Новини для українців всього свту

Sunday, Sep. 15, 2019

До 525-років від смерті Юрія Дрогобича

Автор:

|

Квітень 24, 2019

|

Рубрика:

До 525-років від смерті Юрія Дрогобича

Юрій Дрогобич

Серед значної плеяди українських учених XV ст. помітно виділяється персона одного з них, можливо, не найвидатнішого, але, безумовно, найвідомішого. Йдеться про Юрія Котермака, більше відомого, як Юрій Дрогобич. Він прославилася не лише як талановитий вчений, поет і викладач, а увійшов в історію як автор першої української друкованої книги, вчитель Миколи Коперника і ректор знаменитого Болонського університету. Ніколи до нього вихідці з України не досягали таких висот на науковому й освітньому теренах Західної Європи.
У навчальних закладах Європи перші вихідці з України стали з’являтися зі середини XIV ст. Цей культурний прорив був пов’язаний насамперед із входженням українських земель до Великого Князівства Литовського. Саме тоді розпочинається підйом культури на південно-східних землях Київської Русі. Для українців відкрилася дорога не лише у вищі сфери влади нового могутньої держави, а й у весь західний світ.
У французькій Сорбонні у 1350-1290-х рр. можна було зустріти як українських студентів, так і професорів. Там викладав Петро Кордован, котрий отримав докторський ступінь 1391-го. Серед інших там здобував освіту майбутній митрополит Петро Могила. В Кембриджі осягав науки Інокентій Гізель, а полтавець Осип Завірака згодом отримав ступінь доктора медицини в Університеті святого Андрія в Шотландії. А у знаменитому Віттенберзькому навчався великий український письменник Станіслав Оріховський родом із Перемишля.
При Празькому університеті для наших співвітчизників навіть відкрили окремі гуртожитки. Багато українців не бажали обмежуватися одним університетом і встигали повчитися одразу в кількох. Ієромонах Купріян навчався в Падуї та Венеції. Автор першої української граматики Ушевич здобував освіту в Кракові та Парижі. Олексій Сидорович відвідував заняття в нідерландському Лейдені, французьких Страсбурзі та Парижі. Мелетій Смотрицький встиг прослухати лекції в Лейпцигу, Віттенберзі та Нюрнберзі. Юрій Немирич — в Лейдені, Оксфорді та Парижі. Найбільше українців було в Ягеллонському університеті Кракова.
Юрій Михайлович Донат-Котермак, до ХХ ст. відомий як Джорджо да Леополі, народився 1450 року на Львівщині у сім’ї бідного дрогобицького ремісника Даната. Мати померла, коли майбутній ректор і доктор мистецтв та медицини був ще зовсім малим. Доволі рано Юрій втратив і батька. Але прагнення вчитися і мандрувати не давало йому спокою. Ще підлітком разом із групою купців здійснив подорож до Криму. А 1469-го наполегливий юнак, котрий уже добре оволодів латиною, польською та давньогрецькою мовами, записався до Краківського університету. За чотири роки студіювання у Кракові Котермак отримав почесний ступінь магістра. Та він мріяв про Болонський університет і пішки подолав відстань від Кракова до Болоньї, бо не мав він матеріальних засобів, щоб купити або найняти коней.
15 жовтня 1478 року Юрію Дрогобич досяг свого, йому присвоїли звання доктора вільних мистецтв. І вже незабаром читав в університеті курс астрономії. Водночас він почав відвідувати університетські лекції з медицини, маючи намір за чотири роки здобути звання доктора і в цій галузі і досяг свого.
Та найголовнішим здобутком Юрія Дрогобича стало його обрання 24 березня 1481 року під іменем Джорджо да Леополі ректором Болонського університету. Дрогобич — це друге прізвище, яке збігається з назвою його рідного міста.
Юрій Дрогобич став автором першої написаної українцем друкованої книжки, випущеної в Європі 1483-го. Надрукована в Римі в типографії Еухаріуса Зільбера праця називалася «Прогностична оцінка поточного року магістром Юрієм Дрогобичем з Русі, доктором мистецтв і медицини Болонського університету». Написана, звісно, латиною, це все ж була перша друкована праця українського автора. І вийшла робота Дрогобича буквально за кілька років після винаходу друкарського верстата. За своїм оформленням нічим не поступалася найкращим виданням, що вийшли в той час у Західній Європі. Вона починалася з оди Папі Римському Сиксту IV. Відтак знаменитий українець став першим латиномовним поетом східного слов’янства.
Незважаючи на суто астрологічний (прогностичний) характер трактату, в ньому є чимало свідчень про широке коло наукових інтересів болонського професора. Юрій Дрогобич демонструє великі знання з галузі інших наук, зокрема, з точністю до хвилини визначений час двох майбутніх місячних затемнень і фаз Місяця впродовж усього року, подані певні вказівки про рух планет, прогноз погоди на весь рік. Крім цього, автор продемонстрував чудове знання географії, достеменно визначаючи координати Львова, Вільно, Дрогобича, багатьох міст Італії і Німеччини. Український учений був чудово ознайомлений з працями Аристотеля, Птолемея й особливо Аль-Бумазара, арабського астронома, котрий жив у Багдаді у 885-886 рр. Оригінали книги Дрогобича зберігають у бібліотеках Кракова та Мюнхена.
1488-го Дрогобич повертається до Краківського університету, де на той час також поширювався передовий гуманістичний світогляд. Там він читав лекції з астрономії та медицини якраз у ті роки, коли в університеті навчався Микола Коперник, котрий обговорював із своїм викладачем власні науково-астрономічні спостереження.
У своїй книзі «Прогностична оцінка 1483 року» Юрій Дрогобич описав географічні координати Львова, Дрогобича, Вільна, Кафи (Феодосії), Москви. У розділі «про становище Польщі» він підкреслив, що Львів і Дрогобич належать не до Польщі, а до Русі-України, колишніх володінь галицько-волинського короля Данила.
За кордоном Юрій Дрогобич прагнув представляти саме Русь, під якою розумів насамперед Галичину. Юрій Дрогобич зазначав, що населенню християнських країн загрожують «великі небезпеки у зв’язку з пригнобленням князями і панами». Висловив упевненість у здатності людського розуму пізнати всі закономірності світу в т. ч. релігійні.
З 1487-го працював професором медицини Ягеллонського університету, мав чин королівського лікаря. Викладацька діяльність Юрія Дрогобича була спрямована на поширення гуманістичних ідей епохи Відродження. Він вважав, що ідеал доброчесності — Бог, до Якого людина може наблизитися завдяки самовдосконаленню.
У бібліотеках Парижа збереглися копії двох астрологічних трактатів Юрія Дрогобича, а в Баварській державній бібліотеці в Мюнхені — його прогноз на 1478 рік. Також його перу належать сім трактатів, ряд віршованих промов і послань пані Сіксту ІV. Усі ці праці писалися латиною і неодмінно підписувалися: Юрій із Дрогобича. Ці праці переписував для себе відомий німецький гуманіст Гартман Шедель, також ними зацікавився і популяризував німецький вчений Густав Гельман.
Котермака як астролога запрошували відомі європейські університети. В епоху Ренесансу наукам про небесні світила надавали великого значення. Цими дисциплінами цікавилися всі відомі вчені епохи Відродження: Джордано Бруно, Джіроламо Кардано, Френсіс Бекон, Йоганн Кеплер. А серед них Юрій Дрогобич вважався одним із корифеїв. Наприклад, у Болонському університеті щорічно складали календар-альманах з прогнозами рух планет, і цією відповідальною справою займався український професор.
Книги Юрія Дрогобича переписували і використовували такі авторитетні європейські вчені того часу, як Гартман Шедель, автор знаменитої «Всесвітньої хроніки» (1493), Йоганн Глогер та інші. Юрій Дрогобич був одним із ініціаторів друкування перших книжок давньоруською мовою в друкарні краківського міщанина Швайпольта Фіоля — «Тріодь Пісна», «Тріодь Цвітна», «Осьмогласник», «Часословець».
Помер Юрій Дрогобич 4 лютого 1494 року у Кракові, був похований із почестями на місцевому кладовищі. Видатному вченому на його малій батьківщині, в міст Дрогобичі Львівської області, спорудили пам’ятник. Іменем Юрія Дрогобича названі вулиці у Львові, Дрогобичі, Калуші та Краматорську. 2011-го на фасаді Болонського університету відкрили меморіальну дошку на честь Юрія Дрогобича. 1994 року вийшла повість Ярослава Ісаєвича «Юрій Дрогобич». В Україні випустили документальний фільм та пам’ятну медаль, ювілейну монету і поштові марки зі зображенням великого науковця. 1990-го Дрогобицькій школі № 16 присвоїли ім’я Юрія Дрогобича.

Ярослав Стех

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...