Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Nov. 16, 2018

До 50-річчя від дня смерті Луки Дем’яна

Автор:

|

Червень 28, 2018

|

Рубрика:

До 50-річчя від дня смерті Луки Дем’яна

Лука Васильович Дем’ян — письменник, збирач фольклору та громадсько-культурний діяч. Широко відомий за межами Воловецького краю новеліст, оповідач і казкар. Він народився 6 червня 1894 року в с. Верхні Ворота Воловецького району в сім’ї багатодітній селянина-бідняка. Жив убого, вже 14-літнім хлопцем був змушений працювати в наймах.
Свою літературну діяльність Лука Дем’ян розпочав збиранням і обробкою фольклорних матеріалів. 1908-го, ще будучи учнем початкової школи, почав записувати народні пісні, пізніше — казки, анекдоти, приповідки та щедрівки. 1911 року на сторінках будапештського тижневика «Неділя» з’явилися його перші фольклорні цікаві записи.
Відтоді зібрана ним народна поетична творчість друкувалася в багатьох місцевих періодичних виданнях — «Наука», «Підкарпатська Русь», «Літературна неділя», у різноманітних календарях, читанках тощо. Був делегатом і виступав на Хустській народній раді 1919-го, яка ухвалила Возз’єднання краю з Україною. 1920 року заснував у рідному селі перше на Верховині кооперативне товариство і до 1927-го працював там продавцем. Лише в 1928-1932 рр. заочно закінчив неповну середню школу. В ній досі зберігають «Історію школи» Івана Васильовича Дем’яна — брата письменника.
Обидва брати заснували у Верхніх Верецьках 1920-го «Просвіту». Першим її головою став Іван Шолтис,
А в члени записалися 30 селян. «Народний календар» за 1922 рік писав, що 17 листопада 1921-го у В. Верецьких драматичний народний гурток поставив п’єсу «Святий Николай на Подкарпатской Руси». 5 листопада 1922 року було засноване перше на Підкарпатській Русі «Брацтво тверезости». При «Просвіті» працював лекторій, де з лекціями про бджолярство, щеплення дерев, шкідливість алкоголізму виступали о. Лар, учитель Й. Баланчук і Лука Дем’ян. В 1930-х рр. в селі з’явився духовий оркестр.
У 1920-1928 рр. письменник працював у кооперативі у рідному селі. У 1928-1956 рр. — на залізниці в Мукачевому, але неустанно займався творчістю і записами фольклорного багатства і намагався його популяризувати в часописах та на різних громадських зустрічах. Здійснював численні фольклорні й етнографічні експедиції на теренах Закарпатті, які друкував у періодичній пресі, а також видав збірки казок «Зачарована підкова» (Київ, 1959), «Чарівне серце» (Ужгород, 1964), «Казки» (Київ, 1969). Залишив 25 рукописних томів фольклорного матеріалу, частину своїх записів збирач передавав до Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. Максима Рильського Академії наук УРСР.
Випустив збірки новел «Чорт на весіллю» (Ужгород, 1920). «Відьма» (1924), «Із села» (1943), «Весілля без жениха» (1956), «Зустріч» (1961), «Оповідання синіх гір» (1964), «Голодний похід» (1977), «Крутогори Верховини» (1984), «Де гори Карпати» (1985). Оповідання Луки Дем’яна друкувалися в «Календарі на 1923 рік» товариства «Просвіта», журналі «Наша земля» (1927), «Альманасі підкарпатських українських письменників» (Севлюш, 1936), часописі «Літературна неділя» (1942-1944), в «Календарі на 1944 рік» Підкарпатського наукового товариства.
У післявоєнні роки оповідання публікувалися в альманахах «Радянське Закарпаття», «Карпати», журналах «Дружно вперед» (Пряшів, Чехо-Словаччина), «Вітчизна», «Піонерія», «Дніпро» районних та обласних газетах. Оповідання письменника в перекладі російською мовою вийшли під назвою «Свадьба без жениха» (Москва, 1965), побачили вони світ також чеською, словацькою та білоруською мовами.
Твори Дем’яна Луки пронизані соціальними мотивами, містять фольклорно-етнографічні цінні матеріали. Він майстерно відтворив життя селян Верховини з його барвистим побутом, злиднями, становими та міжконфесійними конфліктами. Пізнав це життя, наймитуючи.
Окремі його фольклорні записи публікувалися в збірниках «Казки Верховини» (1960), «Закарпатські сміховинки» (1966, 1967), «Леґенди нашого краю» (1972), «Казки про тварин» (1976). Шість оповідань долучили до збірки «Закарпатські приповідки», виданої в Югославії («Руське слово», 1979). У творах письменника змальоване життя закарпатських селян, переважно лемків.
Також свої матеріали автор публікував в альманасі «Карпати» (№ 1 за 1959 р.) та журналі «Народна творчість та етнографія» (№ 1 за 1960 р.). Помер письменник 16 травня 1968 року. Вже після смерті Луки Дем’яна видали збірки повістей і оповідань «Голодний похід» (Ужгород, 1977), «Крутогори Верховини» (Ужгород 1984) і «Де гори Карпати» (Київ, 1985).

Ярослав Стех

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...