, маестро започаткував нову сторінку не лише своєї власної творчої біографії, але й життєпису відомого театру. Уже перша його постановка на київській оперній сцені «Отелло» Дж. Верді засвідчила, що в нашу сценічну культуру прийшов визначний дириґент, котрий вирізняється особливим талантом. Його ім’ям поступові набирало слави першого в Україні. З особливим талантом п. Турчик поставив етапні прем’єри шевченківського колективу 1970-1980-х рр., крім згаданих творів поставив ще й «Тараса Бульбу» М. Лисенка. Загалом маестро реалізував на київській оперній сцені ще майже 40 вистав. І кожна ставала великою мистецькою подією, яскравим тріумфом українського оперно-балетного виконавства. Дириґент мав якусь надприродну магічну єдність із кожним солістом і артистом оркестру, хору, балету, вмів захопити і повести виконавців за собою, мов у могутню бурхливу ріку. Була це без сумніву унікальна індивідуальність, спрямована у двох творчих напрямках — симфонічному й театральному. Стефан Турчак був майстром, вміючи видобути з музичних творів глибину форму музичної інтонації та наповнювати її виразною емоційністю і професійною сердечністю. Преса стверджувала, що був це рідкісний талант як на українській сцені, так і на світовій. Під його орудою виступали такі визначні виконавці, як С. Ріхтер, Я. Длієр, Р. Коррер, Д. Башкетор та інші. Вони виконували оперні партитури Дж. Верді, Х. Глюка, М. Мусоргського. Після прем’єри вердіївського «Реквієму» італійська критика назвала Стефана Турчака «українським Тосканіні». З ім’ям головного дириґента та художнього керівника трупи пов’язані блискучі успіхи київського оперного театру за кордоном, зокрема на уславленому Вісбаденському музичному фестивалі, де театр уперше показав перлину української національної класичної музики згадану оперу «Тарас Бульба» М. Лисенка (1982). Тим виступом маестро довів, що він — один із найвидатніших дириґентів XX ст., з чиїм ім’ям пов’язані найзначніші сторінки українського оперно-балетного та симфонічного мистецтва. Яскравий музичний талант і винятково обдарований професіоналізм українського велетня поєднувався з кращими дириґентами Італії, Німеччини та Франції.
Стефан Турчак підняв українську сценічну культуру на високий рівень гуманізму та патріотизму. Його виступи викликали гордість, коли вдячні глядачі стоячи влаштовували овації. Зі своїми симфонічними концертами він виступав у багатьох країнах світу — Англії, Німеччині, Югославії, Японії, де виконував українську класику, прославляючи культуру України. З надзвичайним успіхом пройшли виступи з «Борисом Годуновим» і «Хованщиною» в Ніцці (Франція), «Макбетом» у Мадридській королівській опері (Іспанія), «Іваном Сусаніним» і «Кармен» у Загребській опері (Хорватія). Музичні критики ставили його ім’я в один ряд із найвидатнішими маестро — Клаудіо Аббадо, Гербертом фон Караяном, Євгеном Мравинським і Леонардом Бернстайном. Його вважали європейським мистцем і з ним нав’язували дружні взаємини композитори та режисери, дириґенти і художники, найславетніші співаки з усього світу. Стефан отримував різні нагороди та відзнаки. Зокрема в 1973 року його нагородили Державною премією Грузинської PCP ім. З. Паліашвілі, 1977-го присвоїли звання народного артиста України, а 1986 року маестро вже працював професором Київської консерваторії. 1980-го за високі професійні успіхи йому вручили Державну премію України ім. Т. Шевченка, присвоїли звання героя соціалістичної праці. Після смерті, яка так несподівано настала 23 жовтня 1988 року його ім’я носить міжнародний конкурс дириґентів і школа мистецтв у Києві.

Ярослав Стех

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...